Міленіали та представники покоління Z наполегливо закликають до впровадження соціальних змін і підвищення соціальної відповідальності – десяте дослідження «Делойт»

Київ, 5 липня 2021 року. Минув рік цілковитої невизначеності через пандемію COVID-19, політичної нестабільності, расових розбратів й екстремальних кліматичних явищ. З огляду на всі ці події міленіали та представники покоління Z по всьому світу впевнені, що відповідальність за найгостріші проблеми суспільства лежить саме на них та інших людях. Ці покоління вже тривалий час закликають до соціальних змін, але саме зараз відчувається переломний момент у світі. Міленіали та представники покоління Z вимагають відповідальності у стимуляції змін, які допоможуть побудувати більш сталий світ з рівними можливостями для кожного.

Десяте дослідження 2021 Deloitte Global Millennial and Gen Z показує, що респонденти спрямовують свої зусилля на значущі дії – вони беруть активну участь у політичному житті, намагаються узгоджувати витрати й вибір кар’єри зі своїми цінностями, а також сприяють змінам у суспільних питаннях, які вважають найважливішими. Як ми неодноразово бачили у своїх дослідженнях протягом усіх цих років, молоді люди очікують більш рішучих дій від бізнесу та уряду.

«Протягом 10 років компанія «Делойт» проводила дослідження серед міленіалів. За цей час ми побачили суттєві зміни в способі життя міленіалів і представників покоління Z, але їхні цінності залишаються незмінними. Вони зберегли свій ідеалізм, вірність своєму прагненню до побудови кращого світу й свою віру в те, що бізнес може і повинен більше допомагати суспільству», – зазначає Мішель Пармелі, заступниця генерального директора «Делойт Глобал» та керівниця департаменту управління людським капіталом.

«Уже вдруге Україна бере участь у дослідженні думок міленіалів та представників покоління Z, які, зважаючи на зміни в світі, стають все більш безкомпромісними. Українські покоління стали ще більш вимогливими до бізнесу та роботодавців, ще більш небайдужими до фінансових та екологічних питань, а їхнє занепокоєння щодо питань корупції та політичної нестабільності зберігається на високому рівні другий рік поспіль», – зазначає Наталія Тимченко, менеджерка Human Capital Advisory Services «Делойт» в Україні.

Що найбільше турбує молодь у світі та Україні

Зміна клімату й захист довкілля були основними причинами занепокоєння міленіалів у світі рік тому. Цьогоріч перші два рядки в переліку факторів особистого занепокоєння міленіалів у світі займають їхні острахи щодо стану здоров’я та можливості втрати роботи – і цей факт не викликає здивування. Проте їхнє тривале занепокоєння через стан навколишнього середовища (на третьому місці), і той факт, що ця проблема залишається номер один для представників покоління Z навіть під час глобальної пандемії, коли насуваються інші загрози їхньому здоров’ю, добробуту родини та кар’єрі, демонструє всю важливість цього питання для молоді.
Основні причини занепокоєння українських міленіалів відрізняються, що обумовлено нашими реаліями. Молодь України в першу чергу турбує корупція в бізнесі та політиці. На другому місці – політична нестабільність та воєнні конфлікти в державі (ще минулого року цей фактор посідав першу сходинку). Також наші міленіали відчувають занепокоєння щодо стану здоров’я й можливостей профілактики захворювань, а Z стурбовані безробіттям.

Молодь обирає роботодавців, які піклуються про довкілля

Чимало міленіалів (37% у світі, 41% в Україні) і представників покоління Z (40% у світі, 46% в Україні) вважають, що після пандемії більше людей приділятимуть увагу заходам, пов’язаним зі збереженням довкілля та зміною клімату. Такі дії можуть включати все що завгодно, від збору різних речей для їх подальшої переробки чи користування переважно громадським транспортом до зміни харчових і купівельних звичок. Як споживачі, міленіали та представники покоління Z продовжують приймати рішення, керуючись своїми цінностями. Більше чверті людей, що належать до цих двох поколінь, зазначають, що вплив бізнесу на навколишнє середовище (як позитивний, так і негативний) є важливим фактором, який вони враховують, приймаючи рішення, коли щось купують.

Однак майже 60% міленіалів і представників покоління Z побоюються, що керівники підприємств зменшать обсяг допомоги в боротьбі зі зміною клімату, оскільки вони вважатимуть вирішення проблем, що виникли через пандемію, більш пріоритетним. В Україні цей показник ще вищий – 66% міленіалів та 72% представників покоління Z.

Понад половина міленіалів та представників покоління Z відчували дискримінацію

60% представників покоління Z у світі й 48% в Україні, а також 56% міленіалів у світі й 41% в Україні зазначають, що системний расизм широко поширений у суспільстві. Минулий рік привернув ще більше уваги до питання расової дискримінації. Понад половина усіх респондентів вважають, що суспільство досягло «переломного моменту, з якого почнуться позитивні зміни». Міленіали та представники покоління Z роблять все від них залежне для розв’язання цієї проблеми. Крім того, вони покладають великі надії на те, що уряд та інші установи прискорять зміни.

Це питання є особистим для багатьох людей. Кожен п’ятий респондент у світі та шостий в Україні зазначає, що відчуває на собі дискримінацію через той чи інший факт свого походження «постійно» чи «часто». Кожен четвертий респондент у світі та п’ятий в Україні вважає, що зазнав дискримінації з боку уряду, і приблизно стільки ж вважають, що ставали мішенями дискримінаційних проявів у соціальних мережах. 34% міленіалів і 38% представників покоління Z у світі вважають, що расизм на робочому місці є системним. В Україні цей показник дещо нижчий – 17% та 29% відповідно.

Оскільки прояви дискримінації можуть з’являтися в організації з часом, понад половина респондентів погоджується з тим, що позитивні зміни можуть йти лише «зверху вниз» – лише після змін у ставленні та діях владних структур. Проте вони вважають, що установи не використовують увесь свій потенціал. На прохання розподілити різні типи осіб та організацій за обсягом їхніх зусиль зі зменшення системного расизму респонденти зазначили першими в списку окремих осіб, активістів та громадські організації, які випередили заклади освіти, правову систему та уряди.

Роль бізнесу в цій розмові невизначена, до того ж міленіали та представники покоління Z потенційно її применшують. Передбачуваний потенціал допомоги у впровадженні суттєвих змін, який має бізнес, вдвічі більший за можливості окремих людей, закладів освіти та уряду. При цьому в рейтингу тих, хто докладає найбільших зусиль для боротьби із системним расизмом, бізнес і керівники підприємств посідають останнє місце серед восьми запропонованих варіантів відповіді. Тенденція однакова у світі та Україні.

Щоб заповнити нестачу зусиль, які мали й могли б докласти установи, молоді люди беруть справу у свої руки: респонденти заявляють, що вони навчають інших, поширюють інформаційний контент на соціальних платформах, голосують за прогресивних політиків та бойкотують компанії й бренди, які не поділяють їхніх цінностей у питаннях, пов’язаних із дискримінацією.

Стрес і тривога на робочому місці підкреслюють все більшу потребу бізнесу зосередитися на покращенні ментального здоров’я працівників

Пандемія COVID-19 вивела на перший план питання управління стресом – 41% міленіалів у світі та 39% в Україні, а також 47% представників покоління Z у світі та 36% в Україні відчувають стрес весь або майже весь час. Головними причинами стресу називають фінанси, добробут родини й перспективи працевлаштування.

Стрес позначається на роботі. Близько третини всіх респондентів (31% міленіалів у світі й 29% в Україні; 35% представників покоління Z у світі й 33% в Україні) брали відпочинок від роботи через стрес і тривожність, спричинені пандемією. Однак майже половина світових респондентів називала своїм роботодавцям іншу причину своєї відсутності, що вочевидь було спричинене стигматизацію ментального здоров’я в робочому середовищі. Насправді лише 38% міленіалів і 35% представників покоління Z у світі спромоглися відкрито поговорити зі своїми керівниками про стрес, який вони відчували. І приблизно 40% заявляють, що їхні роботодавці не вжили необхідних заходів для підтримки психічного здоров’я працівників під час пандемії. В Україні лише 17% міленіалів та 28% представників покоління Z змогли відверто поговорити з роботодавцями про свої переживання.

Пандемія посилює занепокоєння щодо можливого погіршення фінансового становища й стурбованість через нерівні фінансові можливості

Пандемія COVID-19 посилила невизначеність молодих людей щодо їхнього фінансового майбутнього. Дві третини респондентів у світі зізналися, що «часто відчувають занепокоєння або стрес» щодо свого фінансового становища. Стільки ж говорять, що пандемія змусила їх переоцінити та змінити свої фінансові цілі. Забігаючи наперед, лише 36% міленіалів і 40% представників покоління Z сподіваються, що їхнє особисте фінансове становище покращиться до 2022 року.

В Україні ситуація ще напруженіша – кожен 8 із 10 міленіалів та 9 із 10 представників покоління Z стурбовані своїм фінансовим становищем, але лише 7 із 10 переосмислили свої фінансові цілі. Проте, їхні настрої доволі оптимістичні – 56% міленіалів та 44% представників покоління Z прогнозують покращення особистого фінансового становища до наступного року.

На фоні того, що молоді люди відчувають дедалі більші острахи щодо власного фінансового стану, проблема нерівних фінансових можливостей також загострюється в суспільстві. Дві третини опитаних міленіалів (69%) та представників покоління Z (66%) у світі вважають, що статки й доходи розподіляються нерівномірно в суспільстві. Фінансову нерівність відмічає значно більший відсоток українців – 88% міленіалів та 84% представників покоління Z.

Багато хто вважає, що для стимулювання змін може знадобитися втручання уряду. Близько 30% респондентів в світі та 40% в Україні проголосували або іншим чином підтримали політиків, які хочуть зменшити нерівність доходів. Приблизно 60% респондентів у світі та понад 60% в Україні вважають, що вирішенню цієї проблеми могло би суттєво допомогти законодавство, яке б обмежувало розрив між рівнем винагороди керівників та середнім розміром винагороди працівників, а також законодавство, яке зобов’язує бізнес виплачувати працівникам принаймні мінімальну суму, необхідну для життя (в Україні цей показник дещо нижчий – 48% міленіалів та 58% представників покоління Z). А більше половини респондентів ефективним заходом вважають впровадження загального базового доходу.

«COVID-19 вплинув на весь світ і українські міленіали та представники покоління Z не виключення, а щодо деяких питань вони мають навіть більш категоричну думку, ніж світові представники. Зокрема українські міленіали та представники покоління Z більшою мірою вважають, що пандемія – це те питання, яке стосується всіх без виключення (78% та 84% відповідно) на відміну від світових представників (63% та 60% відповідно). Водночас представники українських поколінь мають більше оптимізму щодо того, чи підвищиться спроможність суспільства впоратися з подібними зрушеннями в майбутньому, оптимізм висловлюють 53% міленіалів та 71% представників покоління Z, коли у світі цей показник становить 48% і 51% відповідно», – зазначає Наталія Тимченко.

Ставлення до соціального впливу бізнесу продовжує погіршуватися. Лояльність до роботодавця зменшується

Менше половини міленіалів (47% у світі й 44% в Україні) і представників покоління Z (48% у світі й 41% в Україні) вважають, що бізнес позитивно впливає на суспільство. Цей показник у світі знижувався протягом останніх кількох років, а цього разу він вперше опустився нижче 50%. Слід зазначити, що з 2017 року він впав майже на 30 пунктів.

Лояльність до роботодавця також трохи знизилася порівняно з рекордно високим показником минулого року. Більше міленіалів і представників покоління Z залишили б своїх роботодавців протягом найближчих двох років, якщо б випала така можливість (36% та 53% відповідно, порівняно з 31% та 50% у 2020 році), тоді як майже та сама кількість респондентів заявляють, що планують залишатися в компанії принаймні протягом п’яти років (34% міленіалів, 21% представників покоління Z). 44% міленіалів та 49% представників покоління Z зазначають, що протягом останніх двох років вони відповідно до власних етичних принципів визначилися з типом роботи, яку вони готові виконувати, та організаціями, в яких вони готові працювати.

Тенденція зберігається і в Україні. 49% міленіалів та 64% представників покоління Z готові за нагоди залишити своїх роботодавців протягом найближчих двох років. Ця цифра зросла порівняно з 2020 роком, коли 40% міленіалів виразили свою готовність до змін. 25% українських міленіалів та 13% представників покоління Z планують залишитися в компанії протягом п’яти років і цей показник на 2 пункти нижчий, ніж показник минулого року.

Щоб отримати детальнішу інформацію, звертайтеся до наших спеціалістів.

Методологія

У дослідженні за 2021 рік було подано думки 14 655 міленіалів і 8 273 представників покоління Z (загалом 22 928 респондентів) з 45 країн Північної Америки, Латинської Америки, Західної та Східної Європи, Близького Сходу й Африки. В Україні в опитуванні взяли участь 200 міленіалів та 100 представників покоління Z. Опитування проводилося шляхом онлайн інтерв’ю респондентів, які мали самостійно заповнити запропоновану форму. Збір даних здійснювався між 8 січня та 18 лютого 2021 року.

Цього року в своєму дослідженні компанія «Делойт Глобал» вперше охопила міленіалів і представників покоління Z у рівній кількості країн. Торік опитування представників покоління Z проводилось лише у 20 країнах. На результати щорічного порівняння відповідей представників покоління Z вплинули додані 25 географічних регіонів; отже, їх слід розглядати з урахуванням нових даних.

Міленіали у складі опитуваних народилися в період з січня 1983 року до грудня 1994 року. Представники покоління Z народилися в період з січня 1995 року до грудня 2003 року.

Дослідження охопило широке коло респондентів: від осіб на керівних посадах у великих організаціях до фрилансерів, які працюють на безоплатній основі або є безробітними. Крім того, до групи покоління Z входили студенти, які закінчили навчання чи здобувають наукову ступінь, ті, хто закінчив або планує закінчити професійне навчання, та учні середніх шкіл, які будуть або не будуть отримувати вищу освіту.

Про «Делойт»

«Делойт» (Deloitte) — глобальна мережа компаній, що надають послуги в сфері аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування і супутні послуги. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік компанія «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.

Наявність глобальної мережі, що охоплює понад 150 країн світу, дає змогу «Делойт» обслуговувати близько чотирьохсот з п’ятисот найбільших компаній світу за щорічним рейтингом журналу «Fortune Global»®. Близько 330 000 фахівців «Делойт» спрямовують свої професійні зусилля на здійснення впливу, що має значення.

Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також понад 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у різних галузях економіки. Детальніше: www.deloitte.ua