Життя в «Делойт»

Наталія Стасюк

Англія, Лондон - Глазго

Понеділок, точніше, робочий понеділок, 7 ранку – абсолютно неочікувано для такого часу потрапила до величезного затору в Лондоні та вперше в житті запізнилася на літак, ще й у робочій поїздці.  Було так соромно і шкода, що хотілося плакати, поки не вдалося без доплати перереєструвати квиток на наступний рейс всього годиною пізніше (відчуйте якість та customer service від British Airways), завдяки чому дивовижним чином встигла на робочу зустріч і познайомилася в дорозі з прецікавим сусідом, як потім виявилося, з гурту Take That, які летіли на вечірній концерт у Глазго, далі за хронологією, та що неймовірно порадувало, на абсолютно випадковому чаї в Глазго зустріла людину, з якою вперше познайомилася більш ніж 4 роки тому і яку з того часу дуже поважала, якщо не сказати захоплювалася, але яку жодного разу відтоді особисто не бачила і, чесно кажучи, шанси побачити були мізерними. 

Ну і загалом прилетіла зранку в сонячний, теплий Глазго, протягом дня двічі потрапила під дощ і один раз під мокрий сніг, який потім змінило блакитне чисте небо.  Для мене – фантастика, а для когось, мабуть, монотонні шотландські будні.

Мораль: включати режим «дивитися навколо» часто виявляється щонайменше корисно, а іноді навіть дуже цікаво.  І все ж бувають такі дні, коли ще раз переконуєшся: все – тільки на краще.  А ще розумієш, що полярності переживати іноді дуже корисно, адже після них отримуєш справжнє задоволення від знайомої і зрозумілої «серединки».

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали