Життя в «Делойт»

Сергій Василенко

Англія, Лідс

У мене давно була ідея попрацювати за кордоном. Тож коли мені запропонували поїхати на стажування до Британії, я без вагань вирішив: їду. Чимало моїх колег уже писали про той досвід, який можна здобути, попрацювавши в іншій країні. У своїй розповіді я хотів би розвіяти деякі міфи про Британію. Оскільки моє стажування відбувається в місті Лідс (центральна частина Британії – Йоркшир), припускаю, що деякі мої спостереження можуть відрізнятися від спостережень колег, які стажуються в інших британських офісах.

Міф: Дощ та вітер.
Я пробув у Лідсі всю осінь, зиму і от уже половину весни. Дощі тут ідуть не набагато частіше, ніж в Україні. Місцеві мешканці це пояснюють тим, що з заходу Лідс захищений горами, тому, як вони кажуть, «увесь дощ лишається в Ліверпулі та Манчестері». Єдина відмінність у погоді – те, що тут більше похмурих вітряних днів.

Міф: Британці – сноби.
Окрім роботи в офісі «Делойт», я багато часу працюю в офісах клієнтів. Люди в «Делойті» та клієнти завжди відкриті, привітні, раді допомогти. Спілкуючись із клієнтами, мені іноді здається, що вони готові більше допомогти мені, ніж британцю. Також я спілкуюся з багатьма британцями в неформальній атмосфері (на вечірках, у пабах) і можу сказати, що люди налаштовані позитивно й дуже привітно.

Міф: Англійський чай та його пиття.
Поспостерігавши за тим, що люди замовляють у кав'ярнях (Costa, Starbucks, Nero) та в офісі, я зробив висновок, що кавові напої становлять не меншу частку, ніж чай. Думаю, міф про британське пиття чаю пов’язаний ось із чим: у Британії вечерю часто називають не «dinner» чи «supper», як подає словник, а «tea». Тому якщо вас увечері запрошують «на чай», це означає не пиття чаю, а вечерю з кількома пінтами пива.

І, звісно ж, робота.
Міф: доведеться багато працювати.
Перед тим, як їхати до Британії, всі говорили про те, що, можливо, працювати доведеться більше, ніж в Україні. Але це виявилося не так. Британці дуже цінують свій особистий час, тому після 6 вечора на роботі намагаються не затримуватися. Я б сказав, що вони дотримуються принципу “life-work balance”, а не “work-life balance”. Водночас вони дуже зосереджені на своїх завданнях протягом дня, намагаються не відволікатися на розмови тощо. Мене спочатку дивував їхній підхід до пиття чаю/кави на роботі. Наприклад, в українському офісі збирається компанія з 4-5 людей і всі йдуть на кухню готувати й пити каву/чай. Тут одна людина запитує орієнтовно 4-5 людей, хто що хоче пити, готує замовлені напої, приносить їх на робочі місця і всі п’ють за своїм робочим столом.

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали