Життя в «Делойт»

Катерина Гриньова

Англія, Лондон

Заснований римлянами Лондиніум, більш відомий як Лондон, часто називають «Вавилондоном». Багатокультурність тут зашкалює. Суміш мов, акцентів, кольорів шкіри, стилів одягу, смаку і несмаку, історії та сучасності – все це звалюється з неймовірною силою на вихідця з більш-менш мононаціонального середовища. Спочатку ви здивовано підводите брови, коли бачите босоніжки, поєднані з дублянкою як влітку, так і взимку; або почуваєтеся розгублено, коли бачите дівчину в яскравому сарі або чоловіка в тюрбані. Після здивування настає прийняття, і ви тепер не зовсім упевнені, чи вже так погано виглядають кросівки з діловим костюмом. Лондон поєднує непоєднуване, пропонуючи своє трактування слова «толерантність».

Життя в Лондоні запропонує вам безмежжя можливостей і, звісно, піддасть певним випробуванням. Щонайменше – випробуванню британською англійською у перші дні після переїзду.

Спочатку почуваєшся туристом в режимі 24/7. Дорога до роботи й назад – майже екскурсійний маршрут. Вихідні – непростий вибір між прогулянками Лондоном і дослідженням життя за межами столиці. Ідеальна субота починається рано. Ранкова кава, потяг – і за кілька годин занурюєшся в тюдорівську чарівність Стретфорда-на-Ейвоні. Або розглядаєш трагікомічні фізіономії гаргуль у студентському Оксфорді. Або нікуди не їдеш і спиш до 12, коли хочеться відпочити від подорожей.

Життя в Лондоні нагадує марафон. Неможливо жити тут і лишатися байдужим до постійного руху. З часом починаєш переймати цю культуру: бігаєш вечорами, купуєш велосипед, починаєш грати в теніс, шукаєш гольф-клуб неподалік від дому. Дивишся змагання з веслування, крикету, регбі. Плануєш поїздку до Аскота на кінні перегони, а до Шеффілда – на снукер. Дізнаєшся про icнування собачих перегонiв.

Незважаючи на те, що тут пліч-о-пліч живуть різні культури, англійці консервативні і, як писали в наших шкільних підручниках, справді люблять чай з молоком. Своєю пристрастю до чаю вони пишаються і зберігають традицію «afternoon tea», яка так приваблює туристів. Водночас більшість британців, яких я знаю, п’ють пакетований чай сумнівної якості. Ресторани, зазвичай, теж не відзначаються розбірливістю щодо чаю. English breakfast, Earl grey or plain green? Вражаючий вибір!

Щодо роботи, Лондон поступово позбавляється презентеїзму, який передбачає присутність в офісі з 9.30 до 5.30. Натомість намагаються прищепити культуру «agile working», тобто роботи з будь-якої точки світу, зокрема і з власного дому, і в будь-який зручний час. Тенденція, звісно, не нова. Її можна пов’язати як з нестачею офісних приміщень у Лондоні, так і з пошуком формули ефективності та жаданого «work-life balance». Нікого не цікавить, чому це ти раптом у спортзалі о 3 дня, якщо це не впливає на роботу.

Англійці шанують «statutory rights» – від права на відпустку до права на звільнення. Якось запитала директора, чи варто дзвонити на запит клієнта іноземному колезі, який зараз у відпустці. У відповідь почула, що ми можемо зіпсувати свою репутацію, вриваючись у відпочинок людини з робочими питаннями. Зауважу, що про зіпсовану репутацію перед клієнтом не йшлося.

У Британії люблять соціалізуватися, про що неодноразово було сказано. Починаючи з четверга, до деяких пабів не зайти – така щільність охочих соціалізуватися. Смажена картопля (chips) і солоні горішки – незмінне доповнення як до пива, так і до вина.

Місцеві культура, менталітет, архітектура, мова і навіть кухня – це свіжі новини щодня, інша реальність, якщо хочете. І міра занурення залежить лише від вас.

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали