Експертна думка

Про головні ризики та можливості у нинішніх умовах

Андрій Булах, керуючий партнер компанії «Делойт» в Україні

22 жовтня 2014 року

Існує безліч характеристик, за якими ідентифікують лідерів. На мою думку, лідер визначається через призму ролей, які він відіграє. Однією з ключових є візіонерство – вміння побачити зважену картину ризиків і можливостей у середньостроковому часовому горизонті. Особливо в період глобальних економічних і політичних змін.

Серед великої кількості ризиків, що постали перед нашою країною та бізнесом, я хотів би зупинитися на трьох ключових, які можуть істотно впливати на наше майбутнє, хоча й на різному часовому відрізку.

1. Стабільність банківської системи та торгово-платіжного балансу. З точки зору тимчасової шкали, це ризик сьогоднішнього дня і короткострокової перспективи. Україна знаходиться в переддефолтному стані, істотно скоротилися обсяги експорту й очікувати їхнього швидкого відновлення не доводиться. Ослаблення гривні, на яку тиснуть як економічні чинники, так і панічні настрої на ринку. Втрата банками активів на території Криму, а також у Донецькій та Луганській областях. Вимушена реструктуризація банківських кредитів і жорстка регуляторна політика з боку НБУ щодо валютних операцій. Це далеко не повний перелік факторів, що демонструють глибину проблеми банківської системи.

2. Нагальна та невідкладна необхідність фінансувати в безпеку країни (включаючи програми реформування армії та військово-оборонного комплексу, а також відновлення та зміцнення кордонів держави та інфраструктури), може спровокувати державу на пошук додаткових шляхів поповнення бюджету. Єдиним джерелом збільшення надходжень до бюджету без збільшення рівня податкового навантаження є виведення бізнесу з тіні. Якщо держава за допомогою реформ не впорається з цим завданням, то буде змушена вирішувати задачу наповнення бюджету шляхом збільшення податкового навантаження. Що, безумовно, згубно позначитися на інвестиційному кліматі, бізнесі та добробуті населення. Це шлях в нікуди. І якщо ми хочемо «жити по-новому», ми, як суспільство і як держава, повинні бути відкритими до того, щоб розпочати все спочатку. Провести амністію капіталів, бути готовими пробачити історію їх накопичення і встановити нові правила взаємної відповідальності між бізнесом, суспільством і державою. І мати політичну волю та правові механізми, що дозволять контролювати виконання цих нових правил.

3. Інакше ми зіштовхнемось з третім і, на мій погляд, найбільш істотним ризиком – хвилею чергового розчарування в можливості побудувати правову державу, що матиме довгостроковий характер. Ми – єдина країна, якій протягом дуже короткого відрізку часу тривалістю 20 років, втретє випадає шанс стати відкритим суспільством, що поважає загальнолюдські цінності й живе за демократичними законами. Не реалізувавши його, ми відкотимося в епоху варварства і будемо в ній довго перебувати в умовах відсутності віри в себе та без можливості альтернативи. Тому зараз найбільш важливо не тільки уряду країни, а й кожному бізнесу та громадянину приймати рішення, виходячи не зі своїх особистих інтересів, але з точки зору досягнення надцілі – побудови правової держави. Не потрібно сподіватися, що групі людей у 15-20 чоловік, що знаходяться зараз у владі, без нашої підтримки вдасться перебудувати всі державні процеси, що сформувалися раніше. В оприлюдненій стратегії України 2020 перераховані 60 реформ, які необхідно здійснити. Будь-який керівник, який стикався із завданням зміни бізнес-процеси всередині компанії, розуміє, наскільки сильний опір чинить система кожному нововведенню. І скільки сил і часу йде на подолання цього опору. А зараз мова йде про перебудову 60 бізнес-процесів на рівні держави. Це вкрай складне завдання, яке потрібно вирішувати поетапно, починаючи з найбільш пріоритетних напрямків. І кожен на своєму місці має робити все можливе, щоб створити умови для цих реформ. Починаючи від підтримки чистоти в під'їзді, відмови від «вирішення питання за хабар», надання підтримки тим, кому зараз важче, і завершуючи реформуванням держави в правовому полі.

Як і в будь-якому процесі, зміни приносять не лише ризики, але і відкривають нові можливості. Їх багато, але мені б хотілося зупинитися на наступних:

1. Повністю змінився ринок з точки зору ключових гравців. Якщо раніше це були великі фінансово-промислові групи, то тепер є висока ймовірність того, що компанії державного сектора гратимуть першу скрипку в формуванні попиту як на ринку товарів, так і на ринку професійних послуг. Так, безумовно, частина проектів реалізовуватиметься на громадських засадах (pro bono). При цьому фінансування, яке готові виділити міжнародні фінансові інститути на реформування держави, а також інфраструктури, створюватиме ринок для бізнес-проектів.

2. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС має стати каталізатором підвищення якості українських товарів і послуг, щоб вони змогли вийти на європейські ринки і отримати сертифікацію.

3. Також нинішня ситуація змусить бізнес зайнятися оптимізацією операційних процесів. У період кризи всі кількісні показники знижуються і дають не надто оптимістичну картину. І зараз важливо визначити для себе найбільш важливі якісні показники, над покращенням яких слід працювати. Щоб в період кризи побудувати більш ефективну бізнес-модель. Починаючи з поліпшення операційної ефективності і закінчуючи інвестиціями в професійний розвиток персоналу.

Перед нами дуже і дуже довгий шлях. Нам важливо звикнути до думки про те, що складні процеси вимагають часу і щоденних зусиль, що у інвестицій довгий термін окупності, що результат залежить не від когось, а від тебе самого. По суті, нам належить поміняти свою ментальність і подорослішати, щоб бути в змозі взяти відповідальність за свою долю на себе. Зараз я намагаюся керуватися принципом 'Stay calm and do what you can'. Іншими словами, зберігай спокій і дій. Причому, дій там, де найбільш ефективний.

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали