Аналіз

Оновлений Податковий кодекс Мінфіну не є кардинальною реформою і здебільшого спрямований на усунення окремих недоліків

Олександр Черінько, директор Податково-юридичного департаменту компанії «Делойт» Віталій Шеремета, менеджер Податково-юридичного департаменту компанії «Делойт»

8 грудня 2015 року

Запропонований Міністерством фінансів України проект Податкового кодексу не є кардинальною реформою порівняно з чинною системою оподаткування і спрямований насамперед на усунення окремих недоліків та проблемних моментів, що існують у нинішньому податковому законодавстві.

Ми розуміємо, що в умовах відсутності на державному рівні послідовної стратегії розвитку економіки і фінансово-економічних пріоритетів такий крок є виправданим. Проте не зовсім зрозумілим є підхід, який скасовує всі пільги та урівнює всіх платників податків незалежно від їхньої діяльності. Кодекс не передбачає жодних заходів, які стимулюють чи підтримують ті чи інші індустрії, напрями діяльності, інноваційну або енергозберігальну діяльність компаній.

Істотні зміни запропоновано у сфері податку на прибуток. Зокрема, пропонується повернути квартальну звітність з 1 січня 2016 року і скасувати авансові платежі. Крім того, виправлені поточні технічні вади Кодексу в частині податку на прибуток.

У сфері трансфертного ціноутворення ми спостерігаємо зближення з вимогами плану BEPS (Заходи з боротьби проти розмивання податкової бази та переміщення доходів у низькоподаткові юрисдикції), розробленими ОЕСР і G20 для протидії виведенню прибутку в офшори. Ці норми вже зараз впроваджують усі розвинені країни світу, і їхнє впровадження в Україні – своєчасний крок.

У частині ПДВ законопроектом пропонується посилити критерії автоматичного відшкодування. Але водночас не враховані пропозиції про прозорість цієї процедури. Зокрема, в законопроекті міститься додаткова вимога до підприємств, які претендують на автоматичне відшкодування ПДВ: потрійне перевищення вартості необоротних активів над сумою відшкодування ПДВ, яке може бути замінено банківською гарантією. З одного боку, держава страхує автоматичне відшкодування ПДВ від фірм-одноденок, з іншого боку, цей критерій «викидає» з користування автоматичним відшкодуванням торгові компанії багатьох Груп компаній, які не мають істотних активів, і їхня діяльність зводиться до системного експорту товарів Групи.

Також проектом передбачена однорівнева система адміністративного оскарження податкових перевірок, проте вона потребує суттєвого доопрацювання.

З ключових змін, закладених у документі, важливо відзначити скасування низки значних пільг для аграріїв, зокрема спецрежиму з ПДВ та єдиного податку.

Кардинальним рішенням, запропонованим проектом, є скасування єдиного податку для юридичних осіб та збільшення ставки єдиного податку для фізичних осіб. Як ми розуміємо, ця зміна спрямована на протидію поширеному в Україні способу оптимізації податків за допомогою фізичних осіб-підприємців (ФОП), зокрема шляхом переведення працівників на статус ФОП – платників єдиного податку або за рахунок роздрібної торгівлі товарами чи послугами за посередництвом різних ФОП в одній точці обслуговування. Ця норма може призвести (наприклад, у середовищі IT-компаній) до відтоку висококваліфікованих фахівців за кордон. Також болісним для малого бізнесу буде запропоноване у проекті обов'язкове впровадження РРО для суб'єктів малого підприємництва.

Незважаючи на те, що зміни в документі не можна назвати кардинальною реформою, загалом проект Податкового кодексу усуває низку проблемних моментів, які давно обговорювалися в експертних колах і створювали проблеми для бізнесу. Одним з найбільш важливих моментів, передбачених документом, є дворічний мораторій на подальші зміни податкового законодавства у разі прийняття документа. Постійні та непередбачувані зміни в податковому законодавстві є однією з найсерйозніших проблем, яка негативно позначається на бізнес-кліматі країни. Дворічна перспектива його стабільності навряд чи дозволить істотно підвищити впевненість у майбутньому, проте може стати першим кроком до прогнозованості одного з ключових чинників під час прийняття інвестиційного рішення.

Також бентежить той факт, що в Україні вкотре істотні податкові зміни можуть бути прийняті менш ніж за місяць до початку звітного періоду, що суперечить вимогам чинного законодавства (не пізніше ніж за 6 місяців до початку року) і загальноприйнятій світовій практиці. У зв'язку з цим ми вважаємо за доцільне узгодити з бізнесом і розглянути можливість доопрацювання та прийняття документа в першому півріччі 2016 року з датою набрання чинності з 01 січня 2017 року.

Коментар підготовано для інформаційної агенції УНІАН.

Чи була корисною ця інформація?