Цифрова трансформація | «Делойт» в Україні

Новини

Цифрова трансформація економіки в Україні

Як адаптувати суспільство до сучасних реалій цифрового світу

30 січня 2018 року відбулася презентація та обговорення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України 2020 в рамках круглого столу між Урядом та представниками бізнесу

17 січня Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України 2020. Компанія «Делойт» виступила одним з учасників робочої групи, яка працювала над документом, а саме його частини про важливість розвитку цифрових навичок та компетенцій у населення.

Цифрова економіка оперує аналогічними з традиційною економікою сутностями, а саме: капітал, ресурси, люди. Рушійною силою цифрової економіки є людський капітал – знання, таланти, навички, вміння, досвід, інтелект. Стрімке розповсюдження цифрових технологій робить цифрові компетенції громадян ключовими серед інших навичок. Так, цифровізація та кросплатформовість у цей час є головними трендами на загальному ринку праці.

Кількість робочих місць в Україні, що вимагають принаймні базового розуміння інформаційних та комунікаційних технологій, стрімко збільшується. Внаслідок відсутності точної статистики важко оцінити це зростання протягом останнього десятиліття, однак об’єктивна реальність свідчить про те, що вміння користуватися цифровими технологіями стає основною вимогою до персоналу.

Відповідно до звіту Global Human Capital Trends 2017, який підготувала компанія Deloitte, питання адаптації суспільства наразі актуальне у всьому світі, де кожна країна шукає свої шляхи її вирішення. 90% опитаних керівників з усього світу (з 10 тис. осіб у 140 країнах) вважають, що їхня компанія стикається з руйнівними змінами, керованими цифровими технологіями. 70% зазначають, що їхня організація не має навичок адаптації. 

Цифрові навички – це вміння людини користуватися технологіями. Ми говоримо не лише про професійних гравців сфери ІКТ (інформаційно-комп’ютерних технологій), але й про громадян загалом, які можуть і повинні використовувати технології у повсякденному житті. Технології прийшли не для того, щоб конкурувати з людиною, а щоб допомогти їй стати ще більш ефективною та продуктивною. Щоб цей тандем був успішним, людина має пройти певну особистісну трансформацію, адаптуватися до нових реалій та навчитися в них жити, користуючись усіма їхніми привілеями. 

Наразі існує безліч інструментів та ресурсів у відкритому доступі. Вибух високоякісного, безкоштовного та дешевого контенту пропонує нам доступ до безперервного навчання. Завдяки інструментам YouTube та новаторам Хан Академія, Udacity, Udemy, Coursera, NovoEd, edX тощо нові навички часто можуть бути отримані за допомогою леп-топа, планшета або навіть смартфона. Завданням держави та бізнесу є навчити суспільство користуватися цифровими ресурсами та капіталізувати отримані навички.

Цифрова грамотність визнана ЄС однією з 8 ключових компетенцій для повноцінного життя та діяльності у сучасному світі. 2016 року ЄС представив оновлений фреймворк Digital Competence (DigComp 2.0), що складається з 21 компетенції. У цьому документі навіть є визначення навички щодо цифрових технологій – цифровий інтелект (Digital Quotient) – вміння самостійно визначати потребу в отриманні додаткових нових цифрових навичок, за аналогією з IQ або EQ, які використовуються для вимірювання рівня загального та емоційного інтелекту.

Слід зауважити, що цифрова зрілість виходить далеко за рамки технологій – це питання синхронізації таланту, культури та організаційної структури з цифровим середовищем. Дослідження компанії Deloitte у Великобританії показують, що майбутня робоча сила потребує балансу технічних навичок і загальних здібностей, як-то вміння вирішувати проблеми, творчий потенціал, соціальні навички та емоційний інтелект. 

Сфера цифрових навичок та компетенцій в Україні розвивається хаотично та окремо від формальної освіти. Масова та розгалужена формальна система освіти наразі не повністю задовольняє потреби ринку праці. Щодо комерційного сегменту, ситуація краща. У ньому частіше використовуються сучасніші методики, а технічне забезпечення та мотиваційна складова у викладачів та тих, хто навчається, зазвичай набагато вища.

Ключовим рішенням є комбінована стратегія, у якій мають місце довгострокові заходи та масштаб, притаманні державній системі освіти, та короткострокові швидкі заходи, що більш релевантні для реалізації саме у сегменті комерційної освіти.

За сприятливих умов та підтримки держави бізнес здатен допомогти вирішити проблему цифрової грамотності громадян України досить швидко та якісно.

«Для України сучасне навчання цифровим навичкам вже не є новиною, ми маємо низку успішних приватних проектів, які можуть та повинні виходити на державний рівень, ставати масовими, формувати основу формальної освіти та мати підтримку держави. Яскравим прикладом таких проектів є Академія «Крок», Unit Factory, Brain Academy та чимало інших, – зауважив на круглому столі Андрій Булах, керівний партнер «Делойт» в Україні. – Підтримка державою комерційних провайдерів освітянських послуг могла би сприяти зростанню приватних інвестицій у цей сегмент та появі нових операторів. А також за короткі терміни суттєво збільшить здатність комерційних провайдерів обслуговувати набагато більшу кількість громадян, створювати нові навчальні програми, робити їх доступними як із фізичної (територіальне покриття), так і з фінансової точки зору».  

Цифрові навички та компетенції — основа цифрової економіки. Громадяни України вже перебувають у цифровому світі. Наступний крок — зробити так, щоб цей світ став місцем, де вони зможуть стати успішними. 

Чи була корисною ця інформація?