Міленіали і покоління Z розглядають період COVID-19 як можливість перелаштуватися й діяти – дослідження компанії «Делойт»

• Багато респондентів зізнаються, що часто відчувають стрес. Основними причинами такого стану вони називають невпевненість у добробуті своєї родини, стабільності свого фінансового становища в майбутньому та можливостях працевлаштування.
• Головним предметом занепокоєння міленіалів і покоління Z у світі лишається навколишнє середовище: частина опитуваних висловлює побоювання щодо незворотного характеру шкоди, яку завдає зміна клімату. Проте зміни, які відбуваються у довкіллі під час пандемії, вселяють деякий оптимізм. Українські міленіали найбільше переймаються політичною нестабільністю та воєнним конфліктом, корупцією, злочинністю і особистою безпекою. 
• Хоча серед міленіалів і покоління Z загалом спостерігається подальше зниження цікавості до бізнесу, вони активно підтримують компанії, які намагаються позитивно впливати на суспільство.

Незважаючи на безпрецедентну кризу у сферах охорони здоров’я та економіки через пандемію COVID-19, міленіали та покоління Z рішуче налаштовані на побудову кращого майбутнього, про що свідчить дослідження компанії «Делойт». За результатами 2020 Deloitte Global Millennial Survey, яке публікується вже дев’ятий рік поспіль, обидва покоління демонструють здатність стійко переносити негаразди, пов’язані з різними несприятливими ситуаціями, та непохитне прагнення втілювати позитивні зміни як у своїх громадах, так і в усьому світі.

Цьогорічне дослідження складається з двох етапів: «основне» опитування серед 18 426 міленіалів та представників покоління Z у 43 країнах, проведене в період з листопада 2019 року до початку січня 2020 року, й експрес-опитування серед 9 102 респондентів у 13 країнах у період з квітня по травень 2020 року в розпал світової пандемії. Багато запитань, з’ясованих під час опитування на першому етапі, було поставлено повторно на другому етапі, що дало змогу оцінити вплив пандемії на думки й погляди респондентів. Вперше цього року до дослідження долучилася Україна, що дає змогу оцінити настрої наших міленіалів та порівняти їх з настроями міленіалів у світі.

«Звичайно пандемія COVID-19 докорінно змінила наш спосіб життя як повсякденного, так і професійного, вплинувши на наше фізичне та ментальне здоров’я. Однак в Україні ще до початку карантину більше третини міленіалів (38%) погоджувалися, що вони знаходяться в стані тривоги або стресу весь час чи більшість часу, в світі цей показник ще вищий – майже половина (44%), – зазначає Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні. – Благополуччя сім`ї та довгострокова фінансова стабільність – ключові фактори стресу як в світі (41% та 41% відповідно), так і в Україні (80% та 66%). Іншим важливим джерелом стресу є фізичне та ментальне здоров’я. Цікаво, що цей фактор турбує лише 32% міленіалів у світі, у той час, як в Україні він сягає 53%. Можна припустити, що пандемія лише посилила ступінь важливості зазначених чинників. Отже, пріоритетом стратегій управління персоналом для роботодавців стає добробут співробітників». Щодо впливу Четвертої індустріальної революції на роботу міленіалів показники по країнах такі: 17% міленіалів у світі та 15% в Україні турбується, що роботизація процесів повністю або частково замістить їхні робочі обов’язки. При цьому 37% респондентів у світі та лише 13% в Україні усвідомлює, що зможе з рутинних завдань перемкнутися на роботу з доданою вартістю (value-added work). Загалом майже половина (44%) українців думають, що Четверта індустріальна революція не матиме жодного впливу на їхню роботу. У світі таких 28%.

Результати дослідження показують, що наслідки пандемії різко вплинули на трудову діяльність молодих працівників. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів (25-30 років), зазначають, що на момент опитування вони або втратили роботу, або були відправлені в тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z, які взяли участь в експрес-опитуванні, заявляють, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися.

Картина, що вимальовується за результатами цьогорічного дослідження, є складною, але обнадійливою: навіть у розпал кризи міленіали та покоління Z не змінюють свого прагнення до побудови кращого суспільства, де бізнес і уряд доповнюватимуть зусилля й зобов’язання один одного.

Стрес і ментальне здоров’я, часто підкріплені занепокоєннями щодо роботи та фінансової нестабільності, залишаються серед найважливіших питань

До початку пандемії 52% представників покоління Z і 50% міленіалів у 13 країнах, які двічі взяли участь в опитуванні, зазначають, що постійно або більшу частину часу перебували у стресовому стані. Основним джерелом стресу респонденти називають невпевненість щодо добробуту родини, стабільності фінансового становища в майбутньому, а також можливостей працевлаштування. Доволі цікавим є той факт, що на другому етапі дослідження рівень стресу, зазначений представниками обох поколінь, виявився нижчим на вісім пунктів. Можливо, це свідчить про те, що уповільнення ритму життя в умовах режиму суворої ізоляції знизило рівень стресу. Цю тенденцію також підкріплює нещодавнє дослідження компанії «Делойт» у Великобританії, під час якого з’ясували думку понад 2 000 працівників. Виявлено, що 48% працевлаштованих і самозайнятих лондонців оцінюють вплив самоізоляції на їхній добробут як позитивний чи дуже позитивний.

Попри незначні спади, виявлені під час експрес-опитування, стрес і психічне здоров’я залишаються надважливими питаннями для молодих поколінь, проявляючись і в робочому середовищі. До початку пандемії близько третини міленіалів і покоління Z брали відпочинок від роботи через стрес, хоча майже половина з них пояснювали це своїм роботодавцям іншою причиною. Стільки ж українських респондентів були змушені йти у відпустку через стрес, однак лише 39% готові приймати цю причину й озвучувати її роботодавцю. Обнадійливим є те, що режим роботи за гнучким графіком, який був широко впроваджений внаслідок пандемії, може бути порятунком у цій ситуації. 69% міленіалів і 64% представників покоління Z погоджуються з тим, що можливість працювати вдома дає їм змогу подолати стрес у майбутньому.

Побоювання стикнутися з фінансовими труднощами є особливо потужним джерелом стресу для міленіалів, чимало з яких розпочали свою кар’єру після Великої рецесії й зараз опинилися на порозі чергового спаду. Згідно з результатами першого опитування, половина міленіалів (50%) очікували, що їхнє фінансове становище погіршиться або принаймні залишиться на тому самому рівні наступного року, ніж покращиться (42%). Аналіз результатів експрес-опитування у 13 країнах показав, що 61% респондентів-міленіалів не мають оптимістичних настроїв під час пандемії, хоча цей показник є на 7% вищим, ніж на першому етапі дослідження. Втім, щодо короткострокової перспективи спостерігається певний рівень оптимізму: в експрес-опитуванні більше половини міленіалів і майже половина представників покоління Z зазначають, що мають заощадження у розмірі приблизно тримісячного доходу, які мають допомогти їм перенести фінансові наслідки пандемії.

Рішуча налаштованість покращувати світ та очікування підтримки інших

Молоді покоління сприймають соціально орієнтовані ініціативи як особисте покликання. Результати експрес-опитування свідчать, що респонденти вживають «соціально відповідальних» заходів, щоб принести користь планеті й суспільству. Криза, спричинена пандемією COVID-19, посилила ці тенденції: майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш співчутливими до потреб інших людей і що вони будуть вживати заходів для позитивного впливу на свої громади.

Бажання міленіалів та покоління Z творити добрі справи відображається і в їхніх споживацьких звичках. Майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і загалом позитивно вплинули на суспільство під час пандемії. Приблизно три чверті купуватимуть більше товарів і послуг у невеликих місцевих підприємств.

Окрім вищезазначеного, зміна клімату залишається гострою проблемою для міленіалів і покоління Z як до, так і під час кризи, спричиненої COVID-19. До початку пандемії половина респондентів схилялися до думки, що вже занадто пізно виправляти шкоду, завдану через зміну клімату. Лише 40% висловили оптимізм, що майбутні зусилля щодо захисту навколишнього середовища принесуть бажані результати. Однак у експрес-опитуванні, проведеному у 13 країнах за чотири місяці, відсоток міленіалів, переконаних у тому, що ми вже досягли точки неповернення, зменшився на вісім пунктів. Отже, можна припустити, що завдяки зниженню активності під час пандемії послабився вплив на навколишнє середовище, відродивши надію на те, що ми ще маємо час для рішучих дій.

Переважна більшість (80%) також вважає, що уряди і бізнес повинні докладати більше зусиль для захисту довкілля, але водночас вони стурбовані тим, що через необхідність усунення економічних наслідків пандемії екологічні питання можуть відійти на другий план.

Цікавість до бізнесу продовжує падати, попри підвищення лояльності до роботодавців

Цікавість до бізнесу продовжує знижуватися по всьому світу. На першому етапі опитування 51% міленіалів зауважують, що бізнес – це сила, яка діє на благо. Цей показник знизився із 76%, зафіксованих три роки тому, і 55% – у 2019 році. В експрес-опитуванні цей відсоток сягнув ще нижчого рівня – 41% серед міленіалів і 43% серед покоління Z (52% останніх висловили своє позитивне ставлення до бізнесу на першому етапі дослідження).

Проте вперше з того часу, коли це питання з’явилося в опитуванні чотири роки тому, більшість міленіалів за результатами першого етапу дослідження зазначають, що не збираються залишати свого роботодавця протягом п’яти чи більше років, хоча раніше обмежувалися лише двома роками. Отже, можна припустити, що або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Кількість працівників, які залишили б свого роботодавця через два роки або менше, скоротилася з 49% до 31%, а кількість тих, хто вважає за краще залишатися у довгостроковій перспективі, зросла з 28% до 35%. Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років. Цей показник знизився у порівнянні з 61% торік. Щодо українських міленіалів, то 40% з них не планують працювати на свого поточного роботодавця більше двох років. При цьому 27% хотіли б залишитися у своїх компаніях ще протягом наступних п’яти років.

Також цікавими стали відповіді щодо відчуття захищеності і безпеки на робочому місці: лише 11% в Україні та 23% у світі почуваються безпечно у своїй ролі, однак половині респондентів цього відчуття не вистачає і в Україні, і у світі.

Респонденти також звертають увагу на те, як роботодавці управляють кризою, спричиненою COVID-19: дві третини повідомляють, що були задоволені тим, у який спосіб і як швидко роботодавці вживали необхідних заходів. Майже 60% опитаних вважають, що таке реагування їхніх роботодавців на пандемію обумовило їхнє бажання залишатися з роботодавцями тривалий час.

«Ключовими причинами припинення відносин з роботодавцями для українських міленіалів є розрив у винагороді між топ-менеджментом компаній та середньостатистичним співробітником (33%), а також негативний вплив бізнесу на навколишнє середовище (27%). Ці результати свідчать, що лише соціально відповідальні компанії можуть сподіватися на лояльність міленіалів, – зазначає Олена Бойченко. – Незважаючи на те, що майже половина (47%) українських респондентів вважають, що бізнес здійснює позитивний вплив на суспільство, частина тих, хто планує піти з поточного місця роботи в найближчі 2 роки все ж таки значна. Утримати людей стає дедалі складніше, тому бізнесу слід бути соціально орієнтованим як всередині, так і назовні, щоб не втратити частину свого персоналу. Людина в центрі уваги – не просто красиві слова, а дієва формула, за якою має будуватися робота з персоналом».

Примітка:

В цьому пресрелізі результати дослідження представлені як зведені дані та колективні думки обох поколінь або, в деяких випадках за наявності відмінностей, зазначені окремо.

Методологія

Звіт за 2020 рік підготовлено за результатами дослідження, що складалося з двох етапів. Перший етап розпочався до спалаху COVID-19, опитування проводилося у формі онлайн-інтерв’ю. Остаточний підрахунок відбувся між 21 листопада 2019 року та 8 січня 2020 року. Другий етап дослідження проводився аналогічним способом між 28 квітня 2020 року та 17 травня 2020 року, тобто в розпал світової пандемії.

Під час основної частини опитування було досліджено думки та погляди 13 715 міленіалів у 43 країнах і 4 711 респондентів покоління Z у 20 країнах. На другому етапі дослідження було опитано 5 501 міленіала і 3 601 представника покоління Z на 13 великих ринках, які різною мірою постраждали від пандемії. Жоден респондент, який долучився до попередніх опитувань, не брав участь у цьому дослідженні.

Міленіали у складі опитуваних народилися в період з січня 1983 року до грудня 1994 року. Представники покоління Z народилися у період з січня 1995 року до грудня 2003 року.

Дослідження охопило широке коло респондентів: від осіб на керівних посадах у великих організаціях до фрілансерів, які працюють на безкоштовній основі або є безробітними. Крім того, до групи покоління Z входили студенти, які закінчили навчання чи здобувають наукову ступінь, ті, хто закінчив або планує закінчити професійне навчання, та учні середньої школи, які будуть або не будуть отримувати вищу освіту.