Реінкарнація телефонних будок, проникнення у хмари та онлайн-лікарі – керівники українських компаній обговорили прогнози «Делойт» щодо розвитку технологій 2021

20 травня відбувся захід «Прогноз розвитку технологій, медіа і телекомунікацій 2021», присвячений найпопулярнішим світовим технологічним трендам та їх перспективам в Україні через призму дослідження Deloitte TMT Predictions 2021.

У дискусії взяли участь президент Київстар Олександр Комаров, засновник і CEO Fedoriv Group Андрій Федорів, СЕО медичної інформаційної системи HELSI Євген Донець, СЕО Parimatch Україна Наталія Гілевич. Разом з Володимиром Юмашевим, партнером компанії «Делойт» в Україні та керівником галузевої групи з ТМТ, який виступив модератором заходу, спікери обговорили основні технологічні тренди і те, як вони змінюють бізнес-ландшафт та досвід споживачів в Україні. У фокусі розмови опинилися такі тренди із дослідження «Делойт» як 5G, діджиталізація різних галузей, зокрема медицини і спорту, та хмарні технології в бізнесі.

«Технології кардинально змінюють наші споживання, роботу та спосіб ведення бізнесу. У 2021 році виручка від продажу XR-гарнітури в галузі освіти та підприємництва збільшиться удвічі порівняно з 2019. 5% пацієнтів вже відвідують лікаря віртуально, а це близько 400 млн візитів та індустрія в 25 млрд дол. США. У 2022 капітальні інвестиції компаній у хмарні рішення сягатимуть 150 млрд дол США, а до 2025 року їхній щорічний ріст стабільно становитиме 30%. Розвиток ринку технологій свідчить про гіпермасштабний попит та зміну моделі роботи бізнесу в різних галузях. Технологічні рішення трансформують український бізнес і стають частиною нашого повсякдення», – коментує Володимир Юмашев.

Лікар у смартфоні

Щоб оптимізувати медичні ресурси і покращити доступ до медичних послуг, багато країн вже давно використовують можливості телемедицини та онлайн-прийомів лікаря. В Україні цей тренд розвивався досить повільно, але пандемія прискорила процес інтеграції цієї технології.

«Ми тестували цю технологію ще до початку пандемії. Коли ж почався COVID-19, ми побачили попит і з боку лікаря як надавача послуги і замовника інструменту, і з боку пацієнта, який усвідомив, що зараз можна скористатися не тільки класичним способом отримання медичної допомоги. Протягом останнього року кількість сервісів, що пропонують такі послуги, і запитів пацієнтів на них суттєво збільшились», – говорить Євген Донець.

Близько двох років тому компанія Київстар разом з однойменною компанією запустили додаток лікарських консультацій Doctor online, який завантажило понад 500 тисяч користувачів. Однак, за словами Олександра Комарова, тренд на онлайн-прийоми лікаря в Україні все ще знаходиться у зародковому стані, тому що в нас немає культури користування подібним сервісом, є певний рівень недовіри, а також неготовність платити за таку послугу. До того ж, найбільше медичні послуги потребують люди похилого віку, яких не можна назвати активними користувачами технологічних рішень.

Водночас спікери погодилися, що український користувач тільки починає розуміти, що цінність від відеоконсультації є не меншою, аніж від очної. У міру того як кількість візитів та продуктів на ринку буде зростати, така культура розвиватиметься.

Усім відео

«Відео – це найпотужніший інструмент впливу на нервову систему, тому що він створює ефект присутності. Розвиток технологій за останні 10 років зробив відео носієм №1 для інформації. Попит на книги суттєво знижується, тому що люди хочуть сприймати через відео навіть серйозну інформацію», – зазначає Андрій Федорів.

Він переконаний, що пандемія поглибила процес глобалізації – у Fedoriv Group з’явилось більше закордонних клієнтів, з якими вони ніколи не зустрічалися фізично. Тому бізнеси повинні замислюватись, як використовувати відео в їхній індустрії.

Андрій Федорів прогнозує, що у сегменті B2B формат презентацій, перемовин і обслуговування у форматі відео буде займати до 80% робочого процесу. «Крім того, я спостерігаю реінкарнацію телефонних будок. Це невеликі кімнати-капсули, куди люди, які працюють в open space зможуть відлучатися на відеодзвінок», – коментує спікер .

Спорт та інновації

Наталія Гілевич вважає, що сервіс, який надавав бізнес ще 15 років тому, переконуючи споживача в якості, безпеці та зручності, сьогодні суттєво змінився. Тепер драйверами технологій стали запити користувачів.

«Спорт як бізнес включає дві сторони: з одного боку – це організатори і спортсмени, з другого – вболівальники. Між ними стають бренди, букмекери та інші компанії. Якщо організатори і спортсмени не готові до цифровізації – не використовують технології, не розуміють, для чого вести соцмережі й розвивати особистий бренд – букмекери безпорадні в такій ситуації. Ми слідуємо світовим трендам й підказуємо федераціям, лігам і клубам, що технології сьогодні вкрай необхідні», – зазначає Наталія Гілевич.

Хмарофобів стало менше

Даних стає дедалі більше, тому останні 10 років відбувається перехід до хмарних технологій. У 2019 році швидкість інвестицій у хмарні технології та їхнє використання почали дещо падати, але через пандемію у 2020 році обсяг даних, переданих за допомогою хмарних технологій, збільшився удвічі.

На думку Олександра Комарова, попри те, що ми звикли накопичувати свої дані, адже такий спосіб здається нам більш контрольованим, пандемія стала каталізатором запиту на хмарні технології, тому як комерційний, так і державний сектори в Україні демонструють високу готовність до цього тренду.

«Запускаючи проект HELSI 4 роки тому, ми були амбасадорами хмарних рішень в медицині. Тоді було досить важко пояснити, що зберігати медичні дані у хмарі зручно і надійно. А зараз гравці ринку, які надають схожі на наші послуги, мають не тільки локальні сервери, але й пропонують хмарну альтернативу. До того ж, в Україні важко підтримувати локальні інфраструктури через брак фінансування, тому хмарні рішення стають оптимальним варіантом», – говорить Євген Донець.

5G – бути чи не бути

Сьогодні в Україні 15-16 мільйонів активних data-користувачів. І в містах, і в сільській місцевості середній об’єм використання мобільного широкополосного інтернету однаковий – 7GB.

За прогнозами Олександра Комарова, 5G з’явиться в Україні у 2023 році, хоча яскраво вираженої потреби в цій технології сьогодні немає.

«Покриття LTE продовжить зростати, і в якийсь момент ми досягнемо рівня, коли не буде змоги покращувати якість. Щоб продовжити розвиток, нам знадобиться новий стандарт, тому наразі необхідно знайти збалансоване рішення між бізнесом і потребою країни», – зазначає президент Київстар.

Жіночий спорт

Минулого року в США фінал жіночого кубку світу з футболу подивилося 24 млн глядачів. Це більше, ніж глядачів баскетбольної та хокейної ліги.

«На стрімку популярність жіночого спорту вплинули два фактори. Перший – чоловічий спорт досяг піку своєї популярності. Щоб масштабувати будь-який бізнес, треба розширювати аудиторію, однак кількість вболівальників чоловічої статі не змінюється, а жінки не починають більше цікавитися спортом. Другий вагомий фактор – зростання соціальної ролі жінки. Ці два фактори об’єдналися і спричинили сплеск популярності жіночого спорту. Яскравий приклад – УЄФА, які визначили новий пріоритет – розвиток жіночого спорту. У зв’язку з цим наступного року в українській прем’єр лізі УЄФА з’явиться 16 жіночих команд», – коментує Наталія Гілевич.