Менше витрачали, економили на дозвіллі й донатили на ЗСУ

Початок повномасштабного вторгнення росії суттєво позначився на всіх сферах нашого життя. Посилена війною інфляція, зростання цін, порушені ланцюги постачання, підвищення рівня безробіття внесли корективи і у споживацьку поведінку громадян.

«Делойт» в Україні дослідив, як повномасштабне вторгнення вплинуло на споживацькі настрої українців, що вони купували протягом 2022 року, як ставилися до товарів, пов’язаних із рф, скільки донатили на ЗСУ, на чому економили, а за що, навпаки, були готові заплатити дорожче.

Дослідження «Споживацькі настрої українців після повномасштабного вторгнення» є третім щорічним докладним оглядом споживацької поведінки українців під час вибору різних категорій товарів. До вашої уваги пропонуємо його ключові результати.

Особливості нової купівельної активності

З початком повномасштабної війни українці почали більше економити та рідше купувати. Залежно від категорії товарів економлять від 47 % до 86 % опитаних громадян. Найменше заощаджують на ліках, водночас у третини респондентів витрати на цю категорію товарів зросли.

33 % українців почали менше витрачати на продукти харчування, а більш ніж половина зазначила про готовність заощаджувати на купівлі продуктів. Це характерно переважно для жителів північних областей (80 %) і найменшою мірою стосується західних регіонів (65 %). Водночас 58 % українців закуповують продукти харчування як стратегічний запас.

Повномасштабне вторгнення унеможливило активне дозвілля громадян. Особливо це торкнулося відвідування кінотеатрів, концертів, ресторанів, спортклубів тощо. Більш ніж половина українців почала частіше готувати вдома та рідше користуватися послугами таксі (55 % та 66 % відповідно).

Офлайн vs онлайн

Як і торік, більшість українців віддає перевагу традиційним магазинам, зокрема через можливість побачити товар, проте частка таких покупців суттєво скоротилася (з 83 % в 2021 році до 55 % у 2022 році). Кожен четвертий респондент не почувається безпечно в традиційних магазинах, проте у воєнний рік цей показник знизився на 8 в. п., як порівняти з ковідним 2021 роком.

Онлайн-магазини дедалі більше перетворюються на буденне місце купівлі товарів. Їхніми головними перевагами респонденти вважають економію часу та доступну ціну.

Бойкотування товарів, пов’язаних із рф, та соціальна відповідальність бізнесу

71 % опитаних українців відмовляється від купівлі товарів виробників чи у продавців, які залишаються на ринку рф. Водночас кожен п’ятий респондент обирає нейтральну позицію в цьому питанні.

Понад третину опитаних готові платити більше за товари тих виробників чи у тих бізнесів, які підтримують ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій. Найбільшу лояльність демонструють українці зі статусом ВПО, чоловіки, жителі західних областей, респонденти вікової групи 28–57 років та українці, що працюють.

Лише 3 % українців зазначили, що не зважають на підтримку ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій під час вибору товару.

Донати на ЗСУ та фінансова допомога постраждалим від російської агресії

90 % українців зазначили, що донатять на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від війни. Більшість допомагає час від часу, кожен п’ятий респондент робить це систематично, а кожен четвертий — інколи.

Найбільший відсоток тих, хто витрачає кошти на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від наслідків воєнних дій, серед респондентів зі статусом ВПО — 94 %. Систематично допомагають 25 % внутрішньо переміщених громадян, 21 % українців, які не змінювали місця проживання, та 17 % співвітчизників, що виїхали за кордон.

Найактивніше витрачають кошти на підтримання ЗСУ жителі столиці та західних областей (по 93 %). Вони ж є і лідерами за систематичністю допомоги ЗСУ та постраждалим (25 % та 22 % відповідно). Щодо активності інших регіонів, на потреби захисників донатять понад 85 % жителів південних і майже 90 % північних та східних областей. Лише 14 % українців, що виїхали за кордон, та 6 % українців із статусом ВПО утримуються від здійснення донатів.

Громадяни зі статусом ВПО — лідери у здійсненні покупок

На вибір окремих категорій товарів й активність покупок суттєво вплинула вимушена зміна місця перебування людей. Зважаючи на це, громадяни зі статусом ВПО є лідерами за розміром середнього чеку в більшості досліджених сегментів та частотою здійснення покупок.

Майже у третини українців, що мають статус ВПО, частота покупок зросла як в офлайн-, так і в онлайн-магазинах, що майже вдвічі перевищує середні показники по Україні. Ця категорія респондентів найчастіше купує, зокрема, меблі та товари для дому (одна покупка на місяць), проте їхній середній чек на зазначену категорію товарів (2073 грн) майже на 25 % нижчий за середньоукраїнський показник.

З початком повномасштабного вторгнення українці почали витрачати менше коштів та рідше купувати майже всі категорії товарів. Незважаючи на те, що за офіційною статистикою ціни в 2022 році зросли на понад 25 %, середній чек українців зменшився: на продукти харчування — на 8 %, на електроніку — на 11 %, на дитячі товари — на третину. Повномасштабна війна вплинула й на ставлення громадян до брендів. Наприклад, більшість опитаних відмовляється купувати товари, пов’язані з рф, а понад третину респондентів готові купувати дорожче в соціально відповідального бізнесу, який підтримує ЗСУ та постраждалих від війни. Після Перемоги споживацьку поведінку українців визначатимуть такі ключові фактори, як управління інфляційними очікуваннями в країні, забезпечення робочими місцями, зменшення рівня безробіття, а також успішність політики щодо відновлення суспільної цілісності та заохочення повернення в країну співвітчизників, які вимушено шукали прихистку за кордоном, — зазначив Олександр Ямпольський, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції «Делойт» в Україні.

Про дослідження:

Опитування українців, яке лягло в основу дослідження, проводили з 30 листопада до 7 грудня 2022 року. Опитано понад 1100 споживачів віком від 18 років з усіх регіонів України (крім АР Крим та інших тимчасово окупованих територій), а також тих, хто вимушено тимчасово перебуває за кордоном.

Для дослідження використано кількісний метод збору даних, а саме онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України.