Криза людського капіталу: чи врятує Україну перекваліфікація жінок і людей старшого віку? — дослідження

Рівень працевлаштованості попри постійні виклики воєнного часу є високим — 79% опитаних громадян наразі мають роботу і працюють повний або неповний робочий день. З них 58% — працюють понад 30 годин на тиждень.

Три чверті опитаних українців (73%) змінювали рід діяльності. Більшість гендерно-вікових груп має досвід зміни професії. Серед вікової групи 45+ років змінювали рід діяльності аж 79% респондентів. Тоді як найменше змінювали роботу молодь (58%) і мешканці східної частини України (68%).

Що ж до досвіду додаткового навчання з метою підвищення кваліфікації та / або опанування нової професії, третина опитаних (31%) проходять його раз на рік або частіше. Жінки і молодша вікова група загалом більше схильні проходити додаткові курси з підвищення кваліфікації.

Можливість отримати нову спеціальність, яка традиційно вважається чоловічою, розглядають 45% опитаних жінок. Цікаво, що молодь і мешканки західного, північного регіонів та Києва більш схильні до цього.

Що ж до готовності працювати після досягнення пенсійного віку, таке бажання висловлюють 73% респондентів. Більшість із них планують залишитися у професії.

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research, коментує:

Україна — територія підвищеної турбулентності, і в цьому наша сила. Ми бачимо, що українці переважно адаптувалися до життя у стані війни, активно працюють і готові перенавчатися. Однак, попри те, що переважна більшість респондентів декларує відкритість до нового, і вважає, що людина може опановувати нові професії і навчатися протягом усього життя, 88% опитаних розглядають таку можливість за умови, якщо це призведе до підвищення їхнього заробітку. Це означає, що на практиці люди слідують звичному і реагують на давно знайомі стимули. Тут закладена підказка до того, як мотивувати людей врятувати країну від дефіциту кадрів.

Олена Бойченко, партнерка Deloitte Ukraine, зазначає:

Україна має значний потенціал для залучення нових кадрів серед тих груп населення, що наразі менш активні на ринку праці: жінок, людей старшого віку, молоді та інших. Багато з них відкриті до нових можливостей, навчаються та готові змінювати сферу діяльності. Однак існують виклики, які варто враховувати. Майже чверть респондентів ніколи не змінювали рід занять і стільки ж не проходили додаткове навчання чи підвищення кваліфікації (серед старшого покоління цей показник сягає 31%). Крім того, 41% людей старшого віку не розглядають можливість отримання нової спеціальності, а 43% жінок — перекваліфікацію на стереотипно «чоловічі» професії. Також значна частина робочої сили має лише базові знання англійської мови, що обмежує їхні можливості на ринку праці та здатність держави й бізнесу співпрацювати з міжнародними партнерами у процесі відновлення України.
Дослідження підкреслює важливість підтримки державою та бізнесом програм навчання та перекваліфікації. Хоча українці відкриті до нового, вони залишаються обережними у питаннях зміни професії та здобуття нових знань. Наше завдання — допомогти державі та бізнесу розробити стратегії, які сприятимуть розкриттю кадрового потенціалу країни.

То хто ж має перенавчатися на традиційно чоловічі професії? На думку половини респондентів (50%) це мають бути жінки, на другому місці — ветерани (44%), люди з інвалідністю (43%) і люди старшого віку (42%).

Водночас рівень стресу та вигорання серед українських жінок зростають. 45% респонденток вказують на вищий рівень стресу в порівнянні з минулим роком, а 38% опитаних жінок кажуть, що відчувають себе більш вигорівшими.

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research спільно з Deloitte Ukraine методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 18 вересня 2024 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.