Індекс соціального розвитку 2017

Київ, Україна, 3 липня 2017.

Україна ($7 457 ВВП на душу населення) опинилася на 64 сходинці за рівнем життя серед 128 країн світу, про що свідчать результати глобального дослідження «Індекс соціального розвитку» (далі – ІСР), розробленого американською неурядовою організацією Social Progress Imperative за підтримки Deloitte. Індекс визначає рейтинги країн на базі показників, що мають безпосередній вплив на якість життя людей.

Результати Індексу соціального розвитку 2017 свідчать про те, що країни досягають суттєво різного соціального прогресу навіть за однакового рівня ВВП на душу населення. Зокрема, країна з високим рівнем ВВП може мати дуже гарний рівень соціального розвитку за всіма показниками, проте розвиватися гірше країн з таким самим доходом, і навпаки.

Результати цьогорічного дослідження свідчать про таке: по-перше, є безперечний та вагомий зв’язок між Індексом соціального розвитку 2017 та ВВП на душу населення; по-друге, зв’язок між економічним та соціальним розвитком не є прямо пропорційним. У країн з нижчим доходом невеликі зміни у ВВП на душу населення супроводжуються значними досягненнями у соціальному розвитку. Коли ж країни досягають високого рівня доходу, динаміка розвитку уповільнюється.

Зіставляючи показники соціального розвитку країн СНД з їхнім ВВП на душу населення, можемо чітко спостерігати той факт непропорційної залежності, який був виявлений дослідженням. Білорусь та Азербайджан мають ідентичні показники ВВП (16,7), водночас Азербайджан на 76 місці за ІСР, а Білорусь – на 65 місці. Вірменія, що належить до країн з найнижчим ВВП (у групі СНД), виявилася найуспішнішою у покращенні своїх соціальних показників, обігнавши  Росію з найвищим ВВП на душу населення.

Україна, посівши 64-у сходинку із 128, увійшла до групи країн з розвитком вище середнього (минулого року Україна посіла 63 сходинку серед 133 країн). Серед країн СНД Україна поступилася тільки Вірменії (59), яка за рік продемонструвала значний прогрес; на третьому місці Білорусь (65); на четвертому – Росія, яка так само, як і Вірменія, показала суттєвий прогрес. Остання сходинка серед країн СНД дісталася Таджикистану (92). Загалом країни пострадянського простору демонструють низький рівень усіх показників, зокрема значний регрес спостерігається у сферах «доступ до вищої освіти», «толерантність» та «якість навколишнього середовища».

Усі показники соціального розвитку України залишилися переважно на рівні минулого року. Незначне покращення відбулося у показниках «доступ до інформації та комунікацій», «свобода вибору та особиста свобода», «доступ до вищої освіти». Водночас незначне погіршення спостерігається у показниках «особиста безпека» та «толерантність». Найвищий бал, аналогічно до минулого року, має «харчування та базове медичне обслуговування» (98,47 зі 100) та «доступ до базової освіти» (97,52). Найнижчі показники – «толерантність» (40,52) та «якість навколишнього середовища» (50,37).

Лідером світового рейтингу стала Данія, за якою вишикувалися Скандинавські країни разом з Канадою, Нідерландами, Австралією, Англією та Німеччиною. Слід зазначити, що індикатори доступу до інформації, комунікацій та вищої освіти показують найвищий прогрес.

Загалом тренд чотирьох років, протягом яких Deloitte проводить це дослідження, говорить про те, що світ, хоч і не так швидко, але покращується: з 128 країн, що досліджувалися, 113 показують прогрес з 2014 року на 1,37 пункти. Якби світ був країною, вона би посіла місце між Індонезією та Ботсваною з оцінкою в 64,85 бали зі 100 можливих та покращенням у глобальному соціальному прогресі у 2,6%. З таким показником соціального прогресу світ навряд чи задовольнить цілі ООН зі сталого розвитку до 2030 року.

«Мільйони людей відчувають, що їхні свободи ганебно скасовуються, зростає рівень насильства, несправедливості та жорсткої дискримінації, що їм недоступні найбільш значущі можливості життя. Незважаючи на все своє надзвичайне багатство та інші засоби впливу, США разом з іншими розвиненими країнами навряд чи досягли значного прогресу з 2014 року, – заявив генеральний директор Social Progress Imperative Майкл Грін. – Це означає, що ми можемо говорити лише про поступові зміни і певний соціальний прогрес замість повномасштабної трансформації. В деяких країнах навіть погіршилася ситуація у сферах, які мають критичне значення для досягнення Цілей сталого розвитку: це стан навколишнього середовища, здоров'я та добробут, особиста свобода і вибір, а також доступність житла».

Глобальні тенденції

• Дані Індексу соціального розвитку за 2017 рік з більшості країн порівняно з 2014 роком свідчать більше про зростання, а не зменшення обмежень особистих прав людини, серед яких її політичні права та право на вільне висловлення поглядів.
• У шести країнах, зокрема у Туреччині, Таїланді та Угорщині, Індекс розкриває стрімке погіршення ситуації з дотриманням прав, що особливо відчувається у зниженні рівня політичної участі та обмеженні свободи слова та зборів.
• В тридцяти трьох країнах спостерігається ускладнення ситуації щодо прав людини: Коли у Бразилії є можливість оголошення імпічменту президентові Ділмі Русеф, у Польщі щодалі більше обмежується свобода слова та інакомислення.
• Протягом останніх чотирьох років позитивні зрушення у сфері персональної безпеки залишаються нездійсненними. В цій категорії соціального розвитку, яка охоплює широкий спектр від політичного терору до смертності у ДТП, кількість країн, що зазнали погіршення ситуації, майже дорівнює кількості країн, де цей показник покращився.
  • У багатьох країнах зростає рівень вбивств та насильницьких злочинів, що нівелює їхні досягнення на шляху розвитку.
  • Найбільшого погіршення ситуації в сфері безпеки зазнають країни Латинської Америки та Карибського басейну. Зокрема, від 2009 року в Гондурасі спостерігається найбільш різке зростання кількості вбивств: з 44,5 до 74,6 смертей на 100 000 осіб.

• Найбільший розрив у показниках Індексу різних країн спостерігається в оцінюванні рівня толерантності та інклюзивності (врахування інтересів всіх громадян), що містить ступінь прийняття іммігрантів, гомосексуалів та релігійних меншин. В середньому показники Індексу залишаються відносно стабільними, втім вони значною мірою відрізняються на рівні країн.
  • У більшості країн Європи показники Індексу впевнено або поступово покращуються. Їхнє різке погіршення спостерігається в Чеській Республіці, Франції, Угорщині, Латвії, Польщі, Росії, Словаччині, де відчутно знижується рівень толерантності до іммігрантів та посилюється дискримінація меншин. Індекс Сполучених Штатів Америки знижується з тих самих причин. Цілком імовірно, що безперервний рух біженців і мігрантів, а також подальший тиск, що утворюється внаслідок цього на ресурси країн, негативно позначилися на цій сфері соціального розвитку.
  • Є деякі ознаки підвищення рівня толерантності до гомосексуалів – однак така тенденція спостерігається в тих регіонах, де ці показники були найнижчими. Наприклад, в Непалі вже 83% населення називають свою країну безпечним місцем проживання для геїв та лесбійок, порівняно з 56% сім років тому.
  • У світовому масштабі Індекс відображає суттєве зменшення відсотка людей, які вказують своїх родичів та друзі як тих, на кого можуть розраховувати у разі виникнення потреби у допомозі.

Загалом світ просувається шляхом соціального розвитку повільніше, ніж можливо було б очікувати, особливо порівняно з потенціалом, на який вказує середній показник ВВП на душу населення. Незважаючи на всі успіхи, досягнуті за останнє десятиріччя, найбільша проблема для світу, як і раніше, є проблема води та санітарії (доступ до трубопровідної води та поліпшення санітарно-технічних умов), а також доступ до базових знань (грамотність серед дорослих та зарахування до середніх шкіл).

Навіть найпотужніші країни світу не змогли досягти значного прогресу протягом останніх чотирьох років – це є однією з найбільших невдач. Незважаючи на велике багатство, найбільше населення та найсильніший регіональний вплив, Франція, США, Саудівська Аравія, Росія, Туреччина та Китай показали здебільшого незадовільні результати у показниках соціальної сфери та навколишнього середовища, порівняно з рівнем їхнього ВВП.    

США, найбагатша країна Великої сімки, могли б мати значно вищий соціальний прогрес за останні 4 роки, натомість спостерігається стагнація за усіма показниками. Нація опинилася позаду країн зі схожим ВВП на душу населення за половиною показників Індексу соціального розвитку.  

На щастя, проблемні зони, які виявив Індекс, можна вирішити, зокрема за сприяння бізнесу. 

 «У нас є достатньо ресурсів, щоб показати кращі результати. Головна проблема – у розриві між багатими та бідними країнами. Потоків глобальної допомоги недостатньо для підтримки бідних країн, щоб задовольнити базові потреби всіх мешканців, – зауважує Майкл Грін (Michael Green), виконавчий директор організації Social Progress Imperative. – Більший дохід може легко та позитивно вплинути на понад половину показників ІСР, але цього недостатньо. Найскладніші завдання потребують інновацій та інших креативних інтервенцій, щоб зробити соціальний прогрес більш досяжним навіть у країнах з обмеженою ресурсною базою».

Інші глобальні показники

• Доступ до інформації та комунікації та доступ до вищої освіти є рушійною силою глобального соціального розвитку.
  • Понад 87% людей у всьому світі є абонентами мобільного телефонного зв'язку, а 95% живуть у зонах покриття мереж мобільно-стільникового зв'язку. Протягом останніх п'яти років кількість користувачів Інтернету у світі також збільшилася: понад 49% населення світу використовують Всесвітню мережу, що означає збільшення кількості користувачів більш ніж на 8% упродовж лише чотирьох років.
  • За останні чотири роки розширення доступу до вищої освіти посприяло досягненням у сфері соціального розвитку: 89 країн світу мають університети зі світовим рейтингом (у 2014 році таких країн було 75). Більшість університетів світового класу розташовані в Європі, Північній Америці та Австралії, проте Східна Азія, Близький Схід та Північна Африка тепер можуть претендувати на вищу освіту високої якості. У 2014 році на африканському континенті на південь від Сахари лише країни Південної Африки мали університети зі світовим рейтингом. У 2017 році у цей список увійшли Гана, Кенія, Нігерія та Уганда.

• До числа країн, які продемонстрували найбільше покращення (підвищення у рейтингу на три або більше позицій) протягом останніх чотирьох років, увійшли країни з низькими доходами або із доходами нижче середнього рівня, які потребують покращень у багатьох сферах: Непал, Киргизстан, Гана, Бангладеш, Кот-д'Івуар, М'янма, Сьєрра-Леоне, Того та Нігерія. 
• До числа країн, які за останні чотири роки продемонстрували найбільший спад (зменшення балів на більш ніж на одиницю), увійшли: Нікарагуа, Угорщина, Центральноафриканська Республіка та Республіка Конго.
• Валовий внутрішній продукт (ВВП) зовсім не є єдиним визначальним чинником соціального розвитку. Поміж усіх країн, від багатих до бідних, деякі країни набагато краще перетворюють своє економічне зростання на соціальний прогрес, ніж інші.
  • За показником Індексу соціального розвитку в 2017 році Коста-Рика, Киргизстан, Молдова, Непал, Сенегал і Чилі є країнами з найбільш ефективними заходами, спрямованими на соціальний розвиток.
  • За показником Індексу соціального розвитку в 2017 році Ангола, Саудівська Аравія, Центральноафриканська Республіка, Кувейт, Чад і Афганістан визначаються як країни з найбільш неефективними заходами щодо соціального розвитку.

«У вирішенні комплексних проблем, які переживає суспільство, глобально та локально, критична роль належить бізнесу. Саме тому Deloitte співпрацює разом з організацією Social Progress Imperative, щоб наділити громади можливістю інакше подивитися та виміряти те, що є найбільш значущим для успіху та процвітання суспільства, – зазначив Девід Круікшенк, голова правління Deloitte Global (David Cruickshank, Deloitte Global Chairman). – Сьогодні лідери бізнесів хочуть краще розуміти, які соціальні сили впливають на формування світу. Я вірю в те, що Індекс здатний допомогти лідерам, зокрема в урядових та неурядових організаціях, системно будувати стратегії у напрямі відповідального та сталого зростання шляхом правильної пріоритезації потреб своїх громад».

Про індекс соціального розвитку

Індекс соціального розвитку – це цілісна оцінка соціального розвитку країни незалежно від економічних чинників. Індекс складається з показників навколишнього середовища та соціального розвитку, що об’єднані у три напрями соціального прогресу: базові людські потреби, добробут та можливості. Індекс соціального розвитку 2017 року охоплює дані 128 країн за 50 показниками, що становить 98% усього населення світу. Він органічно доповнює показник ВВП та інші економічні індикатори для окреслення більш цілісного уявлення про загальну продуктивність країни.
Повний інтерактивний набір даних ІСР доступний за адресою.
 

Про організацію Social Progress Imperative

Місією організації Social Progress Imperative є поліпшення життя людей у всьому світі, особливо найменш забезпечених, та просування глобального соціального прогресу, зокрема шляхом створення надійного, цілісного та інноваційного інструменту – Індексу соціального розвитку; сприяння науковим дослідженням та обміну знаннями з питань соціального прогресу; оснащення лідерів у бізнесі, владі та громадянському суспільстві новими інструментами для реалізації їхньої політики та програм. ІСР наразі широко використовується урядами і підприємствами в усьому світі для вимірювання соціального розвитку держав, міст і населених пунктів.

Фінансова підтримка

Social Progress Imperative зареєстрована як некомерційна організація в США. У 2017 році ІСР підтримали компанія Deloitte, Фонди Форда та Сколла, разом з індивідуальними донорами. У звіті зазначені інші учасники, разом з першими авторами – професорами Майкл Е. Портером з Гарвардської бізнес-школи та Скотом Штерном зі Школи менеджменту МІТ.

Що таке соціальний розвиток?

Соціальний розвиток визначається як здатність суспільства задовольняти основні потреби своїх громадян, створювати будівельні блоки, що дозволяють громадянам поліпшити своє життя, а також створювати умови для окремих осіб і громад для реалізації їхнього потенціалу.

*ВВП на душу населення визначення

Індекс соціального розвитку використовує визначення Світового банку: «ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ВВП ПКС). Для розрахунку ВВП ПКС значення валового внутрішнього продукту корегується та конвертується у міжнародні долари відповідно до ПКС для зіставності показника для різних країн. Міжнародний долар має таку ж купівельну спроможність відносно ВВП, як долар США має в США. ВВП у цінах покупця є сумою доданої вартості всіх виробників-резидентів у економіці плюс будь-який податок на продукцію і за вирахуванням будь-яких субсидій, які не включені у вартість продукції валової доданої вартості. Він розраховується без урахування амортизації вироблених активів або виснаження і деградації природних ресурсів.