ДФС України надала роз’яснення щодо трансфертного ціноутворення

22 квітня 2016 року Державна фіскальна служба України листом від 14.04.2016 № 13362/7/99-99-19-02-02-17 надала роз’яснення щодо деяких питань з трансфертного ціноутворення. Зазначені питання стосуються визначення контрольованих операцій та проведення корегувань. Більш детальні питання, які б стосувалися алгоритму проведення аналізу з трансфертного ціноутворення, особливості застосування методів тощо, не були розглянуті у роз’ясненні.  

Позиція податкових органів щодо більшості питань виглядає обґрунтованою та не суперечить попередньому розумінню бізнесу. Нижче ми наводимо стислий огляд найбільш важливих роз’яснень.

Визначення контрольованих операцій

• Операції з резидентами «низькоподаткових» юрисдикцій у 2015 році

Господарські операції платника податків з резидентами держав, які були включені або виключені з переліку так званих «низькоподаткових юрисдикцій» протягом 2015 року, визнаються контрольованими виключно за період перебування відповідної держави у переліку. Обсяг операцій (вартісний критерій у 5 млн грн) з такими контрагентами також розраховується за період перебування відповідної держави у переліку. Це роз’яснення є позитивним, оскільки існувало декілька альтернатив визначення зазначеного обсягу операцій.

• Операції сільськогосподарських товаровиробників

Господарські операції, здійснені сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками єдиного податку четвертої групи, не визнаються контрольованими.

• Операції з юридичними особами, зареєстрованими на території ВЕЗ «Крим»

Господарські операції з юридичною особою, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», можуть бути визнані контрольованими тільки у випадках, якщо така особа є пов’язаною особою з платником податків (за умови досягнення усіх вартісних критеріїв). Таким чином, операції з юридичною особою ВЕЗ «Крим» прирівнюються до операцій з нерезидентами для цілей трансфертного ціноутворення.

• Операції з постійним представництвом нерезидента

Операції, що здійснюються резидентом-платником податків з постійним представництвом нерезидента, будуть визнані контрольованими для такого резидента за умови досягнення вартісних критеріїв. При цьому для представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

Порядок проведення корегувань

• Самостійне корегування податкових зобов’язань

Згідно з думкою податкових органів, у разі самостійного корегування суми податкових зобов’язань у рамках контрольованих операцій використовується медіана, а не нижня/верхня межа ринкового діапазону.

Хоча для такої позиції існують формальні підстави, варто зазначити наступне. Норми 39.3.2.3 та 39.5.4.2 Податкового кодексу дають можливість подвійного трактування проведення самостійних корегувань – як до медіани, так і до найближчої межі діапазону. На нашу думку, варто дозволити проводити корегування саме до найближчої межі, що є більш вигідним для платників податків з огляду на менший розмір податкових донарахувань. Це стимулювало б платників податків проводити самостійні корегування, не очікуючи податкової перевірки.

Таким чином, позиція податківців не стимулює платників податків до проведення самостійних корегувань, оскільки сума донарахувань буде однаковою як при самостійному корегуванні, так і під час податкової перевірки.

• Подання уточнюючого звіту про контрольовані операції

Якщо платник виявив контрольовані операції, які не були задекларовані у вже поданому раніше звіті про контрольовані операції, він має право подати уточнюючий звіт про контрольовані операції, у який включає такі операції. Водночас платник податків сплачує штраф у розмірі 1% від суми раніше незадекларованих контрольованих операцій, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного періоду. Така позиція податкових органів є опосередкованим підтвердженням того, що корегування тих граф звіту, які не впливають на перелік та суму контрольованих операцій, не буде призводити до штрафних санкцій.