tax and legal alerts, Deloitte in Ukraine

Новини

Податкова реформа 2020: відтермінування дати набуття чинності та інші важливi зміни

Інформаційне повідомлення

18 грудня 2020 року

17 грудня 2020 року Верховною Радою України у другому читанні та в цілому прийнято Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування, за №4065 («Законопроєкт №4065»).

Законопроєкт №4065 в більшій своїй частині відтерміновує дію окремих положень та коригує зміни, які були внесені до Податкового кодексу Законами №466 та №786-IX. Наразі Законопроєкт №4065 готується на підпис.

Більша частина змін Законопроєкту №4065 застосовуватиметься вже з наступного дня після його опублікування.

КІК та зміни щодо оподаткування нерезидентів:

  1. Контрольовані іноземні компанії (КІК). Перенесено початок дії положень щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній («КІК») на 1 січня 2022 року (першим звітним періодом для КІК буде 2022 рік). При цьому у 2022-2023 звітних роках буде так званий «перехідний період», коли не будуть застосовуватися штрафні санкції та пеня за порушення під час визначення й обчислення прибутку, а також мінімальна частка володіння в іноземній компанії для визнання особи контролером КІК буде становити 25% (з 2024 року – 10%), якщо 50% або більше такої компанії володіють резиденти України.
    Також платникам податків надано можливість подати перший звіт про КІК за 2022 рік одночасно з поданням річної податкової декларації про майновий стан або декларації з податку на прибуток за 2023 рік без застосування санкцій чи пені (фактично перший звіт про КІК можна буде подати в 2024 році).

  2. Безподаткова ліквідація. Було усунуто суперечності у статтях щодо ліквідації іноземних юридичних осіб/утворень без статусу юридичної особи без наслідків для оподаткування ПДФО, створені законами №466-IX та 786-IX.

    При цьому дохід від ліквідації все ж буде підлягати оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%. Для отримання звільнення від ПДФО, ліквідація має бути розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року. Також з’явилася принципово нова норма, згідно з якою іноземна юридична особа/утворення, що ліквідується, має бути створена/зареєстрована не пізніше 23 травня 2020 року.

    Також норму щодо безподаткової ліквідації було розширено на випадки, коли дохід передається від номінального утримувача (власника) на користь кінцевого бенефіціарного власника (контролера) у зв’язку з ліквідацією іноземної компанії/утворення. Тобто, якщо резидент України володів іноземною компанією/утворенням без статусу юридичної особи через номінального власника, доходи від такої ліквідації все одно можуть бути звільнені від оподаткування в Україні. 

  3. Оподаткування ПДФО виплат від трастів та інших іноземних утворень без статусу юридичної особи. Встановлено, що виплати від іноземних утворень без статусу юридичної особи (трасти, фонди, партнерства) мають оподатковуватися ПДФО за ставкою 9% (аналогічно до ставки ПДФО при отриманні дивідендів від звичайних іноземних юридичних осіб). Раніше через відсутність прямого законодавчого врегулювання існував ризик оподаткування таких виплат ПДФО за ставкою 18%. 

  4. Постійні представництва іноземних компаній в Україні. Початок дії оновлених правил визначення постійного представництва («ПП»), які фактично вже діяли з 23 травня 2020 року, перенесено на 1 січня 2021 року. Встановлено, що на період з 23 травня до 31 грудня 2020 року має діяти попередня (до Закону №466-IX) редакція статей ПКУ щодо визначення та оподаткування ПП.

    Усі представництва нерезидентів, які фактично здійснюють діяльність але ще не зареєстровані, мають зареєструватися до 1 квітня 2021 року (у попередній редакції – до 1 жовтня 2020 року). А вже з 1 липня 2021 року (раніше мало бути з 1 січня 2021 року) податкові органи отримають повноваження проводити перевірки діяльності нерезидентів та самостійно ставити на облік ПП за наявності підстав для цього.

    Взяття на облік нерезидента у зв’язку зi здiйсненням дiяльностi через постiйне представництво контролюючим органом відтепер є причиною для припинення арешту майна.

    Відповідальність за ведення нерезидентом діяльності без взяття на податковий облік застосовуватиметься до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

  5. Розрахунок прибутку постiйних представництв. Встановлюється, що визначення обсягу оподаткованого прибутку постійного представництва за новими правилами, тобто лише на основі «прямого» методу відповідно до принципу «витягнутої руки», запроваджується з 1 січня 2021 року, а не з 23 травня 2020 року, як було передбачено раніше Законом України №466-IX від 16 січня 2020 року. Враховуючи, що постійнi представництва пiсля змiн вiд 23 травня 2020 року вже мали звiтувати за другий та третiй квартали 2020 року за новими правилами, така змiна очiкувалась ранiше.

  6. Оподаткування доходу від продажу між нерезидентами українських компаній. На період з 23 травня до 31 грудня 2020 року має діяти попередня (до Закону №466-IX) редакція статей ПКУ щодо оподаткування доходу нерезидентів від відчуження інвестиційних активів (акцій, цінних паперів тощо). У першу чергу це стосується оподаткування прямого та опосередкованого продажу між нерезидентами українських компаній, вартість яких походить із нерухомого майна. Нові ж правила оподаткування почнуть діяти з 1 січня 2021 року.

    Також було вдосконалено положення щодо визначення частки нерухомого майна в активах української компанії, якщо таке майно використовується на підставі права операційної або фінансової оренди (лізингу). Зокрема, таке використання має відображатися в обліку юридичної особи як актив, у тому числі актив на підставі права користування, згідно з вимогами ПСБО або МСФЗ.

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ):

  1. Встановлено, що якщо контролюючому органу не було надано достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін контрольованої операції та фактичних умов її проведення, то функції, ризики й активи мають розподілятися на користь резидента України (що, в свою чергу, може мати вплив на розподiл рентабельностi, зокрема, для цiлей трансфертного цiноутворення).
  2. Надано можливість контролюючому органу повністю або частково не визнавати витрати щодо контрольованої операції з урахуванням відсутності ділової мети при розрахунку фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток. У контролюючого органу виникає таке право, якщо буде встановлено, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально, не вступали б у таку контрольовану операцію. Наразi незрозуміло, як саме контролюючий орган буде встановлювати, чи вступали б непов’язані особи, якi дiють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально, у таку операцiю.
  3. Встановлено критерії для обрання найбільш доцільного методу з ТЦУ (зокрема, з огляду на результати функціонального аналізу, наявності достовірної інформації та ступеня зіставності між контрольованою та неконтрольованими операціями).
  4. Уточнено інформацію, яку має містити документація з ТЦУ щодо ділової мети. Згідно з запровадженими змінами передбачається, що обґрунтування економічної доцільності:
  • має вказуватися як щодо придбання, так і щодо реалізації товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів й інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів;
  • здійснюється шляхом доведення наявності економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні з неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції.

Податок на прибуток:

  1. Зміни до обмеження щодо віднесення відсотків до витрат внаслідок значного перевищення заборгованості над власним капіталом («тонка капіталізація»). З 1 січня 2021 року ці правила будуть стосуватись лише кредитів/позик від нерезидентів (раніше неоднозначне формулювання норми ПКУ могло призвести до її застосування до всіх кредитів/позик).

    Додатково було розширено перелік операцій до яких не будуть застосовуватись зазначені правила, а саме до:
    1. суми процентів, нарахованих на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання, і виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;
    2. на суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.
  2. Внесено зміни до правил ділової мети, які були впроваджені Законом №466 та діяли вже з 23 травня 2020 року. Відтепер це обмеження застосовується лише до операцій:
    • з придбання/реалізації товару (робіт, послуг) з нерезидентами, зареєстрованими в низькоподаткових юрисдикціях або з організаційно-правовою формою, яка включена до переліку КМУ;
    • з нарахування роялті з усіма нерезидентами.

Крім того, початок застосування цієї норми відтерміновано до 1 січня 2022 року (поточні правила щодо дiлової мети залишаться чинними з 23 травня 2020 до моменту набуття чинності закону №4065).

Проте, необхідність доведення ділової мети в операціях з пов’язаними нерезидентами залишається елементом аналізу з трансфертного ціноутворення, що необхідно здійснювати для таких операцій згідно з вимогами ст. 39 ПКУ.

Інші нововведення:

  1. Виключено норму щодо збільшення терміну позовної давності до семи років для перевірок податкових зобов’язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору. 
  2. Збільшено ліміти площ, що платник єдиного податку може здавати в оренду, до 400 кв.м житлової та 900 кв.м нежитлової нерухомості.
  3. Встановлено перехідний період для суб'єктів господарювання, які з 23 травня 2020 року підпадають під визначення платників податку акцизного податку (наприклад, операції, що пов’язані з ввезенням та реалізацією певних видів палива, розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу).
  4. Розширення в часі положення щодо оподаткування акцизним податком базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D86) (зміни, які набули чинності 8 серпня 2020 року, діють на період з 23 травня 2020 року).
  5. Доповнено, що в разі набуття права власності на інвестиційний актив, нерезидент має стати на облік у контролюючих органах.
  6. Уточнено положення щодо відсутності презумпції вини платника податку.

Додатково, Верховною Радою України у другому читанні було прийнято законопроєкт №3656 від 15 червня 2020 року, яким передбачено:

  • зміну ставки ПДВ (ставка 14% ПДВ замість 20%) для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України деяких видів сільськогосподарської продукції;
  • перехідні положення при застосуванні 14% ПДВ, а саме встановлено збереження податкового кредиту, який був сформований за ставкою 20%.

У разі виникнення будь-яких запитань щодо цього інформаційного повідомлення, просимо звертатися до наших фахівців податково-юридичного департаменту, скориставшись контактами нижче.

Чи була корисною ця інформація?