Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Минулого тижня в першій частині інформаційного повідомлення ми розглядали індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) Державної податкової служби щодо застосування правил ТЦУ, а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР), які стосувалися подачі Звіту в розрізі країн.

Друга частина нашого інформаційного повідомлення присвячена особливостям підготовки Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт про КО) та подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення). Наразі ця тема є менш актуальною для платників податків, проте підготована нами інформація, може бути корисною для вас вже наступного звітного періоду.

Наше інформаційне повідомлення містить короткі висновки, наведені у вищезгаданих консультаціях, що надавалися протягом періоду з серпня до жовтня 2024 року, а також коментарі спеціалістів Deloitte.

Консультації в системі ЗІР

Щодо особливостей заповнення графи з курсом валют розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО, якщо платник податків групує операції

Категорія 131.07

Графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку» має бути обов’язково заповнена за умови, що платник податків не застосовує принцип групування (Графа 24) та що Графа 19 (Код валюти) містить код відмінний від коду 980 (Гривня).

У разі групування контрольованих операцій, за умови, якщо графа 24 дорівнює цифрі «1», а графа 19 містить код, що дорівнює коду «980», графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованих операцій у бухгалтерському обліку» може бути не заповненою.

Коментар Deloitte. Отже, графа 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО може бути не заповненою у двох випадках:

• Платник податків здійснює групування контрольованих операцій (у графі 24 проставлена цифра 1).
• Валютою контракту є гривня (у графі 19 проставлено код «980»).

Аналогічна позиція податкових органів була викладена у прес-релізі за липень 2024 року.

Чи враховується під час визначення вартісного критерію контрольованих операцій за звітний рік та заповнення Звіту про КО кредит-нота, яка була чи буде надана нерезидентом у поточному або наступному звітному році?

Категорія 131.07

Кваліфікація контрольованих операцій за звітний рік має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин та підстав їх здійснення, а також первинних документів, які супроводжували їх оформлення.

Отже, у Звіті про КО контрольовані операції, зокрема операції, пов’язані із застосуванням кредит-ноти, зазначаються відповідно до показників бухгалтерського обліку відповідної операції.

Водночас чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота». Також ПКУ не передбачено окремого порядку врахування кредит-ноти під час визначення контрольованих операцій.

Б) Проте поняття «кредит-нота» не передбачене чинним законодавством України, і ПКУ не визначає окремого порядку врахування кредит-ноти під час визначення контрольованих операцій.

Коментар Deloitte. Оскільки кредит-нота не є чітко врегульованим документом відповідно до чинного законодавства, ми рекомендуємо ретельно планувати формування такого документу та його проведення в бухгалтерському обліку, щоб уникнути можливі ризики, зокрема в контексті Звіту про КО.

Чи подається Повідомлення про учать у міжнародній групі компаній за звітний рік, якщо протягом такого року платник податків перестає бути учасником такої групи компаній?

Категорія 131.07

Платник податків, який у звітному році був учасником міжнародної групи компаній та здійснював контрольовані операції, зобов’язаний подати Повідомлення до 01 жовтня року, що настає за звітним, незалежно від того, що він у такому році перестав бути учасником такої групи компаній.

Індивідуальні податкові консультації

Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо особливостей відображення у Звіті про КО операцій з безоплатної передачі /отримання обладнання

(ІПК 4175/ІПК/99-00-21-02-03)

У разі безоплатної передачі обладнання нерезиденту, заповнюючи розділ Звіту про КО, необхідно зазначити таку інформацію:

• У графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті договору/контракту)» проставляється «0».
• У графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн.)» зазначається у гривнях загальна вартість безоплатно переданого обладнання, за якою це обладнання відображалось в бухгалтерському обліку платника податків.

За цих обставин звертаємо увагу на те, що відповідно до пп. 39.2.1.9 ПКУ обсяг господарських операцій платника податків обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». Отже, відповідно до пп. 39.5.4.1 ПКУ в разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

У разі отримання від нерезидента обладнання у тимчасове користування (для виконання умов договору з нерезидентом) та повернення нерезиденту цього обладнання (операції, оформлені як тимчасовий ввіз обладнання з його подальшим вивозом), право власності на такий актив у вигляді основних засобів не переходить до платника податків, а зазначене обладнання буде обліковуватися на позабалансовому рахунку платника податків та не матиме вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. А отже операція з отримання від нерезидента обладнання у тимчасове користування та повернення нерезиденту цього обладнання не є контрольованою та, відповідно, не підлягає відображенню у Звіті про КО.

Щодо особливостей заповнення Звіту про КО для операцій нарахування процентів за договором позики

(ІПК 4641/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків просить надати ІПК щодо особливостей заповнення Звіту про КО для кредитних операцій та можливості їх групування. Відповідно до умов кредитного договору періодом для нарахування процентів є календарний місяць. Алгоритм роботи облікової системи передбачає нарахування відсотків щоденно. Протягом дії Кредитного договору були укладені додаткові договори, що є невід’ємними частинами основного договору, які змінювали низку істотних умов договору впродовж періоду його дії.

Заповнюючи додаток до Звіту про КО, платник податків може скористатися групуванням контрольованих операцій, якщо такі операції є тісно пов’язаними чи є продовженням одна одної, або мають безперервний чи регулярний характер.

Платник податків у графах 7 та 8 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО має зазначити реквізити кредитного договору / додатку до договору, за яким здійснювалася контрольована операція та який підтверджує узгодження сторонами суттєвих умов контрольованої операції, зокрема розміру кредиту, процентної ставки, строку дії, відповідальності сторін операції тощо.

Щодо можливості включення операційних курсових різниць до обсягу господарських операцій із нерезидентом

(ІПК 4158/ІПК/26-15-23-01-08)

Компанія є платником податку на прибуток на загальних підставах. У своєму зверненні Компанія просить надати ІПК щодо включення операційних курсових різниць до обсягу господарських операцій з контрагентом для цілей ТЦУ та необхідність їх відображення у Звіті про КО.

У зв’язку з тим, що доходи або витрати, визнані від зміни курсу іноземної валюти, не відповідають суті господарської операції, визначеної пп. 39.2.1.4 ПКУ, операційні курсові різниці не враховуються під час визначення обсягу господарських операцій платника податків із контрагентом для цілей ТЦУ та не відображаються у графі 20 додатку «Відомості про контрольовані операції» до Звіту про КО.

Коментар Deloitte. Нагадуємо, що під час розрахунку критерію у 150 млн грн доходів за звітний період для цілей визначення контролю з ТЦУ платники податків включають суму доходів від курсових різниць.

Щодо особливостей визнання операцій постійного представництва контрольованими

(ІПК 4588/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків повідомив, що є постійним представництвом нерезидента, який зареєстрований в Турецькій Республіці (далі – Нерезидент), і що його діяльність полягає переважно в організації участі в проєктах та управлінні проєктами, включно з пошуком підрядників для виконання робіт, організацією розрахунків в межах проєктів тощо.

У разі досягнення в ході розрахунків між нерезидентом та його представництвом вартісного критерію в 10 млн грн, такі операції є контрольованими.

Проте, навіть якщо сума внутрішньогосподарських розрахунків між нерезидентом та його постійним представництвом є меншою ніж 10 млн грн і таке постійне представництво не має у звітному періоді інших контрольованих операцій з іншими нерезидентами, згідно з положеннями пп. 141.4.7 ПКУ обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва має бути визначений відповідно до принципу «витягнутої руки».

(ІПК 4771/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків повідомив, що уклав договір оренди приміщення, розташованого на території України, з командитним товариством, зареєстрованим згідно із законодавством Республіки Австрії, від імені якого діє Представництво нерезидента. Водночас визначений за правилами бухгалтерського обліку обсяг господарських операцій між платником податку та Представництвом нерезидента перевищив 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Організаційно-правова форма Нерезидента, яку платник податків зазначив у своєму зверненні, включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 480 від 04.07.2017.

Враховуючі вищевикладене, операції між платником податків та Нерезидентом визнаються контрольованими, за умови досягнення ними вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ.

Щодо особливостей визнання операцій із відступлення права вимоги контрольованими

(ІПК 4640/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків повідомив, що експортував продукцію на користь непов’язаної особи-резидента Румунії за контрактом купівлі-продажу. Нерезидент не сплатив за продукцію, внаслідок чого виникла дебіторська заборгованість. Для погашення такої заборгованості платник податків уклав договір відступлення права вимоги (договір цесії) з пов’язаною особою-нерезидентом, яка придбала право вимоги боргу у Нерезидента за номіналом. Оплата була здійснена в повному обсязі без додаткових винагород або знижок. Крім того, у 2024 році платник податків здійснив продаж продукції пов’язаній особі-нерезиденту на суму більшу ніж 10 млн грн.

Якщо операція з відступлення права вимоги пов’язаній особі-нерезиденту щодо отримання грошової заборгованості за операціями з постачання (експорту) продукції Нерезидентом впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та, відповідно, на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, то згідно з пп. 39.2.1.4 ПКУ така операція є контрольованою та повинна бути відображена у Звіті про КО за звітний рік разом з операціями імпорту та експорту продукції.

Щодо особливостей проведення розрахунку показника рентабельності контрольованої операції у разі, якщо на діяльність компанії вплинули воєнні дії

(ІПК 4891/ІПК/99-00-21-02-03)

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у 2023 році здійснював імпорт товарів від пов’язаної особи-резидента Франції, який є виробником цих товарів. Ці операції визнаються контрольованими відповідно до положень ПКУ.

Для обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» платник податків обрав такий підхід:

• метод - чистого прибутку;
• показник рентабельності – чиста рентабельність;
• джерело інформації для порівняння – зіставні незалежні компанії з бази даних Ruslana.

Через воєнний стан операційна діяльність платника податків у 2023 році зазнала суттєвого впливу, що позначилось на її фінансових результатах.

Для розрахунку діапазону рентабельності були вибрані українські компанії, що провадять аналогічну комерційну діяльність, несуть зіставні ризики, використовують зіставні активи, є незалежними та не мають збитків більше ніж в одному звітному періоді протягом 2021–2023 років.

Платник податків здійснив коригування показника рентабельності, враховуючи вплив воєнного стану. Витрати на збут і адміністративні витрати були скореговані відповідно до часток цих витрат за 2020–2022 роки, як якби впливу воєнних дій не було.

Платник податків просить надати консультацію щодо обґрунтованості проведених розрахунків показника рентабельності з урахуванням впливу воєнних дій.

Питання щодо підтвердження обґрунтованості здійснення наведеного у зверненні розрахунку показника рентабельності контрольованих операцій з урахуванням коригування на вплив воєнних дій, обставин здійснення цих операцій та всіх первинних документів може бути досліджене під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ, а також в ході документальної перевірки, вимоги та підстави проведення якої визначені ст. 77 глави ПКУ, або документальної невиїзної позапланової електронної перевірки за заявою платника податків (електронна перевірка) відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ.

Коментар Deloitte. Наголошуємо, що ПКУ встановлює вимогу щодо підтвердження відповідності умов здійснення контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» з урахуванням фактичних умов здійснення операції та обставин, що мають бути враховані для визначення зіставності між контрольованими та неконтрольованими операціями. ПКУ також дозволяє платникам податків здійснювати коригування для досягнення більшого рівня зіставності. Отже, ПКУ не забороняє платникам податків здійснювати коригування на вплив воєнного стану.

Щодо особливостей визначення зіставності операцій з відступлення права вимоги під час підготовки звітності з ТЦУ та їх визнання контрольованими

(ІПК 3798/ІПК/99-00-23-02-01)

Платник податків просить надати роз’яснення щодо обставин, які впливають на критерії зіставності та можливість включення/виключення конкретної компанії до/з переліку зіставних підприємств під час складання звітності та документації з ТЦУ, а також щодо інформації, на додаток до видів економічної діяльності згідно з КВЕД (ДК 009:2010) і міжнародними класифікаторами, яка може бути використана для визначення зіставності діяльності юридичних осіб відповідно до пп. 1 пп. 39.3.2.9 ПКУ. Платник податків також запитує, чи потрібно враховувати наявні судові рішення під час визначення зіставності компаній.

Для визначення зіставності юридичних осіб необхідно керуватися вимогами пп. 39.2.2 та пп. 39.3.2.9 ПКУ. У разі, якщо під час використання джерел інформації, які відповідають вимогам пп. 39.5.3.1 ПКУ, буде встановлено, що передбачені умови та/або обставини діяльності юридичних осіб є відмінними від умов КО та/або суперечать вимогам пп. 39.3.2.9 ПКУ, такі юридичні особи визнаються незіставними з платником податків, контрольована операція якого досліджується на відповідність принципу «витягнутої руки».

Коментар Deloitte. Наголошуємо, що ПКУ встановлює вимогу щодо підтвердження відповідності умов здійснення контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» з урахуванням фактичних умов здійснення операції та елементів, що мають бути враховані для визначення зіставності між контрольованими та неконтрольованими операціями. ПКУ також дозволяє платникам податків здійснювати коригування для досягнення більшого рівня зіставності.

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення