Змінено перелік «низькоподаткових юрисдикцій»

У п’ятницю, 27 грудня 2024 року, Кабінет Міністрів України (далі – «КМУ») прийняв постанову Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1045 (далі – «Постанова»). Йдеться про перелік так званих «низькоподаткових юрисдикцій» (далі – «Перелік»).

Постанова виключає з Переліку 41 державу (територію), серед яких:

• Ірландія;
• Республіка Кіпр;
• Республіка Молдова;
• Гонконг;
• Об’єднані Арабські Емірати.

До нового Переліку додали 9 нових держав (територій), з якими українські компанії, ймовірно, рідко ведуть бізнес, наприклад Американське Самоа, Гуам, КНДР.

Постанова щодо переліку «низькоподаткових» юрисдикцій набирає чинності з 1 січня 2025 року. Відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, у разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада 2024 року, такі зміни застосовуються з 1 січня 2026 року. Таким чином, перелік може застосовуватися до операцій, здійснених вже у наступному році. Наприклад, операції з контрагентами з ОАЕ, Ірландії, Молдови можуть все ще підпадати під контроль із ТЦУ у 2025 році.

Значення Переліку для цілей ТЦУ

До операцій із контрагентами з Переліку можуть застосовуватися такі податкові правила:

• Ці операції можуть вважатися контрольованими для цілей ТЦУ, навіть якщо контрагенти не пов’язані між собою.
• Компанія має збільшити фінансовий результат на 30% вартості реалізованих або придбаних товарів, робіт, послуг та необоротних активів.
• Компанія може втратити частину або всю суми витрат щодо нарахованого роялті.

Останніх двох обмежень можна уникнути, якщо доведено, що умови операцій відповідають принципу «витягнутої руки» шляхом підготовки документації з ТЦУ.

Якщо держава контрагента не включена до Переліку, потрібно додатково перевірити його організаційно-правову форму. Якщо така форма є в іншому Переліку, правила можуть застосовуватися до операцій. Наприклад, контрагент з ОАЕ зареєстрований як FZE.

Значення Переліку для цілей КІК

Відповідно до оновленого Переліку, скорочується кількість операцій, які необхідно розкривати у Звіті про КІК у графі 31 та підтверджувати відповідність принципу «витягнутої руки», крім випадків, якщо контрагенти, з якими здійснюються операції, є пов’язаними чи мають спеціальну організаційно-правову форму.

Також звертаємо увагу, що станом на сьогодні податкові органи дотримуються позиції, згідно з якою у звітності, у графах 31-33, необхідно розкривати операції з нерезидентами щодо КІК (тобто вказувати необхідно операції, здійснені між КІК та відповідними нерезидентами з Переліку, нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку, та пов’язаними особами, зокрема резидентами України). Водночас позиція податкових органів неодноразово змінювалась, тому не можемо бути впевненими, що такий підхід є фінальним.

Ці зміни є позитивними для платників податків і знижують адміністративне навантаження та можливі ризики під час здійснення операцій з компаніями, що були виключені з Переліку. Крім того, також підвищується і комфортність ведення діяльності для українського бізнесу в цих країнах, особливо зважаючи на те, що такі юрисдикції, як ОАЕ та Кіпр, є одними з найпопулярніших.

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року