Життя в «Делойт»
Твоя історія в «Делойт»
Розповідає Артур Ірклій
У багатьох студентів є відчуття, що в будь-якому разі нічого не вийде, і вони обирають бездіяльність. Артур Ірклій – людина протилежних поглядів. Спочатку він визначився з тим, чого він хоче, і шукав можливості для розвитку. Артур відвідав лекцію LookInside, яку організували наші партнери STUD-POINT, а потім потрапив до нас на стажування. Приклад Артура свідчить, що коли ти зосереджуєшся на тому, що тобі цікаво, можна отримати неймовірно корисний досвід.
Розкажи трохи про себе
Привіт! Я студент 3 курсу в Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана. Пов'язати своє життя з економікою вирішив давно, ще у 8 класі. Пам'ятаю, серйозно поставився до вибору професії, тому до університету вступав цілеспрямовано і загалом про обраний шлях не пошкодував. Консалтингом зацікавився відносно нещодавно, буквально рік-півтора тому. Цей напрям мене одразу ж захопив, адже вигідно вирізняється від інших своїм більш творчим характером та можливістю отримувати гігантський досвід за дуже короткий час.
З хобі основними є спорт (люблю спорт загалом, але зупинився на тренажерній залі як найбільш для мене зручному варіанті), шахи, оскільки я з дитинства люблю стратегію (мабуть, тому в «Делойт» я обрав напрям Strategy & Operations). Кіно, статті цікаві почитати – загалом, нічого екстраординарного. Дуже багато часу присвячую саморозвитку. Вважаю, що людина, яка хоче бути конкурентоспроможною, має постійно йти вперед. До того ж, це просто цікаво – дізнаватися щось нове та отримувати нові вміння.
Чим ти займався до роботи в «Делойт»?
До роботи в «Делойт» я здебільшого розвивав знання та навички, необхідні для успішного кар'єрного старту: відвідував різні лекції від професіоналів з різних сфер, брав участь у кейс-чемпіонатах, навчальних програмах та тренінгах, навіть виграв студентську конференцію. Загалом часу дарма не гаяв. Звісно, завжди лишав час на хобі, відпочинок має бути завжди.
Де ти отримав більше знань: на стажуванні або в університеті?
Маю сказати, стажування дало мені значно більший поштовх, аніж університет. Якщо в універі нам здебільшого викладали просто теорію, концепції, поняття, не надто вдаючись до того, як ці речі працюють у реальному житті, то тут я зіштовхнувся з усім на практиці. І був вражений, як вона відрізняється від того, що написано в підручниках. Також в «Делойт» є багато ресурсів для розвитку співробітників: чи-то бібліотека (справжнісінька), база знань, або навчальний портал.
Крім того, у більшості випадків, якщо ти не сядеш та не розберешся з певною проблемою або поняттям, ти просто не зможеш виконати поставлене завдання. Тому протягом трьох місяців, проведених в «Делойт», я дізнався дуже багато нового. На стажуванні я вчився на всі 200% зі 100%. На жаль, університет не може ані забезпечити ресурсами такого рівня, ані достатньо стимулювати студентів щось вчити.
Як ти потрапив на стажування в «Делойт»?
Я думаю, як і решта стажерів: побачив оголошення в Інтернеті, подався, пройшов усі етапи (конкурс резюме, телефонне інтерв'ю, тестування та груповий відбір), впав, прийшов до тями – не гіпс, але стажер в «Делойт».
Розкажи про співбесіду в «Делойт»
Одним із етапів було телефонне інтерв'ю. Для мене воно було дещо складним, адже це було моє перше телефонне інтерв'ю взагалі. Я боявся, що мене недочують, не так зрозуміють абощо. До речі, одного разу навіть зв'язок обірвався, і я бігав приміщенням, щоб зловити мережу… Тож це було нелегко. Варто також згадати сам характер співбесіди. У моєму випадку вона була більше схожа не на питання-відповідь, а на живе спілкування, що зробила приємне враження.
Що допомогло тобі потрапити на стажування?
Я думаю, на це вплинуло багато чинників. Це і моя позауніверситетська активність, і Look-Іnside, і чимало іншого. Це всі ті речі, які сформували мене як успішного кандидата (про деякі, можливо, я сам не здогадувався), і речі, які мене власне й привели в «Делойт».
Як змінилося твоє життя після того, як тебе взяли в «Делойт»?
Після «Делойт» мої погляди круто змінилися. Коли потрапляєш у таку компанію, одразу стикаєшся з тим, як усе працює на практиці. Як відбуваються бізнес-процеси, що насправді означають ті чи інші поняття і як вони застосовуються, і що насправді від тебе вимагається під час приходу на роботу.
Починаєш розуміти свої зони розвитку та фокусуватися на тих знаннях і навичках, які тобі неодмінно знадобляться далі. Зрештою, починаєш будувати адекватні плани на майбутнє. Величезну роль також зіграло оточення: коли навколо тебе класні, дружні люди, і у кожного свій цікавий неповторний досвід, і кожний завжди готовий допомогти, підказати й просто дати життєву пораду на майбутнє – це дуже розвиває та надихає.
Розкажи про свої плани на майбутнє
У найближчій перспективі я думаю про можливості для магістратури. Хотілося би поїхати навчатися за кордон за стипендією. Якщо ні, думаю, піду в KSE, оскільки вона, як на мене, пропонує найцікавішу та наближену до життя програму. Далі я б, мабуть, хотів повернутися в «Делойт», оскільки мені насправді сподобалося працювати і я відчуваю, що це чудове місце для старту. Ще далі я поки не заглядав. Думаю, планувати життя на 10-15 років немає сенсу, адже навколо все так часто і швидко змінюється, і ти постійно корегуєш свої плани відповідно до нових викликів та можливостей.
Що ти можеш порадити студентам, які лише шукають своє покликання?
Я думаю, найважливішим є самостійно спробувати те, що тобі цікаво, на практиці. Повне розуміння речей ти можеш отримати, лише якщо особисто занурюєшся у щось і відкриваєш це зсередини. Лише так ти визначиш, чи хочеш цим займатися далі, чи ні. Звісно, іноді на початковому етапі це складно або навіть неможливо. У такому разі варто познайомитися з людьми з цієї сфери і запитати їх. Це буде вже чужий погляд та досвід, але іноді це найкращий варіант.
Також я би порадив якомога швидше відкрити для себе найбільшу кількість напрямів. Таким чином, у тебе буде більш повне розуміння того, що взагалі є і що доступно. Дуже важливо не обмежувати світогляд трьома-п’ятьма сферами, адже так ти пропускаєш дуже цікаві немейнстримові шляхи.
Наприклад, небагато хто знає, що таке ІТ-консалтинг і що це означає насправді, але це один із напрямів, за якими майбутнє. Ну й необхідно зіставити своє «хочу» вимогам, які висуває світ. Наприклад, вже є розмови про те, що бухгалтерів та аудиторів замінять роботи з розвиненим штучним інтелектом, і навіть якщо тобі насправді подобається якась сфера, варто бути впевненим, що в неї є майбутнє.
А іноді корисно просто запитати когось, хто тебе знає, і хто більш досвідчений. Ця людина може бачити в тобі те, чого ти сам не бачиш. Але найголовніше – звісно, бажання. Іноді люди, які кажуть, що не знайшли себе, просто для цього нічого не робили. Тому якщо ви лише визначаєтеся з напрямом, в якому хочете розвиватися, не бійтеся нового, поставте собі мету і шукайте. Хто шукає, той завжди знайде.
Матеріал було підготовано та опубліковано на сайті Центру кар’єрного розвитку STUD-POINT
Будьте з нами на зв’язку, щоб дізнатися першими про можливості для студентів.