Коронавірус загнав бізнес на карантин

Нещодавно Верховна Рада ухвалила низку норм, спрямованих на пом’якшення «правил гри» для бізнесу під час карантину. Зокрема, були введені тимчасові пільгові податкові режими: держава звільнила від сплати ЄСВ ФОПів, податку на нерухоме майно і плати за землю на березень-квітень. Також парламент усунув штрафні санкції та пеню за певні порушення фіскального законодавства, впровадив мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок до 31 травня (для перевірок щодо ЄСВ – до 18 травня) та збільшив терміни подання фізичними особами декларацій з ПДФО.

Крім того, відстрочили набуття чинності положень щодо обов’язкового застосування РРО окремими групами платників податків та застосування нових санкцій за порушення законодавства у разі використання РРО.

Є різні думки щодо правильності зазначених кроків, адже вони подекуди заважають боротьбі з тіньовим сектором. Але усі ми розуміємо, що українську економіку треба рятувати, а тому дії держави є цілком закономірними. До того ж, вони цілком відповідають рекомендаціям ОЕСР щодо пропонованих податкових заходів, спрямованих на підтримку економіки під час кризи, спричиненої COVID-19 і ми маємо подякувати законотворцям за ці кроки.

Та чи достатньо таких дій? Ми розуміємо, що навряд. Тому державі варто подумати про додаткові заходи, які можуть допомогти бізнесу в такий турбулентний час.

Що хвилює бізнес на карантині

Найперше, компанії в режимі карантину стоять перед важливим викликом – забезпечення можливості віддаленої роботи співробітників. І ось тут з’являється купа підводних каменів: неготовність впроваджувати у свої процеси новітні технології, нехтування перевагами електронного документообігу, страх перед тим, що без паперу платник податків безправний. Це все змушує компанії призначати «чергових» з правом підпису в офісах. Та чи є безпечним таке рішення у нових умовах? «Чергові» наражають себе на небезпеку, перебуваючи в офісі, а також передають документи, які можуть бути носіями вірусу, наражаючи на небезпеку своїх колег та клієнтів.

COVID-19 зіштовхнув нас з проблемою електронного документообігу лоб в лоб і ще раз вказав на нагальність у вирішенні цього питання. Державі зараз вкрай необхідно просувати застосування технологій і гарантувати бізнесу, що будь-яке порушення податкового законодавства, яке виникло через неоднозначне трактування операцій, здійснених за електронними документами, але не призвело до несплати податків, звільняється від санкцій. Крім того, було б добре прямо визначити, що державні установи мають вимагати і приймати лише цифрові копії електронних документів.

До яких податкових спрощень вдаються у світі

У багатьох країнах, зокрема Франції, Німеччині, Китаї, котрі не відрізняються податковою лояльністю, впровадили «податкові канікули» – звільнення від податкових платежів на період карантину, а також можливість подальшого розстрочення податкових платежів. У сусідній Польщі анонсували програму, за якою підприємці можуть зарахувати збитки, понесені у 2020 році, в рахунок зменшення об’єкта оподаткування 2019 року. Ми розуміємо, що в України немає значних резервів, проте без подібної підтримки бізнес просто не зможе вижити. В реаліях сьогодення такі кошти треба спробувати отримати від глобальних фінансових установ. Саме тому плідна співпраця з цими установами є надзвичайно важливою.

На що слід звернути увагу державі

Безперечно, говорити про кінець карантину поки зарано. Але він в будь-якому разі колись скінчиться. Ми почнемо жити по-новому, але економічні наслідки з цілою низкою нових (а скоріше й старих) невирішених питань залишаться. І тоді ми будемо змушені вирішувати ці питання швидко та рішуче. Україна постане перед викликом стимулювання галузей, які стануть основою розвитку держави. Визначити такі галузі можна буде лише тоді, коли у нас з’явиться економічна стратегія і розуміння, яке місце ми хочемо посісти на світовій мапі. Але дещо можна зазначити вже зараз: для того, щоб країна лишилась конкурентною, необхідними будуть стимулювання і підтримка:

• бізнесу, який запроваджує цифрові технології в повсякденному житті задля розвитку цифрової економіки;
• бізнесів, які створюють продукт з доданою вартістю;
• іноземних інвестицій, особливо у високотехнологічні галузі.

Інструментів такої підтримки багато, в тому числі податкові пільги, пільгові кредити, адресна допомога тощо.

Водночас, аби розвивати у країні не лише сировинний ринок, треба завершити судову реформу. На жаль, цей віз ніяк не рушить. На моєму досвіді було кілька конкретних випадків, коли іноземні інвестори, одні з найбільших світових компаній, купували технологічні бізнеси в Україні, а потім закривали їх та переводили за кордон. І це прикро. Так відбувається через брак віри в захист прав інтелектуальної власності та незалежність українських судів. Тому в цьому напрямку державі треба робити дієві практичні кроки вже сьогодні.

Нам усім ще багато треба зробити задля того, щоб держава перейшла на новий рівень і компанії не лише хотіли залишати тут свій бізнес, а й ставали в чергу для відкриття нових проєктів. Особисто я вірю, що починати треба з економічної стратегії та судової реформи.

Нещодавно було анонсовано створення антикризового штабу протидії коронавірусу – це важливо і є першочерговим питанням на сьогодні. Було б добре, якби нашій державі вдалося швидко стримати епідемію і розробити вже згадану економічну стратегію, а також нарешті одержати конкретні результати від впровадження судової реформи.¬ Впевнений, що багато розумних людей захоче зробити особистий внесок у нашу країну, щоб вивести її на новий рівень.

Автор висловлює подяку команді податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні, зокрема Валентині Березкіній та Павлу Зайцю, за спільну віддалену роботу над статтею в умовах карантину.