Кому і де платити податки

У першій статті циклу про декларування на карантині ми пригадали основні правила підготовки та подання до податкових органів річної декларації про майновий стан і доходи.

Цього разу розповімо про визначення податкового резидентського статусу фізичної особи. Це початковий етап, необхідний для того, щоб визначити, які саме доходи потрібно відображати в декларації.

Як ми зазначили у попередній статті, податкові резиденти України зобов’язані оподатковувати в Україні свій загальносвітовий дохід. Водночас для нерезидентів базою оподаткування є тільки дохід із джерелом походження в Україні.

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), для визначення податкового резидентського статусу використовуються такі критерії:

1. наявність місця постійного проживання в Україні;
2. центр життєвих та економічних інтересів в Україні (більш тісні особисті або економічні зв’язки);
3. кількість днів, проведених в Україні протягом звітного року (більше або менше 183 днів);
4. громадянство.

Якщо перший критерій не дає можливості визначити статус, розглядається другий, потім третій і четвертий.

Достатньою (але не виключною) підставою для визначення особи резидентом є її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності або самозайнятої особи, а також самостійне визначення нею основного місця проживання на території України.

Якщо є підстави вважати фізичну особу податковим резидентом не тільки в Україні, а й в іншій державі, визначення її остаточного статусу повинне ґрунтуватися на нормах конвенції про уникнення подвійного оподаткування, підписаного між Україною та відповідною державою (звичайно, якщо така конвенція існує і вона чинна).

Більшість конвенцій, підписаних Україною, складені за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР). Критерії, які використовуються в конвенціях ОЕСР, дуже схожі на ті, що передбачає ПКУ:

1. доступне місце постійного проживання;
2. центр життєвих інтересів (більш тісні особисті та/або економічні зв’язки);
3. місце, де особа проживає зазвичай (”habitual abode”);
4. громадянство.

Так само, як і ПКУ, конвенції ОЕСР передбачають послідовну оцінку кожного критерію (якщо перший не визначальний, переходимо до другого, потім третього і четвертого).

Слід зауважити, що, крім тексту самої конвенції, важливе значення має правильне його тлумачення і визнання кожною окремою країною положень модельної конвенції. Щоб розібратися в цих непростих питаннях, існують Коментар ОЕСР і Коментар ООН до Модельної конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Формально ці документи не мають нормативного характеру, але в загальносвітовій практиці є загальновизнаними і широковживаними.

Україна не є членом ОЕСР. Можливо, тому тлумачення норм конвенцій про уникнення подвійного оподаткування в Україні (принаймні в частині оподаткування доходів фізичних осіб) не завжди відповідає загальносвітовим підходу і практиці. Іноді це призводить до податкових спорів та необхідності доводити, податковим резидентом якої країни є фізична особа.

Допомогти у процесі такого «доведення» можуть документи, що підтверджують виконання критеріїв, вказаних вище, та/або власне податковий резидентський статус.

Підтвердити той факт, що особа є податковим резидентом України, нескладно. Постійне місце проживання в Україні, в першу чергу, підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання в Україні («прописка») та іншими документами, що підтверджують факт проживання в Україні (наприклад, витяг з будинкової книги про склад сім'ї).

Центр життєвих та економічних інтересів – це місцезнаходження членів сім’ї платника податку та його роботодавця. Відповідно, документами для підтвердження тут можуть бути довідка з місця роботи, документи про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, копія свідоцтва про шлюб, реєстрація місця проживання чоловіка або дружини тощо.

Для підтвердження кількості днів, проведених в Україні, може стати в нагоді копія всіх сторінок паспорту зі штампами про перетин кордону. Якщо в паспорті є не всі штампи, у Прикордонній службі України можна отримати відомості про перетин державного кордону.

Четвертий критерій для визначення резидентського статусу – громадянство. Якщо особа є громадянином України і жоден з попередніх критеріїв не дає можливості чітко визначити її статус, вона буде визнана податковим резидентом України «за замовчуванням».

Якщо потрібно довести протилежне – те, що громадянин України є податковим нерезидентом – ситуація дещо ускладнюється.

Надати документальні підтвердження постійного фактичного місця проживання або центру життєвих та економічних інтересів за кордоном не завжди можливо. А наявні документи не завжди задовольняють вимоги податкових органів щодо формату і засвідчення.

Можна надати копію дозволу на працевлаштування або посвідки на проживання за кордоном.

Можна підтвердити кількість днів, проведених на території України у звітному році (знову ж таки копія всіх сторінок паспорта або відомості про перетин державного кордону, отриманий у Прикордонній службі України).

Офіційний документ, який може стати в нагоді в цьому випадку – резидентський сертифікат – довідка, що видається податковими органами країни «резидентства». Слід мати на увазі, що документ має бути легалізований належним чином (консульська легалізація чи апостиль), крім країн, з якими Україна підписала угоди про правову допомогу. Його необхідно буде перекласти українською мовою й засвідчити переклад нотаріально.

Якщо наданих документів податковим органам недостатньо для підтвердження податкового резидентського статусу, спірні питання щодо податкового резидентського статусу фізичної особи можуть розглядатися в тому числі в судовому порядку. Але навіть суду необхідні будуть документальні підтвердження вашої позиції. Тож якщо протягом року ваш податковий резидентський статус було змінено, потурбуйтеся про збереження документів, які допоможуть його належним чином підтвердити.

Визначивши податковий резидентський статус, можна переходити до наступного етапу –відображати оподатковуваний дохід та розраховувати податкове зобов’язання, не забуваючи при цьому про уникнення подвійного оподаткування. Як правильно це зробити – розповімо у нашій наступній статті.

Стаття написана у співавторстві з Вікторією Чорновол, партнером податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні

Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/05/12/660274/