«Делойт» в новинах
Роль необанків у період війни
«Тому, хто цілий день стирчить на роботі, ніколи заробляти гроші» (Джон Рокфеллер).
Тому, хто цілий день стирчить у банку, ніколи користуватись банківськими послугами.
Використовуючи вислів відомого американського підприємця та філантропа, можна описати значення необанків у сучасному житті. Необанк – це швидкість та зручність отримання банківських послуг. Це банк, який не має відділень, а всі послуги надаються лише онлайн. Необанки кинули виклик традиційній банківській системі: відділенням, документам, касам, чергам та ще багато чому, що ускладнює отримання банківських послуг. Саме через такий виклик ці банки ще називають банками-челенджерами.
Перші необанки з’явились у Великій Британії. Поширення інтернету в 1990–2000-х рр. та прагнення полегшити життя людей сприяло розвитку онлайн-рішень у сфері банкінгу.
У світі попит на послуги необанків зріс під час пандемії COVID-19, коли виникла необхідність дистанційного отримання послуг.
Існує низка досліджень, у яких порівнюють необанки з традиційними. Однак таке порівняння було актуальним у довоєнний час, коли наш фокус був на диджиталізації та інноваціях як можливостях для економії часу й вивільнення його для інших аспектів життя.
Настав час переосмислення цього фокусу. Диджиталізація та інновації, як і раніше, в пріоритеті, але змінились обставини. В умовах війни важливими для нас стають інші переваги необанків. Ми оцінюємо їхню роботу за новими категоріями: «банки» для потреб ЗСУ, швидкість і зручність донатів, безперебійність роботи в умовах повітряних тривог, перекази з укриття, швидкі інвестиційні продукти тощо.
Звісно, традиційний інтернет-банкінг теж закриває потреби швидкого накопичення грошей та переказів. До того ж наша банківська система показала свою потужність і резистентність до безпрецедентних викликів. Водночас необанки – це насамперед фінтех-компанії з розвиненою ІТ-інфраструктурою. Їхнє покликання полягає у швидкому адаптуванні до потреб клієнтів, представленні нових продуктів і покращенні стандартів обслуговування. Це може додатково стимулювати традиційні банки до вдосконалення банківських послуг.
06.12.2023, Banker.UA
Чому розвиток необанків важливий
Ми всі чекаємо на перемогу, відновлення та розбудову, а також на приплив нових інвестицій.
Наразі в Україні нараховується до 10 необанків, тоді як у світі їх кілька сотень. Прихід нових гравців на фоні майбутнього економічного відновлення дуже важливий для нашої країни.
Ритейл як важлива складова фінтех-напряму теж має активізуватись. Поштові оператори, торговельні мережі, інші компанії цього сегменту можуть сприяти розвитку необанкінгу, вдосконалюючи взаємодію зі споживачами через нові фінтех-рішення.
Сучасні фінансові послуги – одна з цілей нової інституційної стратегії НБУ «Фінансова фортеця України».
Для досягнення цієї цілі передбачено низку ініціатив, в основі яких технології, цифровізація та кіберзахист. У стратегії зазначається, що війна стимулювала попит і розвиток технологій для надання фінансових послуг у режимі онлайн. Якісний інтернет та широке покриття – передумова для розвитку технологій. Із власного досвіду та досвіду українців, які виїжджали до інших країн на початку вторгнення, можемо сміливо зазначити, що інтернет-обслуговування в Україні на високому рівні. Проте залишаються питання до інтернет-покриття в окремих місцевостях і це те, над чим варто працювати.
Що необхідно зробити для розвитку необанкінгу в Україні
1. Регуляторне спрощення
В Україні всі необанки працюють у кооперації з традиційними банками, які мають банківські ліцензії. Така співпраця також зустрічається і в інших країнах. Тобто щоб новому необанку вийти на український ринок, необхідно знайти собі надійного банка-партнера. Звісно, що для фінтех-стартапів така кооперація може бути стримуючим фактором, адже реалізація швидких IT-рішень може стати надскладним викликом.
У деяких країнах існує практика отримання необанками банківських ліцензій, що дозволяє їм самостійно надавати весь спектр банківських послуг.
Для розвитку необанкінгу в Україні регулятору варто розглянути можливість надання необанкам окремих банківських ліцензій з деякими обмеженнями на старті діяльності.
Певні кроки в регуляторній площині для розвитку фінтех-інновацій уже зроблено. Так, у березні 2023 року НБУ запустив регуляторну платформу – так звану «пісочницю» або «sandbox». Цей механізм взаємодії регулятора з інноваційними компаніями передбачає можливість запровадження особливого режиму діяльності для фінансових та платіжних компаній і тестування нових сервісів у обмеженому середовищі без ризику порушення законодавства.
Наступним важливим кроком мають стати регуляторні спрощення для фінтех-компаній, які успішно протестують свої рішення на базі платформи.
2. Підвищення фінансової грамотності населення
Звісно, зараз важко порівняти важливість забезпечення фінансової грамотності населення з важливістю забезпечення армії новою зброєю для перемоги. Однак фінансово грамотне населення – це теж потужна зброя для країни, зокрема для розвитку нових фінансових технологій.
Відповідно до вже зазначеної стратегії НБУ, фінансова грамотність населення і підприємців – це одна зі стратегічних ініціатив, спрямованих на те, щоб фінансова система працювала на відновлення країни.
Реалізація цієї ініціативи передбачає погодження та впровадження національної стратегії розвитку фінансової грамотності. Робота в цьому напрямі насправді почалася ще в 2019 році, коли НБУ представив своє бачення стратегії. Звісно, забезпечення фінансової стабільності зараз стоїть гостріше, ніж у 2019 році. На сьогодні в публічному просторі немає інформації щодо затвердження національної стратегії, але очевидно, що певні кроки для розвитку фінансової грамотності все ж здійснюються. Наприклад, у мого сина в 6-му класі викладають дисципліну «Фінансова грамотність», а з таких маленьких, але важливих кроків все і починається. Існують також певні ініціативи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності населення щодо правил безпеки безготівкових та онлайн-платежів, на кшталт всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай. Серед інших активностей щодо фінансової грамотності можу також виділити сайт «Гаразд». Чудово, що ці кроки відбуваються, тепер справа за їх поглибленням та масштабуванням.
Фінансова грамотність сприятиме покращенню добробуту людей, робитиме їх заможнішими, а це, зі свого боку, означає, що Україна матиме більше ресурсу й мотивації до перемоги.
3. Розширення сегментів клієнтів
Необанки, які зараз працюють в Україні, обслуговують приватних осіб. Для нових гравців є шанс завоювати місце під сонцем, запропонувавши диджитальні та швидкі рішення для юридичних осіб.
Найімовірніше, компанії, які не автоматизували свої процеси й рішення та які досі не перейшли на електронний документообіг, залишаться прерогативою традиційних банків. А от ті бізнеси, які вже користуються перевагами автоматизації і цифровізації, можуть зацікавитися сервісами необанків.
Питання довіри до послуг необанків може бути гострішим з боку великого бізнесу. У свою чергу, необанкам також може бути комфортніше обслуговувати компанії малого та середнього бізнесу для становлення культури необанків у бізнес-середовищі. Необанк може бути цікавим для стартапів, що потребуватимуть сервісів tailor-made для розвитку свого бізнесу.
4. Пошук нових ніш
У світі працюють необанки з персоналізованим підходом для різних професій та категорій – лікарів, водіїв таксі, музикантів, молодих сімей, підлітків тощо. Є такі, що зосереджені на кредитуванні комерційної нерухомості для малого та середнього бізнесу та на заощадженнях для споживачів, надаючи вкладникам конкурентні ставки.
Розвиток ВПК в Україні вплине на розвиток багатьох індустрій. Банківська галузь не буде винятком. Military-необанкінг може бути саме тією нішею, під яку будуть створені нові банківські стартапи і розроблені дуже специфічні банківські продукти: транзакційні послуги, щоденний банкінг для військових, спеціальні програми кредитування для виробників військових товарів, а для волонтерів – вигідний кешбек при їх купівлі.
Такі необанки можуть бути платформами для збирання цільових коштів та обслуговування специфічних мілітарних проєктів.
Світова рецесія, звісно, може внести свої корективи в розвиток необанків у світі, а війна – свої у розвиток необанків в Україні. Однак адаптивність є визначальною рисою фінтеху, а стійкість – визначальною рисою України. Сподіваємось, що попереду ще багато нових і цікавих рішень, а досвід, який ми отримуємо за час війни, допоможе побудувати стійку та ефективну фінансову систему.
Стаття написана у співавторстві з Анастасією Чуткою, старшою консультанткою юридичної групи «Делойт» в Україні
Джерело: Banker.UA