Експертна думка

Чи потрібно сплачувати ПДВ, якщо ви розпочали краудфандингову кампанію в ЄС?

8 квітня 2016 року

Краудфандинг, або народне фінансування – це залучення колективних інвестицій для конкретного проекту за допомогою онлайн-платформ. У цій колонці фахівці податково-юридичного департаменту компанії «Делойт» розкажуть про особливості оподаткування у разі запуску краудсорсингових кампаній у країнах ЄС.

На початку 2000-х років збір коштів за допомогою народного фінансування використовувався переважно в музичній та кіноіндустрії. Тоді ж розпочали з’являтися й перші краудфандингові платформи сучасного типу, які стали посередниками у зборі коштів у різних галузях економіки. Сьогодні таких платформ існує вже кількасот, зокрема широковідомі Indiegogo та Kickstarter, що були засновані в 2008-2009 роках.

Дедалі більше компаній розглядають краудфандинг як джерело фінансування, однак перш ніж розмістити проект на відповідній платформі, необхідно продумати можливі наслідки. Суворий валютний контроль та відсутність розуміння концепції краудфандингу з боку українських податкових органів фактично перекривають українським компаніям доступ до такого фінансування на відомих світових платформах. Тому багато стартапів запускають свої кампанії зі збору коштів через нерезидентні структури, найчастіше через компанії в США або в країнах Євросоюзу. У цій статті ми розглянемо оподаткування краудфандингу в ЄС.

Одним із «підводних каменів» краудфандингу є оподаткування коштів, отриманих шляхом такої форми інвестування. Для компанії, яка залучає фінансування, неочікуваним «сюрпризом» може стати ПДВ, оскільки податок доведеться платити фактично з залучених коштів, а це в середньому 17%-27%. Унаслідок цього в компанії можуть виникнути проблеми з виконанням своїх обов’язків перед інвесторами, оскільки далеко не завжди є додаткові власні кошти для покриття таких витрат.

Питання до кінця не врегульовано в багатьох країнах, однак у країнах ЄС, наприклад, вже зроблено перші кроки у цьому напрямі. У зв'язку зі збільшенням популярності народного фінансування Комітет Єврокомісії з питань податку на додану вартість (ПДВ) випустив рекомендації зі стягнення ПДВ з «краудфандингових» коштів.

І хоч цей документ не має законодавчої сили, однак він дає основне розуміння сутності питання і використовується компаніями та державними органами в країнах ЄС як основний посібник у цій сфері.

З чого ж почати компанії, яка збирається залучити кошти таким чином? Передусім варто встановити, чи не є компанія вже платником ПДВ, після чого визначити, чи не стане вона платником ПДВ після завершення краудфандингової кампанії.

Важливим аспектом є те, що зобов'язання з ПДВ виникають лише у платників ПДВ. Зазвичай компанія повинна зареєструватися платником ПДВ, якщо обсяг її оподатковуваних операцій за рік перевищує визначений ліміт (різний для кожної країни ЄС). Тому спершу необхідно проаналізувати діяльність компанії за останній рік і зрозуміти, чи повинна компанія реєструватися платником ПДВ.

Якщо компанія фактично лише розпочне функціонувати після отримання коштів за допомогою проведеної краудфандингової кампанії, то можна одразу переходити до наступного етапу: визначення типу краудфандингу. На цьому етапі можна визначити, чи буде отримання коштів від фінансування вважатися оподатковуваною операцією, і в яких обсягах. Залучення народних коштів може здійснюватися на зовсім різних умовах, відповідно, податкові наслідки теж будуть різні.

У поясненні Єврокомісії наведено класифікацію краудфандингу залежно від характеру винагороди (або її відсутності), яку отримує інвестор. Виокремлено чотири основних види краудфандингу:

1. Внесок без відшкодування (donation-based crowdfunding) – цей тип фінансування має характер доброчинності. Вкладники спрямовують свої пожертвування на здійснення ідеї, нічого не отримуючи натомість. У цьому випадку все просто: немає винагороди – немає наслідків з ПДВ.

2. Товари та послуги в ролі винагороди (reward-based crowdfunding) – підхід, який широко використовується для заохочення вкладників та стимулювання інвестицій. Існує багато варіантів таких винагород: від магнітів на холодильник та інших сувенірів до продукції компанії, причому ринкова вартість такої продукції зазвичай відповідає сумі внеску. Більше того, далеко не в усіх випадках товар чи послуга чітко визначені на момент здійснення фінансування. Таке різноманіття веде до різноманітних трактувань таких постачань для цілей ПДВ в ЄС. Далі ми детальніше розглянемо цей тип краудфандингу та пов’язані з ним наслідки з ПДВ.

3. Винагорода за рахунок майбутнього прибутку (crowd-investing) – для такого типу фінансування властива грошова винагорода після реалізації проекту, зазвичай за рахунок частки в майбутньому проекті. Часто такий краудфандинг прирівнюється до участі в капіталі компанії або до отримання цінних паперів, наприклад, акцій чи облігацій.

4. Залучення коштів на умовах повернення (crowd-lending) – ця модель вже є не інвестуванням, а, швидше, різновидом кредитування. Вкладник фактично надає компанії відсоткову або безвідсоткову позику на реалізацію проекту. Такі операції також не матимуть наслідків з ПДВ.
Лише в деяких з названих вище випадках можуть виникнути зобов’язання з ПДВ. Розглянемо ці випадки детальніше.

Товари та послуги в ролі винагороди (reward-based crowdfunding)

У цій ситуації висока ймовірність виникнення зобов’язань з ПДВ. Як уже зазначалося, винагорода може мати різні форми: від нематеріального заохочувального подарунка до майбутньої продукції компанії. В останньому випадку внесок інвестора, найімовірніше, буде вважатися передоплатою за товар чи послугу. Тоді в компанії виникнуть зобов’язання з ПДВ щодо першої події, тобто у момент отримання коштів від краудфандингової платформи.

Для оцінки можливих податкових наслідків необхідно визначити, по-перше, якою мірою можна зіставити ринкову вартість винагороди з сумою інвестиції, по-друге, куди постачаються товари чи послуги.
Зазвичай нематеріальні подарунки, які отримують вкладники, не є об'єктом для оподаткування ПДВ, а такі інвестиції прирівнюються до тих, що не відшкодовуються. «Нематеріальність» подарунків кожна з країн ЄС визначає на свій розсуд.

Місце постачання також має вагому роль. Наприклад, якщо компанія-резидент ЄС постачає товар на експорт за межі ЄС, то ставка ПДВ складе 0%. Водночас потрібно довести, що товар справді залишив територію ЄС. Тому це питання варто окремо обговорити з логістичною компанією, яка буде займатися доставкою продукції.
Для цифрових послуг (наприклад, завантаження електронної книги або мобільного додатка) в країнах ЄС існує окремий механізм стягнення ПДВ. Ставка ПДВ залежатиме від того, чи здійснює компанія постачання послуг у межах однієї країни, в інші країни ЄС або за його межі, а також в яких обсягах. Нагадаємо, що з 2015 року ПДВ з цифрових послуг у ЄС сплачується за місцем перебування користувача. Схоже правило вже прийняли або мають намір прийняти в низці країн, зокрема в Австралії, Новій Зеландії, Японії та Росії. 

Винагорода за рахунок майбутнього прибутку (crowd-investing)

У більшості випадків, якщо винагородою за пожертвування є участь у прибутку компанії, такі виплати прирівнюються до дивідендів і під ПДВ не потрапляють. Аналогічно з гарантованими інвестиціями у вигляді облігацій.

Зовсім інша ситуація виникає, якщо вкладник здобуває право володіти деякою інтелектуальною власністю, за використання якої компанія сплачує інвестору роялті. В ЄС сплата роялті прирівнюється до послуг і є об’єктом стягнення ПДВ.

На основі вищезазначеного можливі податкові наслідки фінансування доцільно передбачити вже на етапі формування фінансової мети проекту і за необхідності врахувати суму майбутнього ПДВ під час розрахунку.
Рекомендації Комітету Єврокомісії з питань ПДВ не вносять жодних кардинальних змін, а лише пояснюють підхід до застосування європейського законодавства з ПДВ до популярної моделі фінансування. І хоч низка питань, що стосуються ПДВ під час краудфандингу, ще досі відкриті, у більшості стандартних випадків тепер можна зробити чіткий висновок про можливі податкові наслідки.

Завантажити інфографіку
Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали