Про проблемні борги держкомпаній та шляхи виходу з ситуації, що склалась

На даний момент держкомпанії накопичили значний обсяг прострочених боргів перед комерційними банками, через що останні практично перестали їх кредитувати.

Яким може бути вихід із цієї ситуації? Є реальні варіанти змусити держкомпанії повернути кредити, які вони взяли раніше?

Поточний фінансовий стан багатьох держкомпаній не дозволяє їм обслуговувати борги в повному обсязі. Виходом із ситуації можуть бути наступні опції:

• Класична реструктуризація боргів, тобто компромісний план фінансової реструктуризації, який базується на узгодженому з кредиторами розумінні здатності позичальника генерувати грошові кошти в середньостроковій перспективі;
•  Видача державних гарантій щодо забезпечення таких позик як елемент процесу реструктуризації боргів;
• Реалізація заставленого майна, якщо це не заборонено на законодавчому рівні. Ця процедура є дуже тривалою і важкоздійсненною. Висока ймовірність, що реальна вартість заставлених активів буде значно нижчою за розмір позики.

Стратегічним рішенням цієї проблеми є приватизація українських держкомпаній і залучення приватного інвестора, який був би в змозі підвищити ефективність діяльності цих підприємств і покращити їх структуру капіталу, що б також дозволило здійснювати своєчасні виплати за позиками.

Наскільки доцільно для держави виділяти кошти з бюджету на погашення старих боргів?

За відсутності реальних змін в ефективності управління держкомпаніями це може ненадовго відстрочити проблему, але не вирішить її. Крім того, така практика буде суттєвим навантаженням на держбюджет, який і так має великий дефіцит. Ситуація з НАК "Нафтогаз", де держава регулярно збільшує статутний капітал компанії, а також видає нові позики через державні банки, є винятком з правил, оскільки ця держкомпанія несе на собі значне соціальне навантаження в масштабах всієї країни.

Чи можливий варіант списання частини боргів держкомпаній комбанками? Яким може бути розмір дисконту в цьому випадку?

Прострочення виплат по банківських кредитах з боку приватних компаній змушують велику кількість комерційних банків йти назустріч позичальникам, які можуть хоча б частково обслуговувати позики. Відповідно, в поточних умовах опція надання дисконтів в обмін на часткове погашення основної частини позики виглядає реалістичною.

При цьому, на такі дисконти українські банки йдуть все ще неохоче. Розмір дисконту індивідуальний для кожного випадку. Щодо держкомпаній і держбанків ситуація складніша, оскільки їм важче узгоджувати складні структури угод через бюрократичні перепони. Для держсектора дисконт у більшості випадків надають у формі зниженої відсоткової ставки та «розтягування» термінів погашення сум на довший період, а не у формі пробачення частини суми кредиту, яка була позначена в початковому кредитному договорі.

Наскільки ефективним може бути варіант погашення проблемних боргів держкомпаній цінними паперами, підкріпленими держгарантіями? Наскільки такі папери можуть бути цікаві для банків і за яких умов?

В принципі, цінні папери, забезпечені держгарантіями, є робочим інструментом розрахунку за проблемними боргами держкомпаній. При цьому, ефективність цього інструменту безпосередньо залежить від платоспроможності держави. Суттєві виплати за державними запозиченнями в найближчі 12 місяців і нездатність держави їх погасити без підтримки світової спільноти суттєво знижують інтерес комерційних банків до таких інструментів погашення боргів держкомпаній у короткостроковій перспективі.

Чим загрожує ситуація, коли кредитування держсектора буде здійснюватися виключно держбанками? Плюси і мінуси такого сценарію?

Реалізація такого сценарію може мати ряд позитивних характеристик, серед яких: доступ держпідприємств до більш дешевих, стабільних та значних за обсягом кредитних ресурсів, а також можливість фінансувати проекти з тривалим терміном окупності.

Ключовим негативним наслідком цього сценарію є потенційно неефективне використання кредитних ресурсів внаслідок превалювання політичної складової над економічною при прийнятті рішення про видачу кредиту. Крім цього, така ситуація знижує конкуренцію і може створювати підґрунтя для зловживань

Коментарі надано для газети «Ділова Столиця»