Стаття

Про проблемні борги держкомпаній та шляхи виходу з ситуації, що склалась

Дмитро Ануфрієв, партнер департаменту корпоративних фінансів

17 вересня 2014

На даний момент держкомпанії накопичили значний обсяг прострочених боргів перед комерційними банками, через що останні практично перестали їх кредитувати.

Яким може бути вихід із цієї ситуації? Є реальні варіанти змусити держкомпанії повернути кредити, які вони взяли раніше?

Поточний фінансовий стан багатьох держкомпаній не дозволяє їм обслуговувати борги в повному обсязі. Виходом із ситуації можуть бути наступні опції:

  • Класична реструктуризація боргів, тобто компромісний план фінансової реструктуризації, який базується на узгодженому з кредиторами розумінні здатності позичальника генерувати грошові кошти в середньостроковій перспективі;
  •  Видача державних гарантій щодо забезпечення таких позик як елемент процесу реструктуризації боргів;
  • Реалізація заставленого майна, якщо це не заборонено на законодавчому рівні. Ця процедура є дуже тривалою і важкоздійсненною. Висока ймовірність, що реальна вартість заставлених активів буде значно нижчою за розмір позики.

Стратегічним рішенням цієї проблеми є приватизація українських держкомпаній і залучення приватного інвестора, який був би в змозі підвищити ефективність діяльності цих підприємств і покращити їх структуру капіталу, що б також дозволило здійснювати своєчасні виплати за позиками.

Наскільки доцільно для держави виділяти кошти з бюджету на погашення старих боргів?

За відсутності реальних змін в ефективності управління держкомпаніями це може ненадовго відстрочити проблему, але не вирішить її. Крім того, така практика буде суттєвим навантаженням на держбюджет, який і так має великий дефіцит. Ситуація з НАК "Нафтогаз", де держава регулярно збільшує статутний капітал компанії, а також видає нові позики через державні банки, є винятком з правил, оскільки ця держкомпанія несе на собі значне соціальне навантаження в масштабах всієї країни.

Чи можливий варіант списання частини боргів держкомпаній комбанками? Яким може бути розмір дисконту в цьому випадку?

Прострочення виплат по банківських кредитах з боку приватних компаній змушують велику кількість комерційних банків йти назустріч позичальникам, які можуть хоча б частково обслуговувати позики. Відповідно, в поточних умовах опція надання дисконтів в обмін на часткове погашення основної частини позики виглядає реалістичною. При цьому, на такі дисконти українські банки йдуть все ще неохоче. Розмір дисконту індивідуальний для кожного випадку. Щодо держкомпаній і держбанків ситуація складніша, оскільки їм важче узгоджувати складні структури угод через бюрократичні перепони. Для держсектора дисконт у більшості випадків надають у формі зниженої відсоткової ставки та «розтягування» термінів погашення сум на довший період, а не у формі пробачення частини суми кредиту, яка була позначена в початковому кредитному договорі.

Наскільки ефективним може бути варіант погашення проблемних боргів держкомпаній цінними паперами, підкріпленими держгарантіями? Наскільки такі папери можуть бути цікаві для банків і за яких умов?

В принципі, цінні папери, забезпечені держгарантіями, є робочим інструментом розрахунку за проблемними боргами держкомпаній. При цьому, ефективність цього інструменту безпосередньо залежить від платоспроможності держави. Суттєві виплати за державними запозиченнями в найближчі 12 місяців і нездатність держави їх погасити без підтримки світової спільноти суттєво знижують інтерес комерційних банків до таких інструментів погашення боргів держкомпаній у короткостроковій перспективі.

Чим загрожує ситуація, коли кредитування держсектора буде здійснюватися виключно держбанками? Плюси і мінуси такого сценарію?

Реалізація такого сценарію може мати ряд позитивних характеристик, серед яких: доступ держпідприємств до більш дешевих, стабільних та значних за обсягом кредитних ресурсів, а також можливість фінансувати проекти з тривалим терміном окупності.

Ключовим негативним наслідком цього сценарію є потенційно неефективне використання кредитних ресурсів внаслідок превалювання політичної складової над економічною при прийнятті рішення про видачу кредиту. Крім цього, така ситуація знижує конкуренцію і може створювати підґрунтя для зловживань

Коментарі надано для газети «Ділова Столиця»

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали