Про обґрунтовану ціну на газ

Доки ми будемо отримувати газ за низькою ціною, про енергозбереження та енергоефективні технології можна навіть не згадувати. Країна, що є нетто-імпортером природного газу, не може поводитися як країна Близького Сходу. Проблему справедливої ціни за газ треба нарешті вирішувати, а ми майже за 25 років незалежності не спромоглися навіть наблизитись до її вирішення.

Всі розуміють, що ціна на газ, що отримує населення, є неприйнятно низькою і має бути збільшена. Якою вона має бути? Якщо б ми мали функціонуючий в країні ринок газу, вона мала б формуватися в ринкових умовах. Але принаймні в найближчі роки цього не буде, і ціна на газ власного видобутку формуватиметься за принципами цін на товари та послуги природних монополій. Не чекайте від мене конкретних величин «справедливої ціни». До цього слід ставитися відповідально - якщо немає надійних вихідних даних, то не може бути і коректного розрахунку.

Але принципи, методологію такого розрахунку, слід чітко зазначити. Ціна монополіста, яким фактично є «Укргазвидобування», має забезпечувати покриття амортизації (відновлення) створених активів, операційних витрат та податків, а також забезпечувати певні норми прибутку на інвестиції в створення активів. Тому я вважаю некоректним включення запасів газу до складу таких активів. Запаси не є створеними активами, на них не витрачалися кошти, отже є некоректним вимагати компенсації амортизації запасів газу шляхом включення її в ціну для споживача.

З іншого боку є дискусійним питання норми прибутку для виробника. Яка норма правильна – 3% чи 15%? Є багато аргументів проти «соціальної» норми прибутку.

Повертаючись до питання конкретних цін на газ, можу ще раз зазначити, що їх треба обґрунтовано розрахувати в прозорих умовах, що абсолютно під силу зробити регулятору в особі НКРЕКП.

Бізнес-сніданок “Підвищення тарифів на газ: сувора неминучість чи маніпуляція» в рамках Київського Міжнародного Економічного Форуму