Legal Digest #3

У серпні 2022 року відбулася низка змін у сфері корпоративного права, змінено вимоги для реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, оновлено вимоги до етичної поведінки колекторів, відновлено строки для подачі документів/інформації надавачами фінансових послуг тощо.

Нижче короткий огляд цих змін та коментарі спеціалістів «Делойт».

Зміна вимог до проєктів на основі Закону «Про інвест-нянь»

Закон «Про інвест-нянь» №1116-ІХ від 17 грудня 2020 року передбачає, що реалізація інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями потребує підготовки техніко-економічного обґрунтування (далі – «ТЕО»), яке підлягає оцінці в Мінекономіки. Вимоги до заявника та ТЕО проєкту встановлюються КМУ.

9 серпня КМУ уточнив і спростив деякі вимоги до змісту ТЕО інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями (постанова КМУ №515 від 19 травня 2021 року), а саме:

• визначено необхідність вказувати зв’язок мети проєкту з пріоритетами, визначеними в Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних регіональних стратегіях розвитку;
• додано необхідність підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля та звіту про стратегічну екологічну оцінку;
• виключено положення щодо оцінки часу і ресурсів (проєктної команди, радників та інших учасників з визначенням їхніх функцій та відповідальності), переліку заінтересованих сторін і вигодоотримувачів.

Також КМУ змінив вимоги до заявників та методологію проведення оцінки інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями (постанови КМУ №819 від 28 липня 2021 року та №648 від 23 червня 2021 року):

• дозволено залучати до проєктів інститути спільного інвестування. Для них передбачено критерії достатності чистого інвестиційного грошового потоку;
• у разі подання юридичними особами спільної заявки, вони також зобов’язані подати договір про співпрацю з реалізації проєкту;
• встановлено особливості реалізації проєктів компаніями, акції яких перебувають в обігу на іноземній фондовій біржі, яка входить до переліку іноземних фондових бірж, затвердженого Мінекономіки;
• зменшено до 45 календарних днів строк оцінки інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, якщо заявник залучає фінансування від МФО або урядової фінансової організації;
• оновлено форму заявки.

На нашу думку, уточнення вимог щодо ТЕО, а також зменшення строків оцінки інвестиційних проєктів на практиці мають підвищити привабливість цього механізму та сприяти реалізації інвестиційних проєктів в Україні. Щодо деталей реалізації інвестиційних проєктів та положень законодавства можете звертатися до наших фахівців.

Новий Закон України «Про акціонерні товариства»

27 липня 2022 року ВРУ прийняла новий ЗУ «Про акціонерні товариства» (далі – ЗУ «Про АТ»), який приходить на зміну чинному Закону від 2008 року та спрямований на гармонізацію й вдосконалення законодавства відповідно до вимог ЄС.

ЗУ «Про АТ», серед іншого, передбачає таке:

• можливість електронного голосування на загальних зборах;
• зміна структури управління товариством – окрім дворівневої моделі управління відтепер можна створювати і однорівневу, за якої обов’язково створюється рада директорів, яка здійснює функції контролю та управління діяльністю товариства;
• запровадження нового інституту – радник з корпоративних прав – тобто юридичної особи, яка аналізує розкриття регульованої інформації, консультує та надає рекомендації щодо використання права голосу акціонерами;
• зміна процедури злиття, приєднання, поділу та виділу товариства;
• розширення кола осіб, які мають право звертатися до суду в інтересах юридичної особи в спорах про відшкодування збитків, заподіяних посадовою особою.

Додатково вноситься низка змін до ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема:

• встановлено, що корпоративний договір може бути не лише безоплатним, але й оплатним. Сторонам договору надано можливість обирати право відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право»;
• надано можливість обліку часток товариства в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів;
• встановлено обмеження щодо вирішення загальними зборами питань, що стосуються виключної компетенції інших органів управління товариства;
• зазначено, що річні загальні збори повинні обов’язково скликатися щорічно;
• учасники, які володіють часткою 5% статутного капіталу, матимуть право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів;
• надано можливість учасникам, які володіють часткою 50% статутного капіталу, вийти з товариства без згоди інших учасників;
• розширено систему управління товариством незалежними та невиконавчими директорами. Незалежний директор – особа, на яку не здійснюють жодного впливу інші особи в процесі прийняття рішень під час виконання нею своїх обов’язків. Невиконавчий директор здійснює функції нагляду, управління ризиками та контролю за діяльністю товариства та виконавчих директорів, проте не має права втручатися в поточну діяльність товариства.

ЗУ «Про АТ» набуде чинності 1 січня 2023 року, водночас акціонерні товариства до 31 грудня 2023 року повинні погодити свої статути та внутрішні положення з новими вимогами. Вважаємо, що бізнесу необхідно провести оцінку законодавчих нововведень та їхнього впливу на майбутню діяльність товариства. Особливо цікавими нововведеннями для ТОВ/ТДВ вважаємо облік часток у депозитарній системі та розширену систему корпоративного управління. Очікуємо нові підзаконні акти, що регулюватимуть облік часток у депозитарній системі.

Наша команда має значний досвід у сфері корпоративного права, зокрема в питаннях погодження статутів з вимогами законодавства, і готова допомогти за вашим запитом.

Закон України «Про платіжні послуги»

З 1 серпня 2022 року ЗУ «Про платіжні послуги», яким пропонується сучасне регулювання сфери платежів, повинен був почати діяти, однак цей строк було відтерміновано до 1 грудня 2022 року.

Зокрема, Законом передбачено такі нововведення:

• чітка класифікація платіжних послуг та кола їхніх надавачів;
• надання можливості філіям іноземних платіжних установ надавати послуги на території України;
• можливість відкриття платіжних рахунків, емісії платіжних карток та електронних грошей небанківськими надавачами фінансових послуг;
• деталізовано процес емісії та використання електронних грошей;
• встановлено обов’язок для надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку надавати, за згодою клієнтів, постійний доступ до їхніх рахунків та фінансової інформації іншим надавачам платіжних послуг (open banking), який почне діяти з 2025 року.

Небанківські фінансові установи, оператори поштового зв’язку, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків, можуть продовжувати надавати послуги на підставі раніше отриманих ліцензій протягом шести місяців з дня введення в дію Закону, тобто до 1 червня 2023 року, після цієї дати ліцензії втрачають чинність.

Вважаємо, що для розкриття повного потенціалу нового Закону потрібні час та підзаконне регулювання зі сторони НБУ. Однак уже зараз можна оцінити окремі положення та їхній вплив на діяльність учасників ринку платіжних послуг.

Відновлення строків для погодження діяльності надавачів фінансових послуг з ліцензійними умовами

В серпні НБУ вніс низку змін до регуляторних вимог на ринку надавачів фінансових послуг та відновив строки для погодження їхньої діяльності з ліцензійними умовами. Нагадаємо, що в травні ці строки були зупинені до закінчення/скасування воєнного стану в Україні.

Надавачі фінансових послуг до 10 жовтня 2022 року зобов’язані погодити свою діяльність з ліцензійними умовами та надати в НБУ підтверджувальні документи. Додатково, постанови НБУ від 12 серпня 2022 року передбачають низку нових обов’язків для надавачів фінансових послуг, а саме:

• до 10 жовтня 2022 року підготувати та подати в НБУ документи про відповідність вимогам до ділової репутації;
• до 9 листопада 2022 року подати інформацію в НБУ щодо наявності/відсутності у власників прямої або опосередкованої істотної участі громадянства/податкового резидентства країни, що здійснює збройну агресію проти України;
• до 14 листопада 2022 року підготувати та подати в НБУ документи про відповідність прямих та кінцевих власників істотної участі вимогам щодо фінансового/майнового стану (стосується лише небанківських фінансових установ).

Відчувається суттєва увага регулятора до відновлення діяльності на ринку надавачів фінансових послуг. Вважаємо, що надавачі фінансових послуг мають зробити суттєву домашню роботу в досить короткі строки.

Наші фахівці готові надати комплексну консультативну підтримку щодо зазначених регуляторних змін, а також пов’язаних бізнес-питань.

Оновлення вимоги до етичної поведінки колекторів

5 серпня 2022 року набула чинності постанова НБУ №170 «Про затвердження Положення про встановлення додаткових вимог щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки)» (далі – «Постанова»). Вважаємо, що надавачам фінансових послуг, які залучають колекторські компанії до врегулювання простроченої заборгованості, варто ознайомитися з Постановою та оцінити її вплив на взаємодію з колекторськими компаніями.

Постанова деталізує деякі процедури взаємодії зі споживачем фінансових послуг, зокрема:

• обмежується кількість взаємодії зі споживачем фінансових послуг до двох разів на добу та функція автоматичного додзвону до споживача фінансових послуг до 30 хвилин на добу;
• встановлюються форма повідомлення про передачу персональних даних споживача та правила щодо взаємодії з близькими особами споживача фінансових послуг;
• врегульовується порядок зберігання документів/інформації про надання згоди на взаємодію за договором про споживчий кредит;
• обмежуються дії, що пов’язані зі збиранням, зберіганням, адаптуванням, використанням і поширенням даних телефонного довідника споживача фінансових послуг;
• встановлюються критерії якості взаємодії зі споживачем фінансових послуг під час врегулювання простроченої заборгованості;
• визначається перелік заборонених дій з боку кредитодавця/колекторської компанії під час врегулювання простроченої заборгованості.

Пройшло більше року з моменту прийняття «колекторського закону», але залишалась низка неврегульованих питань щодо взаємодії зі споживачем фінансових послуг під час врегулювання простроченої заборгованості. Вважаємо, що постанова НБУ дозволить врегулювати проблемні питання та захистить споживача від неправомірних дій під час врегулювання простроченої заборгованості.

Спрощення доступу до судових процедур банкрутства в період дії воєнного стану

16 серпня було прийнято за основу законопроєкт №7442 від 7 червня 2022 року про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства в період дії воєнного стану.

Зокрема, пропонують передбачити:

• забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно (рухоме/нерухоме) не лише боржника, а й осіб, які несуть разом із боржником субсидіарну чи солідарну відповідальність;
• обов’язок боржника надавати розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (зокрема, електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності;
• доповнення переліку боргів боржника, які не підлягають реструктуризації, відшкодуванню шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Окрім того, на період воєнного стану та протягом шести місяців з дати його припинення/скасування пропонують передбачити:

• можливість проводити збори (комітет) кредиторів дистанційно – в режимі відеоконференції або шляхом опитування;
• можливість продовження судом окремих строків у провадженнях про банкрутство;
• можливість розгляду справи про банкрутство або окремого процесуального питання в порядку письмового провадження;
• зупинення нарахування відсотків на реструктуризовані зобов’язання боржника перед кредиторами. Водночас штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуватимуться, а прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягатимуть розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Однак звертаємо увагу, що остаточні зміни до Кодексу України з процедур банкрутства будуть відомі після оприлюднення прийнятого ВРУ та підписаного Президентом України тексту закону. Ми продовжимо стежити за подальшим розглядом законопроєкту та ділитимемось із вами корисною інформацією.

Гармонізація державної статистики зі статистичною системою ЄС

16 серпня ВРУ прийняла ЗУ «Про офіційну статистику», який набуде чинності 1 січня 2023 року та замінить чинний ЗУ «Про державну статистику».

Новий Закон створює умови для діяльності органів державної статистики відповідно до загальноприйнятих принципів європейської статистичної практики, зокрема:

• визначено пріоритет використання наявних даних з державних реєстрів для зменшення звітного навантаження на респондентів;
• передбачено можливість створення ІТ-платформи, де процеси завантаження та розповсюдження даних автоматизовані, уніфіковані та не залежать від людини;
• встановлено обов’язок юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців подавати статистичну та фінансову звітність виключно в електронній формі.

На нашу думку, цей Закон є важливим кроком на шляху до paperless-state та підвищення ефективності системи офіційної статистики для більш повного та якісного забезпечення суспільного запиту на інформацію, водночас не перевантажуючи систему додатковими звітами.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.