Legal Digest #4

У вересні-жовтні 2022 року відбулися зміни щодо нарахування податкової пені та працевлаштування іноземців, а також низка змін у корпоративній сфері. Крім цього, зміни відбулися у сфері військового обліку жінок, відстрочки для заброньованих працівників та використання міграційних документів, дія яких закінчилася. Додатково змін зазнало законодавство щодо протидії рейдерству.

Нижче надано стислий огляд цих змін та коментарі спеціалістів компанії «Делойт».

Верховний Суд змінив свою позицію щодо нарахування податкової пені

Верховний Суд детально дослідив, за який період має нараховуватися податкова пеня. Це питання часто порушувалося у судових спорах після внесення змін до статті 129 ПКУ в 2017 році.
Тривалий час суди дотримувалися підходу, що податкова пеня за новою редакцією ПКУ має нараховуватися після узгодження грошового зобов’язання, яке визначено в ППР. Проте Верховний Суд відступив від цієї позиції.

Суд звернув увагу на те, що у статті 129 ПКУ вжито два поняття: «податкове зобов’язання» і «грошове зобов’язання». Нарахування пені пов’язано із закінченням строку сплати саме податкового зобов’язання, яке, у свою чергу, виникає на підставі закону, а не винесення ППР. Іншими словами, пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов’язання, як це відбувалося до 2017 року.

Таким чином, суд визнав, що зміни до статті 129 ПКУ в 2017 році не змінили підходу до нарахування пені.

Текст постанови від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20 за посиланням.

Працевлаштування іноземців

15 жовтня 2022 року набув чинності Закон України № 2623-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном».

Основні зміни:

• скасовано виділення особливих категорій іноземців (іноземні високооплачувані професіонали, іноземні ІТ-професіонали тощо);
• скасовано вимогу отримання дозволу на застосування праці для кожної посади – відтепер сумісництво посад в одного роботодавця дозволяється на підставі одного дозволу;
• скасована вимога підвищеної мінімальної зарплати для іноземців – відтепер розмір мінімальної зарплати для іноземців та українців однаковий;
• передбачена можливість отримання дубліката втраченого дозволу у паперовій формі.

Загалом вважаємо такі зміни позитивним поштовхом у розвитку процедур для працевлаштування іноземців. Водночас виникають питання, наприклад, щодо гіг-контракторів: раніше закон відносив гіг-контракторів до особливої категорії іноземців та прямо вказував на добровільність отримання дозволу для них. Наразі перелік категорій іноземців, для яких отримується дозвіл, не містить гіг-контракторів, однак є вимоги до переліку документів для отримання дозволу для гіг-контракторів. Очікуємо на практику застосування нововведень.

Оновлення вимог щодо розкриття кінцевих бенефіціарних власників

6 вересня ВРУ прийняла Закон №2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (Закон), яким змінила вимоги до розкриття кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структури власності. Закон набуває чинності з 29 грудня.

Основні зміни:

• скасовано вимогу щорічно підтверджувати відомості про КБВ та подавати структуру власності. Водночас структуру власності потрібно подавати у разі зміни КБВ, відомостей про розмір капіталу, часток чи складу учасників, а також у разі виявлення неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданих відомостях про КБВ та/або структуру власності;
• учасники товариства зобов’язані надавати на запит юридичних осіб інформацію про КБВ, а також самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну КБВ та/або структури власності. За порушення цього обов’язку на учасників (фізичних та юридичних осіб – резидентів) може бути накладений штраф у розмірі від 17 000 до 340 000 грн;
• передбачено необхідність вказувати в ЄДР всі країни громадянства (підданства) КБВ, якщо їх декілька;
• надано можливість засвідчення копії паспорта КБВ за допомогою КЕП особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації.

Також Законом передбачено, що у разі виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ та/або структурі власності, в ЄДР може бути внесена відмітка про таку недостовірність. У такому випадку суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) повинні встановити високий ризик ділових відносин юридичним особам щодо яких наявна така відмітка. Вважаємо, що СПФМ необхідно переглянути свої АМL-політики/внутрішні системи та привести їх у відповідність до нововведень Закону.

Вважаємо, що Закон в частині скасування вимоги щорічно подавати відомості про КБВ/структуру власності, спрощує діяльність юридичних осіб, а в частині розширення можливостей СПФМ/державних реєстраторів – стимулює уважніше ставитися до питання розкриття інформації про КБВ та структуру власності.

КМУ дозволив продовжувати відстрочки заброньованих працівників

10 вересня 2022 року КМУ вніс зміни до Постанови КМУ №194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану»:

• Органам державної влади надано можливість продовжувати на два місяці строк дії чинної відстрочки від призову на військову службу для військовозобов’язаних під час мобілізації та на воєнний час.
  Хоча норма про продовження відстрочки не містить деталей щодо умов такого продовження, Мінекономіки у своєму офіційному повідомлені звертає увагу, що:
  1. Продовження працюватиме для відстрочок за бронюваннями, наданими рішеннями Мінекономіки в березні - квітні 2022 року, термін дії яких спливає у вересні - жовтні.
  2. Рішення щодо продовження відстрочки може бути прийнято Мінекономіки лише один раз.
• Витяг з наказу Мінекономіки про відстрочку відтепер також може надаватися організацією, в якій працює військовозобов’язаний.

Ми позитивно оцінюємо прийняті КМУ зміни, однак очікуємо на послідовну реалізацію нововведень на практиці та на місцях. Також, ми сподіваємося, що уряд продовжить удосконалювати правила бронювання на період воєнного стану та підтримувати «економічний фронт».

Набув чинності закон про добровільний військовий облік жінок

26 жовтня 2022 року набув чинності Закон №2664-IX «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Згідно із законом, жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають обов’язковому взяттю на військовий облік.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену із відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.

Таким чином, військовий облік жінок є добровільним, окрім тих жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю.

Ми вважаємо позитивним кроком врегулювання цього питання на рівні закону, що сприятиме удосконаленню порядку взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних.

Використання міграційних документів, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану

21 жовтня 2022 року КМУ прийняв Постанову №1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», якою врегульовано питання використання документів, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, зокрема:

• посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам рф, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування;
• іноземці або особи без громадянства, крім громадян рф, зобов’язані подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

Відсутність такої норми під час воєнного стану призвела до скасування посвідок багатьох іноземців, які змушені будуть пройти процедуру отримання нових посвідок після війни (включно із отриманням віз). Такі зміни є важливим та довгоочікуваним кроком для іноземців.

Зміни до законодавства в частині удосконалення механізму протидії рейдерству

12 травня 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» № 2255-IX (Закон № 2255-IX). Частина положень набула чинності 26 вересня 2022 року, а саме:

1. Зміни до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII.
   Від 26 вересня 2022 року протокол про зміну керівника товариства, якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується всіма учасниками (їхніми представниками), які голосували за таке рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства.
2. Зміни до Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV.
   Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа, визнано значним правочином, який за загальним правилом потребує попереднього прийняття вищим органом юридичної особи (загальні збори учасників) рішення про надання згоди на його вчинення. В іншому разі такий правочин вважатиметься нікчемним.
3. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» № 755-IV доповнено статтею 25-1 щодо особливостей здійснення реєстраційних дій в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг в ЄДР без участі державного реєстратора. Зокрема, у такому режимі може здійснюватися державна реєстрація:

• ФОП, змін до відомостей про ФОП, припинення підприємницької діяльності ФОП;
• створення юридичної особи на підставі модельного статуту;
• змін до відомостей про юридичну особу, що не потребують рішення учасників юридичної особи (зміна місцезнаходження, видів діяльності тощо);
• змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи) за умови одностайного прийняття рішення учасниками, що підтверджується їхніми кваліфікованими електронними підписами;
• рішення про припинення юридичної особи або про відміну рішення щодо припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи за умови одностайного прийняття рішення учасниками чи відповідним органом юридичної особи, що підтверджується їхніми КЕП.

Таким чином, вважаємо, що прийняті зміни до законодавства в частині удосконалення механізму протидії рейдерству належним чином забезпечать мінімізацію ризиків майбутніх атак з боку рейдерів.

Набув чинності Закон України № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»

10 жовтня 2022 року набув чинності Закон України № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Метою закону є створення правових механізмів для гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано.

Насамперед забудовник зобов’язаний отримати всі дозвільні документи, що потрібні для здійснення будівництва. Наступним кроком має бути реєстрація забудовником спеціальних майнових прав на об'єкти, що будуть збудовані. Тільки після цього забудовник зможе розпочати продаж квартир і залучення коштів від інвесторів. Додатково реєстрація кожної окремої квартири в реєстрі Міністерства юстиції України унеможливить повторний продаж однієї й тієї ж квартири.

Вважаємо, що такі зміни є позитивними з огляду на правові механізми гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості. Однак очікуємо ще на послідовну реалізацію нововведень на практиці.

Актуальне про електронний документообіг

Компанія «Делойт» продовжує розвивати тему електронного документообігу (ЕДО) в Україні.

Менеджер юридичної групи компанії «Делойт» в Україні, Роман Макарчук, взяв участь в онлайн-обговоренні, організованому ГО «Український центр європейської політики», та Форумі довірчих послуг за підтримки Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки.

Із представниками держави та бізнес-спільноти говорили про «цифровий безвіз» між Україною та ЄС. Спілкувалися про те, коли Україна визнає кваліфіковані європідписи, а Європа – наші, і що можна зробити для пришвидшення цього процесу.

Запис обговорення на базі ГО «Український центр європейської політики» доступний за посиланням.

Ми продовжуємо працювати з нашими клієнтами над переходом до ЕДО. Бачимо більш активний запит на переведення в електронний формат документів тривалого зберігання. Розробляємо підходи до того, як на практиці мінімізувати потребу в дублюванні таких документів на папері, і маємо успіхи в цьому напрямі, зокрема в роботі з архівними установами.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.