Legal Digest #1

Наприкінці минулого та на початку нового 2023 року в Україні відбулася низка змін у сфері трудового законодавства, набув чинності ЗУ «Про платіжні послуги», здійснено низку кроків для інтеграції з єдиним цифровим ринком ЄС, скасовано пільговий ПДВ-режим для ІТ тощо.

Нижче надано стислий огляд цих змін та коментарі спеціалістів компанії «Делойт».

Держава розширила підстави для бронювання військовозобов'язаних та вкотре продовжила строк дії відстрочок вже заброньованих працівників

4 грудня 2022 року набули чинності зміни до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо підстав бронювання військовозобов'язаних.

Закон встановлює, що також можуть бути заброньованими військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок визначення компаній, які є «критично важливими» повинен встановити КМУ до 4 лютого 2023 року. Тому бізнес зможе застосовувати таку підставу лише після прийняття КМУ відповідного акта.

Вважаємо, що проєкт акта, яким встановлюватимуться критерії «критично важливих» компаній, повинен пройти широке обговорення та врахувати інтереси бізнесу, який створює робочі місця та сплачує податки.

Також, 30 грудня 2022 року КМУ продовжив строк дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації для заброньованих працівників ще на місяць – до 4 лютого 2023 року.

Цифрова лібералізація між Україною та ЄС

Наприкінці 2022 року Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України прийняли кілька нормативних актів для пришвидшення досягнення «цифрового безвізу» з ЄС, а саме:

• Закон України № 2801-IX від 1 грудня 2022 року (далі – Закон);
• Постанову КМУ № 1311 від 22 листопада 2022 року (далі – Постанова).

Частково положення вказаних вище документів вже набули чинності. Станом на момент випуску цього інформаційного повідомлення чинності набули такі положення:

• Про можливість віддаленої ідентифікації особи при отриманні електронного підпису. Також законодавець передбачив можливість ідентифікації особи за вже наявними у надавача довірчих послуг даними.
• Про визнання Україною результатів довірчих послуг європейських надавачів нарівні з українськими. Це означає, наприклад, що європейські кваліфіковані електронні підписи визнаватимуться в Україні. Важливою умовою для такого визнання є наявність європейського надавача у довірчому списку країн ЄС або Європейської асоціації вільної торгівлі.

Ми вважаємо такі зміни позитивним кроком у напрямку інтеграції України з Єдиним цифровим ринком ЄС та продовжимо інформувати вас про імплементацію цих нововведень.

Спрощено облік робочих місць для осіб з інвалідністю

6 листопада 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю».

Відповідно до закону, з 1 січня 2023 року суб’єкти господарювання не повинні:

• реєструватися за своїм місцезнаходженням у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю;
• звітувати про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (звіт про зайнятість осіб з інвалідністю форма № 10-ПОІ).

Водночас обов’язок роботодавця щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю, і розмір нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю залишився без змін – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників або одне робоче місце при кількості від 8 до 25 працівників.

Ознаки порушення законодавства про створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю є підставою для проведення перевірки Державною службою України з питань праці, тому рекомендуємо роботодавцям перевірити виконання цього нормативу на підприємстві.

Закон України «Про платіжні послуги»

З 1 грудня 2022 року почав діяти Закон України «Про платіжні послуги». Законом, зокрема, передбачено:

• чітку класифікацію платіжних послуг та оновлений перелік суб’єктів їх надання;
• можливість філіям іноземних платіжних установ надавати платіжні послуги на території України;
• можливість відкриття платіжних рахунків, емісії платіжних карток та електронних грошей небанківськими надавачами фінансових послуг;
• деталізований процес емісії та використання електронних грошей;
• обов’язок для надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку надавати за згодою клієнтів постійний доступ до їхніх рахунків та фінансової інформації іншим надавачам платіжних послуг (open banking), який почне діяти з 2025 року.

Національний банк України вже прийняв низку нових підзаконних актів та продовжує активну роботу щодо оновлення підзаконної нормативної бази, які деталізують положення Закону. Вважаємо, що реалізація Закону матиме позитивний вплив на розвиток ринку платіжних послуг.

Повноваження Фонду соціального страхування передано Пенсійному фонду України

Із 1 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якого припинив своє існування Фонд соціального страхування (далі – ФСС).

Ці зміни обговорювалися упродовж декількох років та були ініційовані насамперед для зменшення адміністративних видатків.

Відповідно до закону, адміністративні структури Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) та ФСС об’єднуються і функції соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання переходять до ПФУ і його територіальних органів. Таким чином ПФУ виплачуватиме:

• допомогу з тимчасової втрати працездатності;
• допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
• допомогу на поховання застрахованим особам, в т. ч. потерпілим на виробництві;
• одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей.

Також на ПФУ покладаються обов’язки з:

• призначення страхових виплат та надання соціальних послуг;
• профілактики нещасних випадків;
• перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
• контролю за використанням страхувальниками страхових коштів.

Таким чином, змін зазнала саме організаційна модель соціального страхування при збереженні виплат для працівників. Очікуємо, що такі нововведення позитивно відобразяться на оптимізації адміністративних витрат, а також будемо відслідковувати яким чином зміниться взаємодія з держорганами для роботодавців, зокрема при розслідуванні нещасних випадків, ліквідації підприємства тощо.

Звільнення від отримання ліцензії на зберігання пального

3 січня 2023 року набули чинності зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зокрема, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг). У разі зберігання пального для цих цілей в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, суб’єкт господарювання зобов’язаний подати декларацію про провадження господарської діяльності із зберігання пального до територіальних органів ДПС.

Нагадаємо, що до вказаних змін суб’єкти господарювання могли зберігати пальне без ліцензії виключно у споживчій тарі до 5 літрів, а також у деяких інших виняткових випадках, передбачених законом.

Такі зміни полегшують регуляторне навантаження на бізнес в умовах війни та, спростивши доступ до пального, створюють передумови для його безперебійної роботи.

Закінчення строку дії ПДВ-пільги для ІТ-компаній

Ця пільга діяла в Україні з 1 січня 2013 року та полягала в тому, що від оподаткування ПДВ звільнялися операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з пп. 14.1.225 ПК України.

Однак, з 1 січня 2023 року ПДВ-пільга припиняє свою дію. Зазначимо, що законопроєкт № 7611 щодо продовження дії пільги до 2028 року було зареєстровано у ВРУ влітку 2022 року, проте законодавець вирішив не продовжувати дію цієї пільги.

Припинення пільгового режиму матиме податкові наслідки для тих платників, які постачають програмну продукцію на території України або замовляють її у нерезидентів.

Команда адвокатів та податкових консультантів «Делойт» може допомогти оцінити правильність застосування такої пільги та підготувати захисну позицію в разі податкової перевірки.

Відновлення загального доступу до ЄДР та ДРРП

Кабінет Міністрів України постановою №1422 від 16.12.2022 відновив можливість отримувати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Відтепер доступ до відомостей з ЄДР в електронній формі, як безоплатний, так і шляхом формування платного витягу на порталі електронних сервісів Мін'юсту, надається виключно за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Також з 4 січня 2023 року відновлено можливість отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в онлайн-режимі. Відповідну інформацію про право власності, інші речові права на нерухоме майно та їх обтяження можна отримати через портал електронних сервісів Міністерства юстиції України або на порталі Дія.

Закон про запобігання мобінгу працівників

11 грудня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», яким визначається поняття мобінгу як діяння роботодавця або окремих працівників, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації.

Відповідно до закону, запроваджується обов’язок роботодавця вживати заходів із запобігання мобінгу та забезпечення захисту фізичного та психічного здоров’я працівників. Закон також запроваджує нові підстави для звільнення та адміністративну відповідальність у зв’язку з мобінгом.

Працівникові, який зазнав цькування чи вирішив звільнитися через такі дії, закон гарантує відшкодування моральної шкоди та виплату вихідної допомоги у розмірі щонайменше тримісячного середнього заробітку коштом роботодавця.

Законодавче врегулювання мобінгу має на меті забезпечити захист від дискримінації і психологічного тиску в трудовому колективі та привести норми трудового законодавства України у відповідність до європейського.

Роботодавцям та працівникам рекомендуємо звернути увагу на запроваджені зміни, врахувати нові права та обов’язки сторін щодо мобінгу під час трудових відносин.

Що буде зі справами ліквідованого ОАСК?

У грудні 2022 року Верховна Рада України ліквідувала Окружний адміністративний суд міста Києва (далі – ОАСК).

Усі справи, що розглядалися ОАСК, тимчасово передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду (далі – КОАС) до початку роботи новоствореного Київського міського окружного адміністративного суду (далі – КМОАС). Це саме стосується й нових позовів, які раніше належали до територіальної юрисдикції ОАСК.

Із дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду йому будуть передані всі повноваження щодо цих справ. Новий суд розпочне свою роботу з моменту опублікування в газеті «Голос України» відповідного повідомлення його голови.

Податкові справи, що супроводжуються адвокатами компанії «Делойт», також були передані до КОАС. Передача справ, зокрема тих, які перебувають на стадії прийняття судового рішення, вимагатиме проведення нового розгляду. Аналогічна ситуація виникне і після початку роботи КМОАС.

Наскільки ми бачимо на практиці, такі обставини суттєво впливають на строки розгляду поточних та нових справ.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.