Legal Digest #2

Наприкінці літа та на початку осені 2023 року законодавець здійснив низку кроків щодо пом’якшення валютних обмежень, спрощення реєстрації та ліквідації філій і представництв іноземних юридичних осіб, також було поновлено податкові перевірки. Відбулися значні зміни в регулюванні державної підтримки інвестицій, оренди землі та колективних угод.

Нижче пропонуємо стислий огляд цих змін та коментарі спеціалістів компанії «Делойт».

Розширення підстав для проведення податкових перевірок

З 1 серпня 2023 року законодавець розширив перелік підстав для проведення податкових перевірок, зокрема й планових. Тож ми радимо періодично перевіряти план-графік особам, яких податкові органи мають право включати до нього, а саме тих, які провадять:

• виробництво та/або реалізацію підакцизної продукції;
• діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні;
• надання фінансових та/або платіжних послуг.

6 вересня 2023 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №10016, яким пропонується дати можливість податковим органам проводити документальні перевірки з усіх підстав, визначених Податковим кодексом України.

Хоча зміни не набрали чинності 1 жовтня, як передбачено законопроєктом, ми не виключаємо, що законодавець може взяти цей проєкт за основу, проте з іншою датою поновлення податкових перевірок.

Окрім повернення підстав для проведення податкових перевірок, законопроєкт залишає вимоги щодо наявності безпечних умов для проведення перевірок в умовах воєнного стану.

Також законопроєкт пропонує закріпити те, що документальні планові податкові перевірки всіх платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів після оприлюднення плану-графіка, за умови надіслання платникам податків наказу на проведення перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення.

Ми уважно стежитимемо за рухом цього законопроєкту та повідомимо у разі його прийняття.

Пом’якшення валютних обмежень

Протягом літнього періоду НБУ неодноразово пом’якшував валютні обмеження, які були встановлені під час дії воєнного стану. Так, у червні набрали чинності декілька змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18, зокрема ті, що стосуються повернення кредитів/позик від нерезидентів. А саме – НБУ дозволив резидентам здійснювати транскордонні перекази з метою виконання боргових зобов’язань за залученими від нерезидентів кредитами/позиками, зокрема поворотною фінансовою допомогою:

• які повністю або частково були надані за участю міжнародних фінансових організацій, іноземних експортно-кредитних агентств/іноземних держав через уповноважених осіб тощо;
• які були отримані від будь-яких нерезидентів після 20 червня 2023 року, за умови дотримання низки вимог.

Електронний суд

18 жовтня починає діяти закон про обов’язковість використання електронного суду (проєкт закону №7574-д), який був прийнятий 29 червня 2023 року.

Відповідно до цього закону, приватні компанії для участі в судовому процесі зобов’язані зареєструвати електронний кабінет у системі електронного суду та подавати документи через нього:

• у господарському процесі – з 18 жовтня 2023 року;
• у цивільному та адміністративному процесах – з 21 лютого 2024 року.

Нові законодавчі зміни, на наш погляд, можуть спростити взаємодію між учасниками справи і позитивно вплинути на ефективність судового процесу. Проте вирішальний вплив на це матиме якість технічного забезпечення та стабільність електронної системи. Досвід взаємодії з електронним судом показує, що з технічного погляду кабінет ще потребує доопрацювань.

Створення та ліквідація філій і представництв іноземних юридичних осіб в Україні

14 липня 2023 року ВРУ прийняла Закон №3257-IX, який спростить створення, реєстрацію та ліквідацію філій і представництв іноземних юридичних осіб в Україні.

Мінекономіки більше не займатиметься реєстраційними діями щодо філій та представництв іноземних юридичних осіб, натомість державні реєстратори вноситимуть відомості про філії та представництва у ЄДР. Зміни, передбачені Законом, в основному, набирають чинності 3 вересня 2024 року.

Будемо спостерігати за реалізацією законодавчих змін, зокрема очікуємо на внесення відомостей про вже зареєстровані філії та представництва у ЄДР, скасування архаїчних службових карток від Мінекономіки та лімітів у кількості працевлаштування іноземців у представництвах іноземних компаній.

Вдосконалення інституту «інвест-нянь»

17 вересня 2023 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні».

Оновлений Закон спрощує процедуру укладання спеціального інвестиційного договору та вимоги до заявників, зокрема завдяки:

• зменшенню межі розміру значних інвестицій, вкладених у об’єкти інвестування до укладання спеціального інвестиційного договору – з 20 до 12 млн євро;
• зменшенню вимог щодо кількості нових робочих місць – з 80 до понад 10, 30 або 50, що залежатиме від рівня заробітної плати;
• спрощенню процедури погодження проєктів, усуваючи вимогу здійснювати аналіз так званих «економічних» показників проєкту;
• можливості розпочати реалізацію проєкту до укладання договору та внести 25% від вартості інвестиції на передпроєктні роботи.

Також до вже наявних форм державної підтримки додались будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (або компенсація вартості будівництва), компенсація витрат на приєднання до інженерно-транспортних мереж та звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Очікується, що через зменшення порогів, спрощення вимог при погодженні проєктів та розширення форм державної підтримки інститут «інвест-нянь» стане дієвим механізмом для реалізації інвестиційних проєктів уже сьогодні та сприятиме збільшенню об’єму інвестицій під час післявоєнної відбудови.

Закон про оренду сільськогосподарських земель державної власності

3 вересня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності». Прийняття Закону є одним із важливих етапів запровадження земельного банку.

Закон передбачає, що:

• Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рішенням уряду можуть вилучатися з постійного користування державних підприємств без їхньої згоди та без згоди органів, до сфери управління яких вони належать, та передаватись новоствореному товариству, 100% часток якого належить державі (далі – «Товариство»).
• Ділянки передаватимуться Товариству в оренду строком до 50 років, орендна плата – не менше ніж 12% від нормативної грошової оцінки (замість 1%).
• Передані Товариству ділянки підлягатимуть подальшій передачі в суборенду на строк до 14 (в окремих випадках 25) років. Плата визначатиметься за результатами земельних торгів (у формі електронного аукціону).

Окрім того, Закон передбачає можливість перетворення державних підприємств у ТОВ. Раніше корпоратизація державних підприємств була можливою лише в АТ.

Вважаємо, що Закон покращить ефективність використання земель, збільшить надходження до державного бюджету завдяки відкритим торгам. Зміни, які передбачають можливість перетворення державних підприємств у ТОВ, розширять можливості корпоратизації в державному секторі економіки.

Цифровий контент та цифрові послуги по-новому

У серпні ВРУ прийняла Закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги», який набуде чинності 2 березня 2024 року.

Закон визначає поняття «цифрова послуга» та «цифровий контент» і встановлює правила їх надання з метою закріплення додаткових прав споживачів таких послуг. Водночас Закон не охоплює фінансові, медичні послуги, надання цифрового контенту державними органами тощо.

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» відтепер регулюватимуть надання таких послуг лише в частині, що не врегульована цим Законом.

Також Законом встановлена відповідальність виконавця, зокрема:

1. за порушення прав споживачів, пов’язаних з наданням цифрового контенту та/або цифрової послуги ─ штраф у 10-кратному розмірі їхньої вартості;
2. за порушення правил щодо відповідності ─ у розмірі 300 відсотків вартості наданих цифрового контенту та/або цифрової послуги. Доказування відсутності порушення Закону покладено на виконавця.

Таким чином, споживачі цифрових послуг та контенту отримають додаткові права. Зі свого боку, бізнес ще має достатньо часу, аби підготуватись до впровадження вимог Закону у свою діяльність.

Новий закон про колективні договори та угоди

У квітні 2023 року Президент підписав Закон України «Про колективні угоди та договори» від 23 лютого 2023 року №2937-ІХ, що набере чинності через шість місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану.

Закон передбачає нові можливості для сторін колективних договорів, зокрема:

• розширюється перелік сторін договору;
• деталізується зміст колективного договору та зменшується перелік обов’язкових умов;
• передбачається можливість зупиняти та призупиняти дію окремих положень колективних договорів;
• встановлюється співвідношення між нормами колективних угод галузевого й територіального рівнів;
• деталізується порядок затвердження колективних договорів;
• уточнюється порядок використання відрахувань профспілкам.

Такі зміни покликані усунути прогалини в регулюванні окремих відносин (наприклад, у частині співвідношення юридичної сили угод та напрямів використання відрахувань на користь профспілок), а також гармонізувати національне законодавство до правового регулювання ЄС.

Перенесення святкових днів

У кінці липня 2023 року до ст. 73 КЗпП було внесено низку змін щодо дат святкових днів, а саме:

• Різдво Христове відзначається тепер тільки 25 грудня, 7 січня є робочим днем;
• 9 травня більше не вважається святковим днем, натомість запроваджено День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, що відзначається 8 травня;
• День Української Державності перенесено з 28 липня на 15 липня;
• День захисників і захисниць України перенесено з 14 жовтня на 1 жовтня.

Нагадаємо, що на період дії воєнного стану норми законодавства щодо святкових днів не застосовуються.

Військовий облік жінок з 1 жовтня 2023 року

Військовий облік жінок регулюється наказом Міністерства оборони України від 7 лютого 2022 року №35, відповідно до якого з 1 жовтня 2023 року жінки віком від 18 до 60 років, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. Жінки з іншими спеціальностями, спорідненими з військовою, можуть ставати на військовий облік за бажанням.

Відомості про працевлаштованих військовозобов’язаних жінок до територіальних центрів комплектування подають їхні роботодавці. Проте строк, в який вони повинні подати списки, наразі законодавчо не визначений.

Також варто зауважити, що чинне законодавство не містить прямої заборони для виїзду військовозобов’язаних жінок за кордон. Однак чи зміниться регулювання в найближчому майбутньому, спрогнозувати важко, тому ми продовжимо стежити за оновленнями та практикою Державної прикордонної служби України.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.