Новини

«Делойт» в Україні виграв судову справу щодо податкового статусу представництва нерезидента-фармацевта

Підтвердження некомерційного статусу представництва нерезидента у фармацевтичній галузі є давньою проблемою, з якою стикаються міжнародні компанії в Україні. Так, за результатами перевірки у 2018 році податкові органи визнали комерційним представництво однієї з провідних світових фармкомпаній. Представництво зареєструвало для використання в Україні лікарські засоби, які виготовлялися на замовлення материнської компанії різними заводами-виробниками групи.

Спільна команда адвокатів та податкових консультантів «Делойт» в Україні довела в суді, що дії представництва мають визнаватися як підготовча і допоміжна діяльність, котра, в свою чергу, не є підставою для позбавлення представництва некомерційного статусу. Аналогічну справу за спеціально розробленою стратегію захисту та доказування наша команда успішно виграла у 2012 році в інтересах іншого світового лідера фармацевтичної галузі. В обох випадках Верховний Суд не допустив справу до касаційного розгляду.

Над захистом інтересів компанії працювали адвокати і податкові консультанти «Делойт» в Україні, зокрема Дмитро Павленко, Наталія Руденко, Михайло Колядінцев і Роман Макарчук.

Директор податково-юридичного департаменту компанії «Делойт» в Україні, керівник юридичної групи, адвокат Дмитро Павленко зазначив: «Суд підтвердив, що при встановленні факту дії представництва в інтересах материнської компанії необхідно звертати увагу на види діяльності материнської компанії, але в цьому випадку – на наявність у неї майнових прав на лікарські засоби, включаючи майнові права інтелектуальної власності та речові права. Факт виробництва лікарських засобів третьою особою сам по собі не вказує на те, що представництво діє саме в інтересах цієї особи, адже між представництвом і третьою особою не виникає господарських відносин».

Також свою думку щодо прецеденту висловив старший консультант «Делойт» в Україні, адвокат Михайло Колядінцев. Він зауважив, що представництво здійснювало реєстрацію відповідних лікарських засобів, діючи саме в інтересах материнської компанії. Суд погодився з тим, що у протилежному випадку цей елемент діяльності, визначений статутними документами материнської компанії, не можна реалізувати на території України.

«Створений нами метод доведення у суді другий раз виправдав себе. При цьому, ми також скористалися тим, що адміністративний суд при прийнятті рішення неодноразово застосовував норми не лише національного, але й міжнародного законодавства. Він визнав, що такі документи виступають «допоміжним джерелом для тлумачення положень конвенцій, що їх уклала Україна з іншими державами». Наприклад, зміст допоміжної та підготовчої діяльності представництв розкривається в офіційному Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР, і цими поясненнями треба користуватися більш творчо», – повідомила старший менеджер групи міжнародного оподаткування «Делойт» в Україні, адвокат Наталія Руденко.

У свою чергу, Роман Макарчук, старший консультант «Делойт» в Україні зазначив, що у подібних справах слід ретельно підходити до підготовки документів, які підтверджують права материнської компанії на використання торговельних марок лікарських засобів та на самі ліки. «Це можуть бути витяги з ліцензійних договорів та договорів постачання лікарських засобів, пояснення материнської компанії тощо. У результаті саме вони можуть допомогти схилити суд на сторону платника податків», – уточнив пан Макарчук.

Чи була корисною ця інформація?