Трансформація економіки: виклики часу

До рейтингу «ТОП500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи», опублікованого міжнародною аудиторсько-консалтинговою компанією «Делойт», увійшло 32 підприємства з України. Це істотне зниження, порівняно з минулим роком, коли до рейтингу потрапили 53 компанії з України. Такі результати були спричинені насамперед девальвацією гривні, скороченням внутрішнього попиту, втратою компаніями частини активів та проблемами з фінансуванням.

Незважаючи на масштабні виклики, українським компаніям, що увійшли до рейтингу, вдалося збільшити обсяг своїх доходів у гривні за підсумками 2014 року в середньому на 16,6%. Однак девальвація національної валюти (середньорічний курс гривні відносно євро знизився більш ніж на 48%) істотно скорегувала показники компаній у рейтингу – у перерахунку в євро доходи компаній знизилися в середньому на 21,2%. Інфляція негативно позначилася на внутрішньому ринку, знизивши купівельну спроможність населення та попит на деякі товари. Водночас посилилися конкурентні позиції експортерів: аграрні компанії «Бунге» та «Нібулон», а також промислові гіганти «Нікопольський завод феросплавів», «Запоріжсталь» та «Євраз-Суха Балка» за підсумками року продемонстрували зростання своїх доходів.

«Одним із негативних наслідків кризи стала неготовність низки українських бізнесів розкривати свої фінансові показники, – зазначив Андрій Булах, керуючий партер компанії «Делойт» в Україні. – Бізнес має усвідомлювати, що відіграє дуже важливу роль у трансформації економіки або гальмуванні цього процесу. Якщо ми прагнемо розбудувати країну та відновити економіку, базуючись на таких цінностях як відповідальність, довіра, відкритість та прозорість, ми маємо дотримуватися цих принципів уже сьогодні».  

Ключові аспекти

Підсумки роботи за галузями в Україні

Промислове виробництво цього року представлене 9 компаніями, їхнє загальне падіння доходів склало -13,6% у євро. Це найкраща динаміка доходів серед українських компаній за підсумками 2014 року. Найбільшим представником цього сектору є компанія «Метінвест», яка отримала 7 839 млн євро доходів за підсумками року. Незважаючи на зниження у 2014 році обсягу доходів на 18,5% у євро, компанія стала найбільшою в Україні за обсягом виручки та єдиною, кому вдалося втримати позиції у першій десятці ТОП500.

Споживчий сектор і транспорт залишається найчисельнішим за кількістю компаній попри те, що кількість компаній сектору в минулому році скоротилася з 26 до 12. За підсумками року доходи сектору знизилися на 22,6%.

Кількість компаній сектору Енергетика та видобувна промисловість, що увійшли до цьогорічного рейтингу, скоротилася з 15 до 9. Компанії знизили рівень своїх доходів на 25,4%. Незважаючи на це, сектор залишається найбільш доходним, забезпечуючи понад 40% доходів усіх українських компаній. 

Сектор Технології, медіа та телекомунікації представлений 2 гравцями телекомунікаційного ринку – «Київстар» та «МТС». «Укртелеком» цього року не потрапив до рейтингу. Обидві компанії скоротили свої доходи більш ніж на 30%. 

Структура капіталу

Якщо у загальному рейтингу більше половини компаній (288) – з іноземним капіталом, і їхня частка постійно зростає, то в Україні спостерігається протилежний тренд. Серед українських компаній – найбільша кількість локальних учасників ринку. А от кількість українських компаній з іноземними інвестиціями за підсумками року зазнала найбільшого скорочення – з 18 до 7 у цьому році. Кількість компаній держсектору залишилася незмінною: як і минулого року, в рейтингу представлено 7 компаній, власником яких є держава.

Ситуація у Європі

На відміну від України, фінансові результати більшості європейських країн у 2014 році свідчать про початок економічного відновлення у Центральній Європі. Вперше за 4 роки більшість компаній (260), що увійшли до рейтингу, змогли покращити фінансові показники, а середнє значення доходів усіх компаній, що увійшли до рейтингу, зросло на 0,3% у перерахунку на євро. Причому найдинамічніше зростання відбулося у компаній з Румунії (+5,3%) та Польщі (+2,8%). Одними з основних драйверів зростання стали інфляція (до 5%) у низці країн, яка сприяла підвищенню експорту до країн Західної Європи, підвищення попиту на внутрішньому ринку та інвестиції низки західних стратегічних інвесторів.

Останній фактор особливо сприятливо позначився на автомобільній промисловості, динаміка доходів якої у 2014 році склала 6,5%. А от сектор енергетики та видобування за підсумками року знизив фінансовий результат на 3,3% унаслідок зниження вартості енергоносіїв та скорочення обсягів продажу.

Сукупний дохід від реалізації всіх компаній, присутніх у рейтингу ТОП500, становить 682 млрд євро, що на 1,8% нижче за показник минулого року, зафіксований на рівні 712 млрд євро. Крім того, середній мінімальний дохід скоротився на 3,7% до 459 млн євро.  

Як зазначив Алістер Тіар (Alastair Teare), Генеральний директор компанії «Делойт» в Центральній Європі, існують серйозні підстави для оптимізму в короткостроковій перспективі: «Більше половини компаній, присутніх у рейтингу, повідомили про зростання доходів протягом 2014 року. Крім цього, присутні доволі чіткі ознаки того, що чимало найбільш економічно розвинених країн регіону досягли більш стабільної та стійкої позиції, ніж роком раніше». Стає зрозумілим, що країни регіону перебувають у процесі трансформації. Вони зміщують фокус уваги з дешевої робочої сили на прагнення стати країнами з економікою, заснованою на знаннях, що забезпечить їм провідні позиції у сфері інноваційних рішень.

Про рейтинг

Рейтинг ТОП500 компаній «Центральної та Східної Європи» проводиться компанією «Делойт» дев’ятий рік поспіль. Дослідження проводиться у 18 країнах Центральної Європи і в Україні серед 500 компаній, 50 банків та 50 страхових компаній.

Рейтинг складався на базі інформації про доходи компаній за 2014 фінансовий рік. Доходи розраховувалися в євро за відповідним середнім обмінним курсом. Рейтинг українських компаній складений на основі даних з анкет, заповнених представниками компаній, а також публічних даних. До цього списку не увійшли компанії, яким було запропоновано взяти участь у рейтингу, але які письмово або усно відмовилися від неї.