tax and legal alert

Новини

Зміни до Податкового кодексу України

Інформаційне повідомлення

11 січня 2017 року

21 грудня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)».

До вашої уваги пропонуємо стислий огляд основних положень Закону. Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року, окрім окремих положень, що набирають чинності пізніше.

Законом вводиться низка змін до Податкового кодексу України (далі – «Кодекс»), основні з яких наведені нижче:

 

Адміністрування податків та зборів

  • запроваджується електронний кабінет платника податків, який вже працює в тестовому режимі з 2016 року. Ця норма набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року;
  • запроваджено безспірне списання податкового боргу, сума якого перевищує 5 млн грн, що виник внаслідок несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 
  • змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків:

 - обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали має перевищувати 1 мільярд гривень; 

- або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період має перевищувати двадцять мільйонів гривень; 

  • встановлено можливість приналежності до великих платників податків постійних представництв нерезидентів на території України; 
  • уточнено поняття «нерезиденти, що мають офшорний статус» – це нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента; 
  • закріплено в Кодексі поняття «індивідуальна податкова консультація», що надається контролюючим органом;
  • законодавчо встановлено пріоритет узагальнюючих податкових роз’яснень над індивідуальними;
  • законодавчо визначено поняття «документ для цілей Кодексу», що, можливо, зменшить спірні ситуації щодо первинних документів між бізнесом і контролюючими органами; 
  • окреслені функції Міністерства фінансів у частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики; 
  • вилучено Розділ Кодексу, що регулював діяльність податкової міліції, проте ця норма набере чинності після прийняття законодавства щодо правонаступника податкової міліції; 
  • контролюючі органи отримали право звертатися до суду з вимогою про переведення на себе права вимоги дебіторської заборгованості з платника, що має податковий борг; 
  • запроваджено ведення відкритого реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на сайті ДФС; 
  • запроваджено ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій на веб-сайті ДФС; 
  • запроваджено план-графік документальних планових перевірок на рік, який оприлюднюється на сайті ДФС до 25 грудня попереднього року; 
  • встановлено строк, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка – 30 календарних днів (наразі такий строк встановлений лише з податку на додану вартість); 
  • уточнено порядок обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня за днем отримання акту (довідки); 
  • прийнято збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їхнього розгляду.

 

Податок на прибуток

  • уточнено та доповнено норми щодо коригувань фінансового результату для цілей оподаткування:
Фінансовий результат збільшуватиметься:

- на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення ОЗ та НМА як такі, що непов'язані з отриманням доходу платника;

- на суму залишкової вартості об'єкта невиробничих ОЗ/НМА у випадку продажу такого об'єкта відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів;

- на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків;

- на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків;

- на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування;

Фінансовий результат зменшуватиметься:

- на суму первісної вартості об'єкта невиробничих ОЗ/НМА у випадку продажу такого об'єкта;

- на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам безнадійної;

- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної;

  •  уточнено порядок амортизації основних засобів та нематеріальних активів, нарахування якої здійснюється без урахування їхньої переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку; 
  • вилучено норми щодо коригувань фінансового результату на суму уцінки інвестиційної нерухомості та біологічних активів; 
  • уточнено норми щодо коригування фінансового результату в операціях з цінними паперами;
  • уточнено порядок розрахунку обмеження у разі виплати відсотків нерезидентам, які є пов’язаними особами з платником податку на прибуток, а саме конкретизується, що таке обмеження стосується
    виключно відсотків за борговими зобов’язаннями, які виникли саме перед нерезидентами – пов’язаними особами; 
  • додано положення щодо уникнення подвійного врахування під час визначення фінансового результату до оподаткування доходів або витрат, виникнення яких для цілей оподаткування відбувається після 01.01.2015; 
  • зменшено мінімально допустимі строки до 2 років амортизації для основних засобів групи 4 (машини та обладнання) за умови дотримання визначених Кодексом умов; 
  • запроваджено на період до 31 грудня 2021 року податкові канікули (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств) за умови дотримання визначених Кодексом умов; 
  • інститути спільного інвестування (ІСІ) звільнено від сплати авансового платежу під час виплати дивідендів;
  • змінено та частково звільнено від оподаткування доходи нерезидентів у вигляді відсотків за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам; 
  • доповнено нормами щодо можливості отримання нерезидентом документального підтвердження (українською мовою) сплати податку на прибуток на території України; 
  • доповнено нормами щодо особливостей оподаткування суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей; 
  • змінено порядок оподаткування страховиків. 

 

Трансфертне ціноутворення

  • збільшено поріг для визнання операцій контрольованими, який встановлено в таких розмірах: 

- річний дохід платника податків від усіх видів діяльності перевищує 150 млн грн (попередня редакція, яка діє для операцій 2016 року, передбачає поріг 50 млн грн);

- обсяг операцій з одним контрагентом перевищує 10 млн грн (попередня редакція, яка діє для операцій 2016 року, передбачає поріг 5 млн грн);

  • граничний термін подання звіту про контрольовані операції перенесено на 1 жовтня року, наступного за звітним (у попередній редакції граничний термін був 1 травня). Таким чином, звіт про контрольовані операції за 2016 рік, ймовірно, доведеться подавати до 1 жовтня 2017 року;
  • до переліку операцій, що визнаються контрольованими, були внесені такі зміни: 

- розширено перелік операцій з контрагентами з «низькоподаткових» юрисдикцій за рахунок додавання контрагентів, які є податковими резидентами (оподатковують прибуток у таких юрисдикціях). Закон передбачає контроль не тільки щодо контрагентів, фактично зареєстрованих у «низькоподаткових» юрисдикціях (як було раніше), а й тих, які зареєстровані в інших державах, але є податковим резидентом «низькоподаткової» юрисдикції;

- додатково включено операції з нерезидентами встановлених організаційно-правових форм, які не сплачують податок на прибуток або не є податковими резидентами в державі реєстрації. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі країн буде затверджений КМУ;

  • узгоджено підхід до аналізу операцій за форвардними контрактами. 

Так, для операцій, здійснених за форвардними або ф’ючерсними контрактами, передбачена можливість проводити аналіз на дату укладання контракту, а не на дату фактичного здійснення операції. Ця зміна зумовлена необхідністю приведення законодавства у відповідність до усталеної бізнесової практики. 

Згідно з нормами Закону порівняння має проводитися з форвардними або ф’ючерсними цінами на дату укладання контракту. Такий підхід може застосовуватись як щодо товарів, які мають біржові котирування, так і щодо інших контрольованих операцій у межах методу порівняної неконтрольованої ціни.

Для визнання відповідного контракту форвардним або ф’ючерсним, платник податків має повідомити про його укладення в електронній формі протягом 10 робочих днів з дня його укладення;

  • Законом також було запроваджено низку змін, які можуть мати вплив на підхід до аналізу з трансфертного ціноутворення, зокрема: 

- надано право проводити самостійне коригування цін до нижньої / верхньої межі діапазону (попередня редакція передбачала коригування до медіани);

- зазначається можливість використання фінансових даних зіставних юридичних осіб, що також відповідало усталеній практиці, але прямо не передбачалося законодавством. Також зазначаються критерії до вибору таких осіб для цілей аналізу;

- прямо передбачається можливість групування операцій, здійснених з одним контрагентом, та застосування фінансових показників зіставних операцій за декілька податкових періодів для цілей аналізу. Такий підхід широко використовувався на практиці, але не був закріплений на законодавчому рівні;

- законом вводяться штрафні санкції у разі подання із запізненням звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення. Штрафи становитимуть один (для звіту) або два (для документації) розміри прожиткового мінімуму за кожний день несвоєчасного подання, проте не більше за штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів, застосовний у разі неподання звіту (або 200 для документації). Поточна редакція передбачає одразу застосування максимального штрафу у разі неподання звітності в строки.

 

Податок на додану вартість

  • запроваджено один реєстр відшкодування ПДВ за принципом хронології подання заявок; 
  • помилки в реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді; 
  • запровадження з 1 квітня 2017 року (з тестовим режимом до 1 липня 2017 року) механізму зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків; 
  • податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження; 
  • впорядковано питання перенесення від’ємного значення ПДВ під час реорганізації платника податку; 
  • обов’язковість коду УКТ ЗЕД у реквізитах податкової накладної розповсюджено на всі види товарів, а для послуг введено обов’язковий реквізит – код послуги відповідно до Державного класифікатору продукції та послуг;
  •  удосконалено систему електронного адміністрування ПДВ, а саме: 

- повернення переплат платника податку буде проводитися виключно на рахунок в СЕА, зарахованих до бюджету з такого рахунку;

- збільшено термін реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН з 180 до 365 календарних днів.

 

Податок на доходи фізичних осіб

  • визначено для цілей ПДФО такі поняття: інвестиційний прибуток, курсова різниця та пасивні доходи; 
  • змінено розмір добових під час відряджень за кордон, що не включаються до оподаткованих доходів фізичної особи; 
  • змінено порядок оподаткування підприємців-фізичних осіб, що використовують загальну систему оподаткування; 
  • надано право фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги у заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів; 
  • уточнено перелік осіб – отримувачів благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування платника: які є членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, законними представниками дитини, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги; 
  • встановлено норму щодо невключення до оподатковуваного доходу сум, сплачених будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів на здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку студента або працівника, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи;
  • знято обмеження щодо розміру суми, сплаченої за навчання, що дозволяється для включення до податкової знижки платника податку або членів його сім’ї першого ступеня споріднення; 
  • надано право розстрочення сплати протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит). 

 

Інші зміни

  • також внесено зміни щодо інших податків, зокрема єдиного податку, акцизного податку, транспортного податку, податку на нерухоме майно та ренти, а також щодо особливостей оподаткування на тимчасово окупованих територіях. 
  • Крім того, цим Законом доручено Кабінету Міністрів України: 

– до 1 липня 2017 року забезпечити проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються контролюючим органами, для подальшої їхньої передачі Міністерству фінансів України;

– до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження єдиного рахунка для сплати податків і зборів;

– до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал.

 

У разі виникнення у вас будь-яких запитань щодо цього інформаційного повідомлення звертайтеся до наших фахівців податково-юридичного департаменту.

Чи була корисною ця інформація?

Схожі матеріали