Огляд ключових питань та нововведень з трансфертного ціноутворення

Протягом лютого–березня 2021 року Міністерство фінансів України опублікувало таке:

• накази, якими затверджено форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – «Повідомлення»);
• узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»), зокрема щодо останніх змін, внесених Законом України №466-ІХ до Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»).

Крім того, Державна податкова служба опублікувала низку індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань ТЦУ, а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»).

Нижче викладено огляд, який містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, а також коментар спеціалістів «Делойт» щодо деяких висновків, які потребують детального пояснення.

Затвердження нових форм у межах трирівневої звітності з ТЦУ

На веб-сайті Міністерства фінансів України 19 березня 2021 року було опубліковано такі затверджені накази щодо звітності з ТЦУ:

• Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 року №839 затверджено форму та Порядок заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Форма та Порядок складання не мають суттєвих відмінностей від тих, що були відображені у раніше опублікованому проєкті наказу.

Коментар «Делойт». Повідомлення подається кожним платником податків, який здійснював контрольовані операції (вперше необхідно подати до 1 жовтня 2021 року за 2020 звітний період). Повідомлення включає інформацію щодо: періоду закінчення фінансового року міжнародної групи компаній (далі – «МГК»), сукупного консолідованого доходу та відомостей про материнську компанію МГК, а також учасника МГК, уповноваженого материнською компанією на подання Звіту у розрізі країн.

• Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 року №841 затверджено оновлену форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

Коментар «Делойт». Загалом форма Звіту не зазнала суттєвих змін порівняно з поточною версією, проте додано декілька важливих нововведень, найважливіші з яких наводимо нижче:

o додано коди пов’язаності (зокрема, у зв’язку із запровадженням нової категорії пов’язаних осіб «утворення без статусу юридичної особи»);

o уточнено код типу операції та код застосування методів ТЦУ для контрольованих операцій із сировинними товарами;

o розширено основний додаток до Звіту двома новими графами, в яких необхідно зазначати код типу і назву використаних джерел інформації для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України від 08.02.2021 року №67

Детальніше з узагальнюючою консультацією Міністерства фінансів України можна ознайомитись за посиланням.

Запитання 1. Якими критеріями для визначення осіб пов’язаними повинен користуватися платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб – критеріями, визначеними в статті 39 ПКУ, або критеріями, визначеними в статті 14 ПКУ?

Платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб застосовує критерії, передбачені абзацом четвертим підпункту 39.3.2.9 статті 39 ПКУ, за умови відсутності інформації по те, що зазначені юридичні особи здійснюють операції з пов’язаними особами, визначеними відповідно до підпункту 14.1.159 статті 14 ПКУ.

Коментар «Делойт». Поточна редакція підпункту 39.3.2.9 статті 39 ПКУ передбачає відбір зіставних юридичних осіб, зокрема, за критерієм незалежності, а саме:

• зіставні компанії не мають учасника – юридичну особу з часткою володіння у розмірі 25 і більше відсотків,
• не володіють іншою юридичною особою з часткою такої участі у розмірі 25 і більше відсотків.

У свою чергу, підпункт 14.1.159 статті 14 ПКУ досить широко описує пов’язаність осіб, зокрема через фізичних осіб, які мають частку володіння у декількох юридичних особах.

Одночасне дотримання критеріїв незалежності щодо потенційно зіставних компаній відповідно до статей 39 та 14 ПКУ може ускладнити пошук достатньої кількості зіставних компаній.

Запитання 2. Для документацій якого періоду слід застосовувати вимоги щодо обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети?

Платники податків в обов’язковому порядку мають включати обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції при складанні документацій з ТЦУ за звітний період починаючи з 2020 року.

Щодо документацій з ТЦУ за періоди до 2020 року, платник податків може за власної ініціативи включити до документації з ТЦУ обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції і наявності ділової мети.

Коментар «Делойт». Може виникати невизначеність щодо включення обґрунтування ділової мети у документації з ТЦУ щодо операцій, здійснених до 2020 року. Міністерство фінансів України зазначає, що обґрунтування економічної доцільності контрольованої операції для документацій з ТЦУ за періоди до 2020 року може бути включене виключно за ініціативою платника податків.

Запитання 3. Який порядок застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний період (2019 рік) та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі – «КМУ»)?

При поданні платником податків уточнюючого розрахунку у період після 1 жовтня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються на підставі пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення».

Після завершення карантину, у разі здійснення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік, подання платником податків уточнюючого розрахунку має здійснюватися із застосуванням штрафних санкцій відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 ПКУ.

Запитання 4. Які критерії визнання пов’язаних осіб має застосовувати платник податків при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році, у зв’язку із змінами, запровадженими Законом України №466-ІХ?

Законом України №466-ІХ були внесені зміни до підпункту 14.1.159 статті 14 ПКУ, які набрали чинність 23 травня 2020 року: зокрема, змінено вартісний критерій визнання осіб пов’язаними з 20 до 25% для встановлення пов’язаності юридичних осіб між собою, а також фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, при визначенні контрольованих операцій у звітному 2020 році, що здійснювалися резидентами України з пов’язаними особами – нерезидентами, платник податків застосовує критерії визнання пов’язаних осіб відповідно до редакції підпункту 14.1.159 статті 14 ПКУ:

• що діяла до моменту набуття чинності Законом України №466-ІХ для операцій, здійснених у період з 1 січня 2020 року до 22 травня 2020 року;
• що застосовується, з урахуванням змін, передбачених Законом України №466-ІХ, для операцій, здійснених у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року.
  

Консультації в системі ЗІР Державної податкової служби

Детальніше з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна ознайомитись за посиланням.

Категорія 131.03. До якого фінансового року вперше застосовується подання платниками податків Звіту у розрізі країн МГК?

Подання платниками податків Звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).

Категорія 131.07. Хто зобов’язаний подавати Повідомлення про участь у МГК та за який перший звітний період?

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, зокрема, Повідомлення про участь у МГК. Норми Податкового кодексу України щодо подання платниками податків повідомлень про участь у МГК вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо коригування операцій відповідно до положень статті 140.5.5 ПКУ (ІПК №297, №299, №504)

Платник податків може не здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпункту 140.5 статті 140 ПКУ за наявності документів, що підтверджують сплату податку на прибуток (корпоративного податку) контрагентом-нерезидентом у звітному році, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок).

Податкові органи рекомендують платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України та повинен містити інформацію не тільки про реєстрацію нерезидента як платника податку на прибуток (корпоративного податку), а також стосовно підтвердження сплати нерезидентом зазначеного податку у звітному році.