Оновлення вимог фінансового моніторингу та розкриття КБВ

Ми продовжуємо стежити за оновленнями в сфері фінансового моніторингу та хочемо звернути увагу на декілька нещодавно прийнятих нормативно-правових актів.

З метою адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843 та захисту фінансової системи України від дій рф, ВРУ прийняла Закон України №2736-IX, який набув чинності з 19 листопада та вносить низку суттєвих змін у профільний закон про фінансовий моніторинг.

Основні нововведення:

1. Внесено зміни до деяких категорій СПФМ, а саме:
   • додано нову категорію – суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності;
   • розширено категорію суб’єктів господарювання, які надають посередницькі або консультаційні послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, тепер вона буде включати осіб, які надають послуги, пов’язані з орендою нерухомого майна;
   • обмежено вимоги до категорії суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, тепер цій категорії необхідно здійснювати заходи з фінансового моніторингу, якщо сума фінансової операції ≥ 400 тис. грн (раніше було 40 тис. грн).
2. Доповнено перелік осіб, з якими СПФМ повинні встановити високий ризик ділових відносин, а саме з:
   • громадянами рф (окрім громадян, яким надано статус учасника бойових дій після 14.04.2014 року);
   • юридичними особами, які є резидентами рф, мають у складі учасників/акціонерів у вигляді держави рф, мають КБВ з громадянством рф та/або місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) в рф;
   • особами, щодо яких встановлено, що джерело коштів походить з рф;
   • особами, місцем перебування та/або реєстрації яких є рф та які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг.
3. Скорочено строк дії статуту PEP з довічного до 3 років після призначення на посаду.
4. Встановлено, що до СПФМ не застосовуються штрафи за порушення деяких вимог законодавства про фінансовий моніторинг, якщо вони перебувають у районі проведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, за умови обов’язкового виконання цих вимог протягом одного місяця після виключення території з такого переліку.
5. Доповнено ознаку порогових операцій – тепер, якщо стороною в договорі є особа, яка має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в рф, операція вважається пороговою.
6. Оновлено вимоги до керівника/заступника керівника СПФМ – окрім наявності бездоганної ділової репутації, у цих осіб не повинно бути громадянства рф.

Додатково хочемо нагадати, що у вересні ВРУ прийняла Закон України №2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (Закон), яким змінила вимоги до розкриття КБВ та структури власності. Закон набуває чинності з 29 грудня.

Закон також вносить низку змін до профільного закону про фінансовий моніторинг, зокрема:

1. У разі виявлення СПФМ неповноти, неточностей чи помилок в ЄДР щодо інформації про КБВ/структуру власності юридичної особи, СПФМ має повідомити про виявлені розбіжності Міністерство юстиції (Мін’юст). За порушення цієї вимоги передбачено штраф до 340 тис. грн.
2. Мін’юст, після отримання повідомлення від СПФМ, направляє:
   • державному реєстратору вказівку про внесення в ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ/структуру власності;
   • юридичній особі звернення з вимогою надати пояснення щодо виявленої інформації.
     
3. Державний реєстратор перевіряє пояснення/документи від юридичної особи та виключає відмітку про недостовірність інформації з ЄДР, якщо інформація про КБВ/структуру власності підтверджена. Якщо не було надано пояснень/документів або за результатами перевірки встановлено неактуальність інформації про КБВ/структуру власності, інформація про КБВ виключається з ЄДР.
4. До юридичних осіб, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НБУ, застосовується тотожна процедура. НБУ визнає структуру власності непрозорою, направляє повідомлення Мін’юсту, який направляє державному реєстратору вказівку внести відмітку про визнання структури власності непрозорою.
5. СПФМ повинні встановити високий ризик ділових відносин з юридичними особами, стосовно яких з ЄДР виключено інформацію про КБВ або внесено відмітку про визнання структури власності непрозорою.

Вважаємо, що зазначені вище нововведення є суттєвими та потребують від СПФМ певних дій щодо оновлення АML-політик та внутрішніх систем.

Додатково вноситься низка змін до законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, а саме:

1. Збільшено розмір штрафу до 340 тис. грн за неподання/несвоєчасне подання інформації про КБВ. Водночас юридичні особи звільняються від відповідальності у зв’язку з неотриманням від учасника цієї інформації.
2. Учасники товариства зобов’язані надавати на запит юридичних осіб інформацію про КБВ та повідомляти юридичних осіб про зміну КБВ та/або структури власності. За порушення обов’язку до учасників (фізичних та юридичних осіб – резидентів) може застосуватися штраф від 17 до 340 тис. грн.
3. Скасовано вимогу щорічно оновлювати дані про КБВ та подавати структуру власності, проте структуру власності необхідно подавати при зміні КБВ, внесенні змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства, а також у разі виявлення неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданих відомостях про КБВ/структуру власності.
4. Необхідно вказувати в ЄДР усі країни громадянства (підданства) КБВ, якщо їх декілька.
5. Надано можливість засвідчення копії паспорта КБВ за допомогою КЕП.
6. Вимоги подавати інформацію про КБВ/структуру власності не розповсюджуються на ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі з переліку іноземних фондових бірж, затвердженого КМУ та на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про КБВ.

Нова процедура розкриття відомостей про КБВ/структуру власності потребує розроблення підзаконних нормативних актів, зокрема методології визначення КБВ та порядку повідомлення державного реєстратора про можливу недостовірність інформації про КБВ.

Як спеціалісти «Делойт» можуть допомогти?

Наша команда пропонує такі послуги:

1. Аналіз АML-політики та внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.
2. Оновлення АML-політики відповідно до вимог законодавства.
3. Консультації з питань фінансового моніторингу.
4. Аналіз поточного статусу розкриття КБВ з акцентом на потенційні складнощі, на які варто звернути увагу під час розкриття КБВ.
5. Підготовка до розкриття КБВ, зокрема аналіз структури компанії, її оформлення відповідно до вимог законодавства.
6. Супровід під час розкриття інформації про КБВ в ЄДР.
7. Консультації з питань розкриття КБВ, а також щодо подання структури власності.

Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація, будь ласка, зв’яжіться з нашою командою експертів.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.