Огляд ключових індивідуальних податкових консультацій та судових рішень з питань оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Протягом періоду з 1 вересня до 30 листопада 2023 року Державна податкова служба України опублікувала низку індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

Наша команда підготувала огляд цих ІПК та ключових висновків, а також надала коментарі щодо певних моментів, які потребують додаткового пояснення.

Крім того, додаємо короткий виклад нещодавньої судової практики щодо визнання протиправними дій податкових органів у справах про ненадання фізичній особі податкової знижки, неприйняття уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи та порушення порядку проведення камеральної перевірки.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, який є у відкритому доступі, за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо оподаткування доходу від продажу рухомого майна за кордоном

(ІПК №3908/ІПК/99-00-24-03-03-09 від 2 листопада 2023 року)

Фізична особа у зверненні повідомляє, що планує продати в Польщі декілька авто, які були придбані в Україні. Платник податків звернувся до податкових органів з проханням надати роз’яснення з приводу того, чи вважатиметься такий дохід іноземним доходом та який розмір податку має бути сплачено в Україні за продаж у Польщі другого та третього транспортних засобів за один календарний рік.

Посилаючись на п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ, податкові органи України повідомляють, що у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18%. Ставка військового збору становить 1,5%.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід, уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зважаючи на вищевикладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом за межами митної території України, зокрема від продажу рухомого майна, вважається іноземним доходом з відповідним оподаткуванням за стандартними ставками.

Коментар «Делойт». Неодноразово ми отримували запити від клієнтів щодо правильного підходу до оподаткування продажу рухомого майна, якщо такий продаж відбувається за межами України. Тому ця ІПК буде корисною для розуміння позиції податкових органів з цього питання. Відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ в Україні діють спеціальні ставки оподаткування рухомого майна. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року другого об’єкта рухомого майна, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%, третього та наступних об’єктів рухомого майна – за ставкою 18%.

Проте вищезазначені ставки застосовуються лише за умови, що продаж відбувся на території України і платник податку, який отримує дохід від продажу, є податковим резидентом України за відповідний звітний період.

Щодо оподаткування доходу від продажу успадкованої нерухомості

(ІПК №3231/ІПК/13-01-24-02-10 від 28 вересня 2023 року)

У своєму зверненні платник податків повідомила, що протягом року здійснила продаж успадкованої квартири та успадкованої частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на успадкованій земельній ділянці. Податкові зобов’язання від продажу успадкованої частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами сплачено в розмірі 5% ПДФО та 1,5% військового збору.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо податкових зобов’язань, які виникають під час одночасного продажу (за одним договором) успадкованої частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та частки в успадкованій земельній ділянці, на якій розташований згаданий житловий будинок.

Податкові органи, посилаючись на п. 172.1 ст. 172 ПКУ, зазначили, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу житлового будинку, квартири або їх частин, кімнати, садового будинку (включно з об’єктом незавершеного будівництва таких об’єктів, земельною ділянкою, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутовими спорудами та будівлями, розташованими на такій земельній ділянці). Проте умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року другого об’єкта нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% ПДФО.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року третього та наступних об’єктів нерухомості, отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню також за ставкою ПДФО 5%. Однак відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ під продажем мається на увазі будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Беручи до уваги наведене вище, оскільки житловий будинок та земельна ділянка під ним є окремими об’єктами права власності, а також зважаючи на положення п. 172.8 ст. 172 ПКУ, будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості є продажем цього майна, то з метою оподаткування дохід, отриманий від продажу житлового будинку, та дохід від продажу земельної ділянки оподатковуються у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ, незалежно від кількості оформлених договорів купівлі-продажу. Таким чином, дохід від продажу успадкованої частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і частки в успадкованій земельній ділянці, на якій розташований вказаний житловий будинок, оподатковується за ставкою 5%. Окрім того, такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором – 1,5%.

Коментар «Делойт». Цією індивідуальною податковою консультацією податкові органи роз’яснили порядок оподаткування декількох успадкованих об’єктів нерухомості, закріплений в Податковому кодексі України.

Щодо оподаткування доходів фізичної особи в Україні за умови, що особа є податковим резидентом Німеччини

(ІПК №3562/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 16 жовтня 2023 року)

Фізична особа – громадянка України звернулася до податкових органів і повідомила, що у період з 1 січня 2022 року до 13 січня 2023 року вона перебувала у трудових відносинах з юридичною особою – резидентом України.

У зв’язку з військовою агресією на території України фізична особа була змушена виїхати за кордон і отримати тимчасовий захист у Німеччині. Водночас вона продовжувала працювати на українську компанію віддалено та отримувати дохід у вигляді заробітної плати. Також фізична особа має місце проживання в Україні.

Проте в Німеччині особа набула статусу податкового резидента. Для підтвердження статусу резидента Німеччини податковою адміністрацією було надано свідоцтво про резидентність для 2022 року за період з 5 лютого до 31 грудня і для 2023 року за весь рік. Відповідно, для фізичної особи виник обов’язок задекларувати всі доходи, зокрема отримані в Україні, і сплатити з них податок за ставками, визначеними національним законодавством Німеччини.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію і роз’яснити, чи має оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб премія за результатами роботи за 2022 рік звільненому працівнику, який з 5 березня 2022 року перебуває в Німеччині і є її податковим резидентом. Якщо так, тоді яким чином здійснити коректний розподіл доходу у вигляді премії за результатами роботи за 2022 рік між двома юрисдикціями.

Податкові органи повідомили, що якщо фізичною особою – нерезидентом України на дату нарахування доходу у вигляді премії надана довідка про податкове резидентство Німеччини (нотаріально засвідчена, з перекладом українською мовою), то такий податковий агент може застосовувати положення п. 103.4 ст. 103 ПКУ та звільнити від оподаткування ПДФО доходи з джерелом походження з України. Окремо в ІПК підкреслюється, що до переліку податків, на які поширюється міжнародна угода про уникнення подвійного оподаткування, не віднесено військовий збір. З огляду на це податковий агент не може звільнити доходи з джерелом походження з України від оподаткування військовим збором.

Коментар «Делойт». Вищезазначена податкова консультація є корисною як для фізичних осіб, так і їх українських роботодавців. За загальним правилом, усі доходи, що виплачуються українським роботодавцем через зарплатну відомість, мають оподатковуватись на момент виплати такого доходу за стандартними ставками: ПДФО – 18%, військовий збір – 1,5%. Згідно з коментарями, наданими податковою, податковий агент може застосувати положення п. 103.4 ст. 103 та припинити утримання ПДФО з моменту надання фізичною особою довідки-підтвердження статусу податкового резидента іншої держави. Цікавим є те, що в межах такої процедури не передбачається повернення вже утриманого ПДФО за періоди, коли особа набула резидентності іншої держави, але довідку роботодавцю ще не надала.

Хотіли б підкреслити, що в своїй практиці ми не зустрічали випадків звільнення від оподаткування ПДФО такої заробітної плати ні в періодах, перед, ні в періодах після наданням податковому агенту такої довідки.

З нашої практики, у разі набуття фізичною особою резидентності за кордоном, виплати українських роботодавців оподатковувалися також відповідно до місцевого законодавства. Тому такий дохід підлягав оподаткуванню двічі – в країні виплати такого доходу (Україна) та в країні фактичного перебування.

Щодо визначення податково-резидентського статусу в Україні

(ІПК №3170/ІПК/99-00-24-03-03-09 від 25 вересня 2023 року)

Платник податків разом із дітьми виїхав за межі України і дотепер постійно проживає в Європі. Платник податків отримав дозвіл на проживання на підставі статусу тимчасового захисту, а також набув статусу податкового резидента певної країни ЄС.

Водночас платник податків був зареєстрований ФОП – платником єдиного податку, у 2023 році за трудовими договорами (контрактами) з цим ФОП працювало п’ять найманих осіб. Але зараз припинено підприємницьку діяльність, ліквідаційна процедура незавершена. Крім цього, у власності перебуває значна кількість об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок (надаються в оренду), зокрема у власності перебуває житлова нерухомість, яка є місцем реєстрації платника на території України. Платник податків зробив запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо визначення свого податково-резидентського статусу.

Посилаючись на офіційні Коментарі до Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), податкові органи наголошують на тому, що необхідно вивчити всі обставини загалом, але незважаючи на це є очевидним, що особливу увагу треба приділити «міркуванням, основаним на особистих діях цієї фізичної особи». Якщо особа, яка має житло в одній державі, створює друге житло в іншій державі, зберігаючи за собою перше, той факт, що вона зберігає перше житло, в якому завжди проживала, працювала і де знаходиться її сім’я та майно, може разом з іншими елементами використовуватись для підтвердження того, що ця особа зберегла свій центр життєвих інтересів у першій державі.

Коментар «Делойт». Визначення податково-резидентського статусу фізичної особи є комплексним питанням. Податкова резидентність особи визначається, зокрема, на основі критеріїв, зазначених у п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі або має місце постійного проживання в декількох країнах одночасно, важливим стає критерій центру життєвих інтересів. Якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днем приїзду та днем від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Позиція податкових органів щодо врахування міркувань, що основані на особистих діях цієї фізичної особи, для визначення податково-резидентського статусу законодавчо не закріплена. Аналізуючи цю ІПК, можна дійти висновку, що українці, які переїхали разом зі своєю сім’єю на постійне місце проживання за кордон, але не мають наміру продавати нерухомість та майно в Україні, підпадають під ризик бути визнаними податковими резидентами України (навіть у разі, якщо фізична особа перебуває менше ніж 183 дні на території України).

Судова практика

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо неприйняття уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи

(Рішення від 18 вересня 2023 року №340/1034 у справі №340/1034/23)

Позивач (ГУ ДПС у Кіровоградській області) зазначив, що у фізичної особи наявний податковий борг на загальну суму 101 387,33 грн, зокрема податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 93 588,30 грн, та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 7 799,03 грн. Позивач вказує, що платник податку самостійно вказав відповідні суми податкового зобов’язання за 2017 рік на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи. Позивач наголошує на тому, що відповідач не сплатив податкову заборгованість.

Відповідач (фізична особа) вказує, що вимоги до позивача про стягнення податкового боргу у розмірі 101 387,33 грн є протиправними, визначеними без урахування наданої відповідачем уточненої декларації про майновий стан і доходи. Адже фізичною особою було подано до Головного управління ДПС у Кіровоградській області уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік. Таким чином, подання такої форми відбулося до закінчення строку сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Згідно з уточненою формою, зобов’язання за вказаними податками були відсутні. Зазначена уточнююча декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік прийнята та зареєстрована контролюючим органом, про що свідчить відмітка про одержання.

Позивач повідомив, що було направлено лист щодо необхідності надання підтверджуючих документів на підтвердження інформації, відображеної в уточнюючій декларації, та повідомлено, що у разі їх ненадання податкова звітність не буде визнана як податкова.

Розглянувши деталі цієї справи, суд зазначив, що податкова не мала права не визнавати уточнюючу податкову декларацію через ненадання відповідних підтверджуючих документів фізичною особою. Таким чином, судом встановлено, що у контролюючого органу не було жодних правових підстав для відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, а тому зазначена уточнююча податкова декларація вважається прийнятою контролюючим органом.

Беручи до уваги, що в уточнюючій податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік платником податків не задекларовано податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за 2017 рік, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній податковий борг за результатами річного декларування на загальну суму 101 387,33 грн, зокрема з податку на доходи фізичних осіб у сумі 93 588,30 грн та з військового збору в сумі 7 799,03 грн.

Коментар «Делойт». На сьогодні простежується тенденція щодо відмови в прийнятті податковими органами України податкових декларацій про майновий стан і доходи у разі, якщо на вимогу податкових органів фізична особа не надає підтверджуючі документи стосовно задекларованих доходів.

Хочемо звернути вашу увагу на те, що відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПКУ податкова зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника податків датою її фактичного отримання контролюючим органом. Якщо фізична особа відправляє податкову декларацію про майновий стан і доходи Укрпоштою – датою прийняття податкової декларації вважається дата отримання декларації контролюючим органом (відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ потрібно надсилати декларацію принаймні за 5 днів до закінчення строку подання). У разі подання декларації дистанційно через Електронний кабінет платника податків датою прийняття податкової декларації вважається дата отримання першої квитанції про відправлення. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ (наприклад, не зазначено тип документа або податковий період, місце проживання платника податків тощо), контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причини такої відмови.

Навіть якщо податковими органами було сформовано та направлено лист щодо необхідності надання документів для підтвердження інформації, відображеної в декларації, така податкова декларація вважається прийнятою, оскільки податкова вже отримала та зареєструвала таку звітність.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду щодо отримання фізичною особою податкової знижки

(Постанова від 7 листопада 2023 у справі №620/1883/23)

Фізична особа звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про:

• визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення порушення позивачем у декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік вимоги п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 розділу ІV ПКУ та завищення податку на доходи фізичних осіб, який підлягає поверненню у зв’язку із використанням права на податкову знижку в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 310,40 грн;
• зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок податкової знижки за 2021 рік із включенням до складу податкової знижки суми витрат у розмірі 2 310,40 грн, що сплачені за навчання сина платника податків у національному університеті.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта аналогічні викладеним у позовній заяві та обґрунтовані, зокрема, тим, що дії відповідача є протиправними, позаяк копії квитанцій на переказ готівки від 4 лютого 2021 року на суму 6 640,00 грн та від 1 вересня 2021 року на суму 6 640,00 грн та уточнення банківських установ підтверджують факт понесення саме позивачем витрат на користь закладу освіти відповідно до договору про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною особою, відтак висновки відповідача є неправомірними, а позивач має право на податкову знижку.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку поданої позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, за результатами якої складено акт, яким встановлено порушення вимог п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 розділу ІV ПКУ при заповненні податкової декларації, внаслідок чого завищено податок на доходи фізичних осіб, який підлягає поверненню у зв’язку з використанням права на податкову знижку в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 310,40 грн.

Колегія суддів, посилаючись на п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ, зазначила, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Суд при розгляді апеляційної скарги погоджується з тим, що матеріали справи та належно оформлені уточнення від державних банківських установ підтверджують факт понесення саме позивачем витрат на користь закладу освіти відповідно до договору від 7 вересня 2020 року про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною особою, а відтак висновки контролюючого органу є неправомірними, тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів задовольнила апеляційну скаргу, а спірне рішення скасувала та прийняла постанову про задоволення позовних вимог фізичної особи.

Коментар «Делойт». Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до ст. 166 ПКУ в Україні є такий перелік витрат для включення до податкової знижки:

1. Частина суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом.
2. Сума коштів або вартість майна, перераховані платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям.
3. Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування.
4. Сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків.
5. Сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій.
6. Сума витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включно зі сплатою державного мита.
7. Сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизеля, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
8. Сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.
9. Сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
10. Сума витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія.City згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», за умови, що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія.City або впродовж періоду, коли такий резидент Дія.City відповідав вимозі, встановленій п. 3 ч. 3 ст. 5 зазначеного Закону.
11. Інші види, встановлені Податковим кодексом України.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року. Відповідно до п.п. 14.1.170 ст. 14 ПКУ податкова знижка дозволяє зменшити загальний річний оподатковуваний дохід, одержаний за наслідками звітного року у вигляді виключно заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, визначених ПКУ.

Податкова знижка надається за результатами звітного року і на наступний рік не переноситься. Відповідні витрати відображаються в річній податковій декларації, що подається до 31 грудня року, наступного за звітним. Проте для того щоб отримати податкову знижку по вищезазначених витратах, необхідно до податкової декларації про майновий стан і доходи додати низку підтверджуючих документів (зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів або послуг тощо).

На сьогодні простежується тенденція відмови в наданні податкових знижок платникам податків зі сторони податкових органів України. Ми також стикались на практиці з випадками, коли податкові органи відмовляли в наданні податкової знижки, аргументуючи своє рішення неналежним оформленням підтверджуючих документів про витрати фізичної особи.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду щодо порушення порядку проведення камеральної перевірки

(Постанова від 29 листопада 2023 у справі №620/9634/23)

Податковими органами (відповідачем) 6 грудня 2022 року було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік ФОП.

За результатами проведеної перевірки складено акт, в якому зафіксовано, що відповідний ФОП несвоєчасно подала до ДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, а саме: граничний строк подання – 9 лютого 2022 року, дата фактичного подання – 30 вересня 2022 року.

На підставі висновку акта камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2023 року, яким застосовані штрафні санкції у загальному розмірі 340 грн.

Платник податку не погоджується з таким рішенням, оскаржує правомірність проведення податкової перевірки, враховуючи, що на час проведення камеральної перевірки відведений строк на її проведення закінчився.

Суд першої інстанції зазначив, що станом на момент складення акта камеральної перевірки податкової звітності від 6 грудня 2022 року закінчився 30-денний строк на проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, поданої 30 вересня 2022 року. Суд дійшов висновку, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації поза межами максимально встановленого строку на її проведення, тобто з порушенням передбаченої чинним законодавством процедури. Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було порушено встановлений порядок проведення камеральної перевірки.

Коментар «Делойт». Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання (якщо такі документи були надані пізніше, тоді за днем їх фактичного подання). На сьогодні ніяких змін у терміні проведення камеральної перевірки у зв’язку з воєнним станом не затверджено.

Відповідно до ст. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Отже, якщо податкові органи застосовують до вас штрафні санкції, базуючись на сформованому акті, рекомендуємо завжди звертати свою увагу на дату формування такого документа та перевіряти, чи не порушені зі сторони податкових органів строки та порядок проведення камеральної перевірки вашої податкової декларації.

Як спеціалісти «Делойт» можуть допомогти?

«Делойт» має одну з найсильніших податкових практик в Україні, а також команду податкових експертів та адвокатів із багаторічним досвідом. Ми пропонуємо централізовану систему надання послуг із залученням спеціалістів компанії «Делойт» у різних країнах і з одним центром координації. Наша команда зможе надати такі послуги:

• консультування фізичних осіб з питань оподаткування в Україні та за кордоном;
• підготовка декларацій з податку на доходи для фізичних осіб;
• підтримка клієнтів у комунікації з податковими та іншими державними органами України;
• допомога зі сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
• допомога в питаннях пенсійного забезпечення та сплати єдиного соціального внеску.

Якщо у вас є будь-які запитання стосовно оподаткування доходів фізичних осіб в Україні або вам потрібна консультація, будь ласка, зв’яжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.