Лобіювання в Україні: ключове в новому законі

14 березня 2024 року набрав чинності Закон «Про лобіювання» (далі – «Закон»). Основні норми Закону почнуть діяти через 2 місяці після початку функціонування Реєстру прозорості (далі – «Реєстр») від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), але не пізніше 1 січня 2025 року.

Прийняття цього Закону є частиною зобов’язань України щодо вступу до Європейського Союзу. Нижче наведемо ключові новели, які пропонує Закон.

Закон регулює відносини між суб’єктами правотворчої діяльності та особами, які можуть здійснювати на них вплив у процесі розроблення, прийняття та внесення змін до нормативно-правових актів.

Зазначимо коротко основні новели, що пропонує Закон:

• Має бути створено Реєстр прозорості, в якому міститиметься інформація про суб’єктів лобіювання та їхню звітність українською й англійською мовами. Реєстр адмініструватиме НАЗК.
• Визначено процедуру реєстрації та припинення статусу суб’єктів лобіювання, їхні права та обов’язки. Детально визначається зміст звітності суб’єкта лобіювання.
• Лобіювання здійснюватиметься на договірній основі. Закон визначає істотні умови договору лобіювання, серед яких чітко має бути визначено нормативно-правовий акт, щодо якого здійснюватиметься лобіювання, його сфера, строк договору, бенефіціар лобіювання та суб’єкт правотворчої діяльності. Водночас визначено, що договір лобіювання може бути безоплатним.
• Широко окреслено методи лобіювання. До них включено будь-яку комунікацію лобіста з нормотворцем, розповсюдження реклами, участь у заходах щодо лобіювання, організація заходів, інформаційних кампаній тощо. Список невичерпний.
• Визначено низку сфер, які не вважаються лобіюванням. Серед іншого, це дипломатична служба, ініціатива на референдумах, діяльність медіа, політичних партій, адвокатська діяльність, діяльність некомерційних організацій тощо.
• Не можуть бути предметом лобіювання нормативно-правові акти щодо мобілізації, воєнного або надзвичайного стану, стану війни та укладення миру, надзвичайної екологічної ситуації, зміни території України чи амністії.
• Не можуть бути суб’єктами лобіювання, їхніми клієнтами або бенефіціарами особи, які виконують функції держави або місцевого самоврядування, мають судимість за корупційні правопорушення, пов’язані з державою-окупантом або державою-агресором, підсанкційні особи тощо.
• Встановлюється відповідальність суб’єкта лобіювання за порушення законодавства у сфері лобіювання, зокрема за здійснення лобіювання без реєстрації та на користь осіб, які не можуть бути клієнтами. Окремо очікуємо прийняття змін до КУпАПу із визначенням такої відповідальності.

Водночас Закон залишає і низку відкритих запитань:

• Закон не передбачає переважних прав чи інструментів для лобістів та встановлює лише загальні обов’язки для суб’єктів правотворчої діяльності/ініціативи перед ними. Це може ставити під питання ефективність лобіювання як явища.
• Закон, на нашу думку, не проводить чіткого розмежування між лобістами та діяльністю громадських організацій.
• Широке формулювання методів лобіювання залишає поле для зловживань під час оцінки того, чи здійснювала конкретна особа лобіювання без реєстрації, чи ні.

Вважаємо, що врегулювання лобізму є важливим для України на шляху до євроінтеграції. Водночас прийнятий Закон містить і певні «сірі зони», які можуть негативно позначитися на його ефективності. Ми стежитимемо за практикою його застосування.

Як спеціалісти «Делойт» можуть допомогти?

Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація щодо дії та застосування Закону, будь ласка, зв’яжіться з нашою командою експертів. Звертаємо увагу, що послуги з лобіювання можуть надавати лише зареєстровані суб’єкти, які внесені до Реєстру прозорості.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2024 року