Штрафи за порушення правил КІК: нове роз’яснення податкових органів

Державна податкова служба України уточнила свою позицію щодо нарахування штрафних санкцій за порушення правил КІК.

Відповідно за Закону України № 3706-IX від 09.05.2024 року, тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами 1-8 пункту 120.7 статті 120 Податкового кодексу України.

Податкова підкреслила, що ця норма передбачає лише відтермінування штрафних санкцій. Фактично порушення фіксуються податківцями, а штрафні санкції можуть бути накладені через шість місяців після завершення воєнного стану. Цю позицію також підтримало Міністерство фінансів України.

До таких порушень належать:

• Неподання звіту про КІК (штраф – 100 прожиткових мінімумів, розмір яких встановлено станом на 1 січня відповідного звітного року, тобто 268 400 грн для 2023 року).
• Несвоєчасне подання звіту про КІК (штраф – 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 50 прожиткових мінімумів, від 2 684 до 134 200 грн для 2023 звітного року*).
• Невідображення контролюючою особою у звіті КІК відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» - «з» п.п. 39-2.5.3 п. 39-2.5. ст. 39-2 ПКУ (сума штрафу залежить від суми скоригованого прибутку КІК та може досягати 2 684 000 грн для 2023 звітного року).
• Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворення без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою (штраф – 300 прожиткових мінімумів за кожне неподане повідомлення, або 805 200 грн для 2023 звітного року).

*У разі, якщо контролер добровільно подасть звіт про КІК із запізненням, штраф буде накладено тільки за несвоєчасне подання. Проте якщо податківці самостійно виявлять факт неподання такою особою звіту про КІК, то також буде застосований штраф за неподання.

Також, незалежно від режиму воєнного стану, застосовується штраф за неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з ТЦУ, інших копій первинних документів на запит податкового органу.

Варто зазначити, що згаданий Закон не відтерміновує термін сплати податку із нерозподіленого прибутку КІК. Це означає, що якщо КІК не підпадає під звільнення та має плюсове значення скоригованого прибутку, то контролер повинен сплатити податок із нерозподіленого прибутку КІК у звичайні строки. Інакше податкова може виявити недоплату податку і зобов’язати контролера сплатити його разом із штрафними санкціями за несвоєчасну сплату.

Залишається відкритим питання щодо відсутності чіткого формулювання норм КІК у Податковому кодексі України. Наприклад, контролери КІК зобов’язані розкривати контрольовані операції з нерезидентами у КІК-звітах, але штраф за порушення цієї норми прив’язаний до суми доходу КІК або скоригованого прибутку КІК. Схожа ситуація і з неподанням або поданням не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу – штраф у такому разі прив’язується до суми доходу КІК щодо якої не було подано документацію.

Поки податкова не надала чіткого пояснення щодо механізму нарахування штрафів за ці порушення, залишається можливість відстоювати свою позицію та наполягати на тому, що за такі порушення штрафи застосовуватися не повинні.

Також повідомляємо, що податкова продовжує виявляти осіб, які не прозвітували про свої КІК. За останніми даними було виявлено приблизно 3 000 таких контролерів, і з початком обміну інформацією за стандартом CRS їхня кількість може зрости.

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2024 року