Кабінет Міністрів України затвердив перелік країн для цілей визначення контрольованих операцій з непов’язаними нерезидентами

Цей перелік розроблено для цілей застосування правил трансфертного ціноутворення в Україні. Одним з критеріїв, за яким операція може визнаватися контрольованою (за умови досягнення обсягу у 50 млн. грн. на рік та більше), є факт того, що контрагент цієї операції зареєстрований у юрисдикції з низьким рівнем оподаткування. Тому метою розробки переліку є, перш за все, формальне пояснення того, які саме юрисдикції вважатимуться такими, що характеризуються низьким рівнем оподаткування, для цілей трансфертного ціноутворення.

У Пояснювальній записці до проекту розпорядження мова йшла про те, що контрольованими повинні бути операції з державами, у яких ставка корпоративного податку на прибуток у 2013 році складала не менше 14%. Починаючи з 1 січня 2014 року контролюватися повинні операції лише з тими країнами, у яких ставка такого податку нижче 13%.

Затверджений перелік переважно включає ті юрисдикції, які Україна вважає офшорними. Крім того, до переліку також включені такі європейські країни, як Люксембург, Швейцарія, Мальта, оскільки у цих країнах діють спеціальні режими, які дозволяють отримати ефективну ставку оподаткування нижче 14%.

На нашу думку, включення таких юрисдикцій до переліку країн з низьким рівнем оподаткування є досить суперечливим. Загальна ставка податку у таких країнах перевищує 20%. І лише згідно зі спеціальними режимами оподаткування, які застосовуються у випадку виконання певних умов, ставка податку у Люксембургу та Швейцарії може бути зменшена до 5-8%. Тим не менш, такі пільгові режими не є загальнодоступними для всіх платників податків. Вони застосовуються тільки до певних видів діяльності і після отримання дозволу від податкових органів цих країн.

Подібні режими існують у більшості країн для стимулювання розвитку тієї чи іншої галузі. Так само і в класичних офшорних юрисдикціях підприємства певних галузей можуть платити корпоративний податок за ставками вище 14%. Тим не менш, до переліку потрапили лише окремі країни, які користуються найбільшою популярністю серед українських промислових та сільськогосподарських груп.

Усно податкової органи стверджують, що будуть індивідуально підходити до питання визначення юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування і у кожному окремому випадку будуть аналізувати ефективну податкову ставку контрагента у тій чи іншій юрисдикції. Скоріш за все, ця процедура буде проходити шляхом відправлення запитів до податкових органів країни контрагента. Ми погоджуємося з таким підходом, якщо відповідна процедура буде впроваджена прозоро та юридично правильно.

Стосовно Мальти хотіли б окремо зауважити, що з економічної точки зору ефективна ставка податку для компаній цієї юрисдикції складає 35%. Існуюча система відшкодування податку застосовується до акціонера компанії (компанія не отримує повернення податку на свій корпоративний рахунок). Розпоряджатися отриманими коштами акціонер може на власний розсуд: реінвестувати в мальтійську компанію або інвестувати в інший бізнес.

Відповідно, компанія на Мальті не розпоряджається коштами, отриманими у результаті відшкодування податку. Тому ця пільга жодним чином не впливає на ефективну ставку оподаткування на Мальті, а спеціальний режим діє лише як інвестиційна пільга для акціонерів компаній. Відповідно, твердження про те, що ефективна ставка оподаткування на Мальті становить менше 14%, є не зовсім коректним.

Крім того, у Пояснювальній таблиці до розробленого переліку зазначено, що податок може відшкодовуватися на Мальті у повному обсязі. Це твердження дещо помилкове, оскільки максимально акціонер може отримати 6/7 сплаченого податку на Мальті.

Варто зауважити, що цей перелік складено лише для цілей визначення контрольованих операцій і він не є переліком офшорних юрисдикцій, стосовно операцій з якими існують обмеження на віднесення витрат до складу податкових для цілей податку на прибуток.