Верховна Рада України прийняла закон щодо внесення суттєвих змін до правил трансфертного ціноутворення

Закон передбачає внесення значних змін до правил трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»). Ми наводимо стислий огляд найсуттєвіших змін щодо трансфертного ціноутворення.

Ключові положення Закону щодо внесення змін до правил трансфертного ціноутворення

Набуття чинності

•  Закон набув чинності 1 січня 2015 року (після опублікування у спеціальному випуску газети «Голос України» № 252-1 від 30 грудня 2014 року). Отже, зміни до правил ТЦУ повинні поширюватися на операції, проведені платниками податків, починаючи з 1 січня 2015 року;
• На підтвердження цього Законом спеціально передбачено, що звіт про контрольовані операції за 2014 рік повинен подаватися за старими правилами (які діяли до 1 січня 2015 року).
  Аналогічно, документація щодо контрольованих операцій, здійснених до 2015 року, також має бути підготовлена за правилами, які діяли протягом 2014 року.

Скасування контролю з ТЦУ щодо податку на додану вартість та операцій між резидентами

• Закон скасовує поширення правил ТЦУ на операції між резидентами України та застосування цих правил щодо податку на додану вартість.

Водночас у ст. 39 та інших нормах Податкового кодексу залишилися посилання на контрольовані операції між резидентами та контроль для цілей податку на додану вартість, що може ускладнювати тлумачення та застосування цих норм.

Збільшення переліку контрольованих операцій з нерезидентами

Перелік зовнішньоекономічних контрольованих операцій збільшено. З 1 січня 2015 року під контроль підпадають такі операції з нерезидентами:

1. Операції з пов’язаними особами (аналогічно до попередніх правил);

2. Господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів (нова норма);

3. Операції з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), перелік яких встановлюється Кабінетом міністрів України (видозмінена норма – деталі наведено у наступній секції);

4. Операції між пов’язаними особами за участю непов’язаних посередників, які не виконують суттєвих функцій (нова норма). Метою запровадження цієї норми є запобігання навмисному ухиленню від контролю з ТЦУ за рахунок залучення до контрольованих операцій третіх осіб.

Новий підхід до визначення «низькоподаткових» держав/територій

Згідно з новими правилами, перелік держав/територій з низькими ставками податку (операції з резидентами яких вважатимуться контрольованими) буде обмежуватися винятково переліком, визначеним КМУ. Таким чином, скасовано правило, яке покладало на платників податків відповідальність за визначення фактичних ставок податку, які застосовують їхні контрагенти-нерезиденти, та за невиявлення «низькоподаткових» контрагентів.

Під час визначення переліку вищезазначених держав (територій) КМУ повинен враховувати:

1. Держави (території), в яких ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

2. Держави, які не розкривають публічно інформацію про структуру власності юридичних осіб;

3. Держави, з якими відсутні міжнародні угоди про обмін інформацією.

Операції з усіма контрагентами з країн, зазначених у переліку, будуть вважатися контрольованими. Можливості доведення того, що конкретний контрагент сплачує податок за вищою ставкою і не повинен вважатися «низькоподатковим», не передбачено.

Зміна обсягу для визнання операцій контрольованими

Контрольованими визнаються групи операцій з одним контрагентом, якщо одночасно виконуються такі умови:

• Обсяг операцій перевищує 1 млн грн або 3% від доходу, який враховується під час визначення об’єкта оподаткування;
•  Дохід платника податків та/або його пов’язаних осіб перевищує 20 млн грн за податковий рік.

Запропоновані норми Закону дозволяють різне трактування (наприклад, щодо визначення «групи операцій»), що може призвести до складнощів під час визначення операцій контрольованими.

Зміна правил подання звітності з контрольованих операцій

Закон передбачає такий порядок подання звітності з контрольованих операцій:

•  Подання додатку до декларації з податку на прибуток, який містить інформацію про проведені контрольовані операції (норма була відсутня у попередній редакції);
•  Подання звіту про контрольовані операції за умови перевищення обсягу контрольованих операцій з одним контрагентом у 5 млн грн за податковий період (у попередній редакції передбачалась необхідність подання звіту з усіх контрольованих операцій);
• Подання документації щодо контрольованих операцій протягом 1 місяця з дня отримання запиту (у попередній редакції передбачалось 2 місяці з дня отримання запиту про надання документації).

Водночас не зрозуміло, чи потрібно надавати додаток до декларації з податку на прибуток щодо всіх контрольованих операцій, чи лише стосовно тих, обсяг яких з одним контрагентом не перевищив 5 млн грн.

Скасування пріоритетності джерел інформації

• Скасовується пріоритетність офіційних джерел інформації. Натомість пріоритет надається тим загальнодоступним джерелам, які містять найдостовірнішу та найповнішу інформацію для визначення зіставності комерційних та фінансових умов;
• Дозволяється використання «внутрішніх» порівнюваних операцій, проведених контрагентом-стороною контрольованої операції із непов’язаними особами, що не було раніше чітко зазначено в законодавстві.

Прийняті зміни є позитивними, оскільки забезпечують більш виважене використання усієї наявної для аналізу інформації, а також скасовують пріоритет низки друкованих видань, які перебувають під контролем державних органів. Загалом, такі зміни наближають підхід до використання джерел інформації до рекомендацій ОЕСР.

Зміна спеціальних правил, зазначених у Перехідних положеннях

Спеціальні правила ТЦУ, зазначені в пункті 21 Перехідних положень Податкового Кодексу, зазнають таких змін:

• Змінений текст правил видалено із Перехідних положень та перенесено до першого методу;
• Визначається пріоритетне застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для експортно-імпортних операцій щодо біржових товарів з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), перелік яких встановлюється КМУ. Також КМУ повинен затвердити перелік відповідних товарних бірж для кожної групи товарів;
• У випадку застосування для зазначених операцій інших методів ТЦУ передбачається необхідність надання до 1 травня року, наступного за звітним, інформації у довільній формі про усіх пов’язаних осіб, які брали участь у ланцюгу купівлі-продажу, із зазначенням рівня рентабельності таких осіб відповідно до обраного методу ТЦУ. 

Нова редакція фактично є видозміненою версією попередніх правил із деякими важливими уточненнями. Водночас, як і раніше, редакція цієї норми викликає цілу низку питань щодо практичного застосування.

Корегування податкових зобов’язань

Встановлюється необхідність корегування податкових зобов’язань до медіани ринкового діапазону (у випадку відхилення ціни/рентабельності від ринкового діапазону). Попередня редакція передбачала корегування до мінімального або максимального значення діапазону, що було вигіднішим для платників податків.

Суттєве збільшення розмірів штрафів

Новими нормами Закону передбачені такі штрафи за неподання звіту про контрольовані операції та документації з ТЦУ:

• Штраф обсягом 100 розмірів мінімальної заробітної плати за неподання звіту про контрольовані операції (залишається без змін, порівняно з попередньою редакцією);
• Штраф обсягом 5% від розміру операцій, які не були включені до звіту про контрольовані операції (цей штраф був відсутній у попередній редакції);
• Штраф обсягом 3% від розміру операцій, проте не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані операції за неподання документації (у попередній редакції був передбачений штраф у 10 розмірів мінімальної заробітної плати).

Існує ризик застосування запроваджених штрафів до порушень з ТЦУ щодо операцій, проведених до набуття Законом чинності.

Заміна поняття «звичайна ціна»

Закон замінює поняття «звичайної ціни» на поняття «умови, що відповідають принципу «витягнутої руки». Зазначене поняття є ширшим, оскільки дає можливість враховувати не лише ціну, але й інші умови, за яких здійснюється операція. Водночас стосовно більшості контрольованих операцій зазначена зміна матиме здебільшого технічний характер.

Внесені зміни більше відповідають рекомендаціям ОЕСР.

Зміна критеріїв пов’язаності осіб

•  Розширюється перелік випадків визнання осіб пов’язаними, зокрема за умови надання чи гарантування кредиту та поворотної фінансової допомоги, сума яких перевищує у 3,5 рази власний капітал юридичної особи;
• Надається порядок розрахунку частки непрямого володіння. Новий порядок, який передбачає перемноження часток непрямого володіння у ланцюгу, загалом відповідає методології, яка застосовувалася раніше;
• Також встановлюється, що якщо у ланцюзі кожна частка володіння перевищує 20%, то всі особи такого ланцюга є пов’язаними. Це нововведення є суперечливим. Воно може суттєво розширити перелік пов’язаних осіб, зокрема, шляхом включення компаній, фактична частка володіння у яких з боку платника податків є незначною.

Можливість віднесення витрат на користь «низькоподаткових» нерезидентів та виплату роялті нерезидентам в повному обсязі

Закон передбачає можливість окремі витрати, врахування яких обмежено відповідно до ст. 140.5 ПКУ, визнавати в повному обсязі за умови підтвердження ринкового рівня таких витрат у документації з ТЦУ. До таких витрат належать:

• Витрати на придбання товарів (робіт, послуг та необоротних активів) від нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій (перелік яких визначається КМУ), а також неприбуткових установ та організацій, крім бюджетних установ;
• Витрати з нарахування роялті на користь нерезидентів та певних категорій резидентів.

Зазначена можливість передбачена як для контрольованих операцій, так і для операцій, які не визнаються контрольованими відповідно до правил ТЦУ. Детальніше про застосування цих норм у вкладеному файлі.