Новини
Tax & Legal Weekly Digest #13
4 грудня 2018 року
Уся інформація, що міститься у Дайджесті отримана з відкритих джерел та приводиться з метою інформування клієнтів компанії про останні новини України та світу. Інформація, викладена у Дайджесті не є покликом до будь-якої дії та може не співпадати з позицією компанії «Делойт» щодо будь-яких відомостей, викладених у Дайджесті.
УКРАЇНА
Новини фіскальної сфери
1 грудня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення
У зв’язку з цим Державною фіскальною службою України (листом від 27.11.2018 року) надані роз’яснення щодо:
1. Загальних питань набрання чинності наказом № 763, зокрема: із 1.12.2018 р. реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних і розрахунків коригування. Податкові накладні та розрахунки коригування, які були подані на реєстрацію до 1.12.2018 р. і реєстрація яких була зупинена, в подальшому (у разі прийняття відповідного рішення) реєструються в ЄРПН за формою, за якою такі документи були подані до ЄРПН.
2. Змін, внесених до форм податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної.
3. Змін в порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, а саме:
- особливості заповнення полів у верхній лівій частині податкової накладної/розрахунку коригування;
- поле податкової накладної «Зведена податкова накладна» та поле розрахунку коригування «До зведеної податкової накладної»;
- поле «Складена на операції, звільнені від оподаткування»;
- поле «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»;
- особливості заповнення реквізитів податкової накладної/ розрахунку коригування «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» (постачальника/покупця);
- особливості заповнення графи податкової накладної/розрахунку коригування «Сума податку на додану вартість».
4. Особливостей складання розрахунків коригування до податкової накладної, а саме:
- загальні положення;
- складання розрахунку коригування у разі виправлення помилок у реквізитах заголовної частини податкової накладної (крім помилки в індивідуальному податковому номері отримувача (покупця);
- складання розрахунку коригування у разі виправлення помилки в індивідуальному податковому номері отримувача (покупця);
- зазначення у розрахунку коригування причини коригування;
- зазначення у розрахунку коригування групи коригування;
- особливості складання розрахунків коригування до зареєстрованих в ЄРПН «зайво складених» податкових накладних;
- складання розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної, до якої не було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунку коригування;
- складання розрахунку коригування за умови, що до 1.12.2018 р. до «зайво складеної» податкової накладної вже був складений і зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування;
- випадки у яких не застосовується встановлений пунктом 24 наказу № 763 порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних, які визначені платником як «зайво складені» податкові накладні.
Детальніше
Змінено порядок оподаткування акцизним податком легкових автомобілів
Вступили в дію законодавчі зміни, відповідно до яких нарахування акцизного податку буде здійснюватися за єдиною формулою, яка складається з базової ставки, помноженої на коефіцієнт об’єму двигуна та коефіцієнт транспортного засобу.
Базова ставка визначається окремо для кожного транспортного засобу залежно від типу двигуна (бензиновий або дизельний) та залежно від об’ємів циліндра.
Карбюраторний і дизельний – це 50 євро або 100 євро від об’єму циліндра та 75 євро або 150 євро відповідно.
Коефіцієнт об’єму двигуна визначається діленням об’єму циліндра двигуна внутрішнього згорання відповідного транспортного засобу на 1000 куб. сантиметрів.
Ставка акцизного податку на транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або декількома, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.
Детальніше
З 2019 року для платників податків міста Києва запроваджуються нові ставки податку на нерухоме майно та плати за землю
Офіс великих платників податків ДФС інформує, що рішенням Київської міської ради від 18.10.2018 р. №1910/5974 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», відповідно до яких із 1 січня 2019 року запроваджуються нові ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки залежно від класифікації будівель і споруд та ставки плати за землю залежно від цільового призначення земель.
Детальніше
Новини банківської сфери
Національний банк України уточнив процедуру визначення пов’язаних із банками осіб
НБУ надав комерційним банкам можливість самостійно встановлювати порядок затвердження переліку пов’язаних із банком осіб. Відповідні зміни запроваджені постановою Правління НБУ №125 «Про внесення змін до Положення про визначення пов’язаних із банком осіб» від 26 листопада 2018 року. Постанова набрала чинності 28 листопада 2018 року.
Додатково уточнено строк, упродовж якого банк зобов’язується визначити у статистичній звітності особу як пов’язану із банком відповідно до рішення НБУ, а також порядок визначення особи непов’язаною із банком у зв’язку із втратою цією особою ознак пов’язаності через певний час.
Відповідно до затверджених змін банк має звернутися до Національного банку з клопотанням про втрату ознак пов’язаності особи, яка раніше була визнана регулятором пов’язаною особою із банком, але з часом втратила ознаки пов’язаності, для отримання погодження можливості виключення такої особи з переліку пов’язаних із банками осіб.
Клопотання банку має бути обґрунтованим, тобто факт втрати пов’язаності повинен бути підтверджений документально.
Детальніше
Національний банк України розробив нові Правила застосування переліку документів у межах спільного проекту центробанку та Незалежної асоціації банків України "Paperless"
НБУ затвердив Правила застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України (далі – Правила).
Їхньою головною перевагою є те, що всі документи тимчасового терміну зберігання можуть офіційно зберігатися лише в електронному вигляді.
Відтепер Правила містять 13 розділів замість 19. Вони стали удвічі коротшими: завдяки систематизації та уніфікації статей, а також усуненню дубляжу та видаленню неактуальних видів документів – із 1296 статей старої версії Правил у прийнятому документі залишилося 600 статей.
Правила традиційно визначають:
- організацію поповнення Національного архівного фонду відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»;
- види документів, що створюються під час діяльності Національного банку та банків України;
- строки їхнього зберігання незалежно від виду носія, на якому вони складені (паперовий чи електронний).
Крім того, застосування нових Правил також сприятиме зменшенню витрат на формування і зберігання документів у Національному банку та банках України.
Детальніше
Юридичні новини
Нотаріальна палата України опублікувала свою позицію щодо аналізу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності»
Нотаріальна палата України, погоджуючись в цілому з необхідністю законодавчого посилення гарантій захисту законних прав та інтересів громадян і розвитку бізнесу в Україні, відповідно до своїх повноважень, вважає за доцільне висловити свою позицію щодо змісту законопроекту та пропонує закріпити в законодавстві такі положення:
1. Запровадити доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав шляхом багатофакторної автентифікації, що забезпечить додатковий захист від несанкціонованого (злочинного) входу до реєстрів.
2. Забезпечити надійний обмін даними між державним реєстратором і підприємством, яке здійснює технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів (ДП «НАІС»), шляхом запровадження VPN-каналу передачі даних.
3. Встановити вимоги для програмного забезпечення, яке використовується ДП «НАІС», а також встановити відповідальність для ДП «НАІС» у разі невиконання вимог щодо забезпечення надійного захисту інформації, яка міститься у державних реєстрах.
4. Передбачити чітку диференціацію санкцій, які можуть застосовуватись до державних реєстраторів у зв’язку з виявленими порушеннями ними порядку державної реєстрації майнових і корпоративних прав (зокрема чітке визначення строків блокування доступу до державних реєстрів, обов’язкову наявність істотної майнової шкоди як передумови для анулювання доступу до державних реєстрів).
5. Закріпити критерії для проведення моніторингу реєстраційних дій, які б унеможливлювали будь-які зловживання (у тому числі корупційні) з боку контролюючого органу.
Водночас НПУ наголошує, що реформування нотаріату як складної системи, яка сформувалася протягом багатьох десятирічь, потребує всебічного та комплексного підходу з урахуванням можливих наслідків і ризиків запровадження таких змін.
Нотаріальна палата України пропонує народним депутатам передати законопроект № 9311 на доопрацювання і залучити до подальшої роботи над ним представників НПУ та міжнародних експертів задля ґрунтовного, об’єктивного дослідження й удосконалення положень, що стосуються сфер нотаріату та державної реєстрації, з метою прийняття найбільш ефективних рішень для захисту права власності в Україні.
Детальніше
Конституційний суд України визнав конституційним законопроект у справі щодо аграрного устрою України
Своїм Висновком від 23 листопада Конституційний Суд України (надалі – КСУ) визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (далі – Законопроект).
Розділом I Законопроекту пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною такого змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство».
Перевіряючи Законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, зокрема щодо процедурних аспектів розгляду Законопроекту та щодо неможливості внесення змін до Основного Закону в умовах воєнного або надзвичайного стану, КСУ дійшов висновку щодо відповідності Законопроекту вказаним нормам Конституції.
Зокрема, КСУ констатував, що на час надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не прийнято, тому правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає.