Ризик-менеджмент в умовах високої невизначенності

Спікери: 

• Вікторія Байда, старший менеджер департаменту управління ризиками «Делойт» в Україні
• Олена Тарасенко, менеджер департаменту управління ризиками «Делойт» в Україні
• Світлана Будова, молодший менеджер департаменту управління ризиками «Делойт» в Україні
  

Спеціальний гість: Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту АБ «Укргазбанк»

Модератор: Іван Компан, директор Академії «Делойт» в Україні

На вебінарі йшла мова про управління фінансовими та нефінансовими ризиками, підтримку стабільності регулятором, стрес-тестування і управління платоспроможністю організацій в умовах пандемії.

Основні тези вебінару:

1. Поточна висока ринкова невизначеність в черговий раз підкреслює важливість ефективних систем управління ризиками та, очевидно, призведе до подальшого реформування принципів ризик-менеджменту і для фінансових інститутів, і для нефінансових компаній.

2. Організації перебувають на різних етапах реагування на спалах епідемії – її наслідки залежать від географії та сектора. Однак, незалежно від ступеня впливу вірусу на організацію, типова ситуація підвищеного стресу може проходити протягом таких трьох часових періодів:

1) превентивні заходи і реагування на епідемію;

2) відновлення ефективної роботи бізнесу;

3) адаптація до нової реальності.

3. «Делойт» рекомендує такі базові заходи щодо управління ризиками COVID-19 у процесі забезпечення безперервної діяльності:

• забезпечити застосування планів реагування (процедури, розподіл працівників, інструменти та інші ресурси);
• здійснювати постійний моніторинг критичних залежностей для безперервної діяльності компанії (зокрема, ключові постачальники, працівники, технології);
• оцінити ключові значні ризики на діяльність компанії, визначити та монітори впровадження відповідних заходів з пом’якшення ризиків;
• перевірити готовність інфраструктури до великого навантаження у зв'язку з віддаленою роботою працівників;
• проаналізувати ключові ролі працівників, які мають бути на місцях, спланувати резервний план у разі їхньох відсутності;
• створити механізми комунікації з працівниками, партнерами, постачальниками, владою та громадськістю.

4. Найважливіші заходи, які запровадив і анонсував Національний банк України з метою підтримання фінансової стабільності банківської системи:

• довгострокове рефінансування;
• скасування оплати за обробку платежів у СЕП, комісії за підкріплення банків готівкою та інтерчейндж;
• відтермінування вимог до формування буферу капіталу.

Нацбанк дозволив ще низку пом’якшень, які дозволять сконцентрувати всі ресурси на забезпечення життєдіяльності банків в умовах кризи.

5. Перша фаза відповіді на COVID-19 вже триває, суттєві зміни відбулися у надзвичайно короткі терміни.

Другий етап реагування повинен базуватися на очікуваннях невизначеності та виникненні можливих збоїв процесів протягом багатьох місяців. У цей період організаціям непотрібно буде відновити впевненість у майбутньому, гарантуючи, що відповідні заходи забезпечать стійкість та фінансову незалежність, а також здатність адаптуватися до викликів ринку.

Використання модифікованого підходу в моделюванні сценаріїв, стрес-тестування та планування на випадок непередбачуваних подій допоможуть спланувати наступну фазу кризи COVID-19.

6. Забезпечення структури планування майбутнього кризи COVID-19 дозволяє організаціям надавати послуги під час тривалої невизначеності та підтримувати стійкий фінансовий стан на основі чіткого письмового плану дій.

7. Своєчасне та якісне управління ризиками дозволить мінімізувати вплив на фінансовий стан організації.