Стаття

Допомагаймо містам України разом

Дорогі друзі та колеги!

Ми не можемо стояти осторонь у той час, коли мешканці наших міст зазнають жахливих страждань через війну росії проти України. Десятки міст потерпають від постійних обстрілів ракетами та авіабомбами, деякі з них уже спалені вщент, ще більше – перебувають на межі гуманітарної катастрофи.

Щодня ми бачимо, як міська влада проводить воістину героїчну роботу, щоб забезпечити хоча б мінімальну життєдіяльність міст, роботу медичних закладів та комунальних служб. Працівники таких підприємств часто виконують свою роботу, ризикуючи власним життям. Мери заблокованих та тимчасово окупованих міст залишаються вірними Україні та не йдуть на співпрацю з окупантами. Мешканці міст, де це можливо, виходять на мирні протести проти окупаційних режимів, а їхньою сміливістю захоплюється весь світ. Зараз в Україні понад 6,5 млн* внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а гуманітарні потреби зростають з геометричною прогресією.

Наші міста фактично кричать про допомогу допомогу кожного з нас. Інформаційну, фінансову, гуманітарну тощо.

До початку війни ми в «Делойт» в Україні активно займалися розвитком наших міст та ОТГ.

Співпрацюючи з місцевою владою та міжнародними донорськими організаціями, ми разом з нашими друзями і партнерами в українських містах та громадах виконали понад десять успішних проєктів з трансформації у різних регіонах України. Зараз намагаємося підтримувати зв’язок з містами, щоб дізнаватися про їхні потреби та способи допомоги. Ми зібрали перелік актуальних потреб міст, ви можете ознайомитися з ним нижче. Інформація постійно оновлюється

Водночас ми комунікуємо з міжнародними донорськими організаціями, містами партнерами українських міст, а також офісами «Делойт» в інших країнах та шукаємо можливості для допомоги.

*За даними ООН на 30.03.2022.

  • Якщо у вас є змога надати фінансову допомогу містам, заповніть форму для отримання офіційних реквізитів
  • Якщо у вас є ідеї, як можемо спільно посилити допомогу містам, напишіть нам: yodnovyunenko@deloitte.ua

Ми обов’язково все відбудуємо, і наші міста стануть ще прекраснішими та прогресивнішими. Разом переможемо!

Потреби українських міст

Маріуполь

Маріуполь – мирне українське місто з населенням 550 000 жителів.
Місяць тому було визнано однією з найрозвиненіших муніципальних
громад в Україні згідно з рейтингами Трансперенсі Інтернешнл та
Міжнародного індексу рівності. Місто, яке вже одного разу в 2015
році пережило бомбові атаки з боку російських регулярних військ,
під час яких загинуло 30 цивільних осіб, через сім років знову
страждає від артилерійських обстрілів та авіаційних бомбових ударів
від тих самих військ тієї самої росії .

Згідно з оцінками, станом на середину березня 2022 року вже було
вбито 2 000 цивільних осіб, включно з дітьми. Протягом 14–20
березня 2022 року 39 000 жителів Маріуполя виїхали з міста
«зеленим коридором» за маршрутом: Маріуполь-Бердянськ-Запоріжжя. Люди вирвалися з блокади Маріуполя на своїх власних
автомобілях. Понад 8 000 автомобілів покидали місто під постійним
обстрілом. За словами мера, на кінець березня з Маріуполя виїхало
майже 50% населення. Інша половина маріупольців та жителі
навколишніх громад наразі страждають від гуманітарної катастрофи та агресивних бойових дій російської армії. 80–90% будівель у місті або повністю зруйновані, або пошкоджені. Жодна з комунальних служб наразі не функціонує в місті.

Житомир

Житомир – місто з населенням 261 800 осіб та багатою історією. У 2014 році житомиряни в складі 95-тої окремої десантно-штурмової бригади були серед перших, хто захищав Україну від російської агресії, а також брали участь в обороні Донецького аеропорту.

З початком повномасштабної війни тисячі житомирян добровільно стали до лав Збройних Сил України та інших військових формувань, спільно з військовими вони збудували десятки оборонних споруд. Житомир став фортецею, що захищає містян, а також понад 6 000 офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб з Ірпеня, Бучі, Маріуполя, Херсона, Харкова, Києва та інших регіонів України, які постраждали через воєнні дії.

По Житомиру здійснювалися авіаційні та ракетні удари, внаслідок яких, окрім інфраструктури подвійного призначення, постраждала цивільна забудова: зруйновано та пошкоджено житлові будинки, заклади освіти та охорони здоров’я.

У місті наразі працює пресштаб для іноземних інформаційних агентств (70 представників ЗМІ з 14 країн), які демонструють світу справжнє обличчя війни.

Станом на початок травня 2022 року сума завданих росією збитків місту Житомиру становить понад 500 млн грн. Місто потребує технічної та фінансової допомоги для відновлення цивільної інфраструктури (відбудова об’єктів критичної інфраструктури, закладів освіти, охорони здоров’я, житлових будинків тощо), а також адаптації об’єктів соціальної інфраструктури до роботи та життя в умовах воєнного стану (соціальні гуртожитки, облаштування підвалів/бомбосховищ у закладах освіти, охорони здоров’я тощо).

Харків

Харків – місто з населенням 1 470 000 жителів, що розташоване лише в 40 км від кордону з росією , зазнає важких бомбардувань починаючи з першого дня війни.

Згідно з оцінками Харківської міської ради, на середину квітня було знищено 1 937 об’єктів інфраструктури, з яких 1 671 житлових будівель та 75 шкіл. Незважаючи на надзвичайно важкі умови, з вулиць Харкова продовжують прибирати сміття, було відновлено водопостачання. Приблизно 30% міського населення вже покинуло місто.

Вінниця

Вінниця – місто з населенням 300 000 жителів, яке займає одне з провідних місць у рейтингу українських міст з погляду комфорту проживання, прозорості, енергоефективності, можливостей для розвитку бізнесу та інклюзивності . Навіть у часи війни економіка Вінниці поступово відновлюється. Відкриваються магазини, ринки та універмаги. Критична інфраструктура міста функціонує. Жителі Вінниці мають можливість користуватися послугами постачання електроенергії, води, газу та тепла. Внаслідок нещодавнього бомбардування російськими військами значних руйнувань зазнав вінницький аеропорт. Міська влада наразі шукає підтримку та співробітництво з приватними компаніями або донорськими організаціями для відбудови міста.

Кожного дня до Вінниці приїжджає значна кількість жителів з інших областей України. Станом на 28 березня 6 394 особи виїхали із зони бойових дій і зареєструвалися в громаді міста Вінниці. Зокрема, 1 636 сімей і 1 900 дітей. Також 5 649 людей отримали статус внутрішньо переміщених осіб у Вінниці. Місцева влада надає гуманітарну допомогу 754 сім’ям, які виїхали із зони бойових дій. Однак точну кількість людей, які залишаються в місті, важко визначити, оскільки багато з них зупиняються там на одну ніч. Як наслідок – місто критично потребує медикаментів, матраців і спальних мішків, а також фінансової підтримки для забезпечення харчування для переселенців та територіальної оборони, яка захищає місто.

Чернівці

Чернівці – місто з населенням 265 000 жителів. Воно розташоване у 40 км від кордону з Румунією. Завдяки своїй територіальній близькості до кордону місцева влада здатна працювати над збором та розподіленням гуманітарної допомоги. В перші дні війни місцева команда займалася створенням гуманітарного центру «ДОПОМОГА УКРАЇНІ, РУМУНІЯ»/ HELP UKRAINE ROMANIA, який протягом місяця роботи надіслав понад 700 тонн вантажів у більше ніж 60 місцевих громад. Сьогодні Чернівці надають підтримку з логістики гуманітарної допомоги, яка прибуває з усього світу, забезпечуючи перетин румунсько-українського кордону, проводять прозорий облік гуманітарної допомоги в режимі онлайн і опрацьовують офіційні запити від громад, які знаходяться в зоні бойових дій.

Від початку війни держава заморозила всі капітальні витрати, таким чином заблокувавши будівництво нових доріг та розбудову громадських місць. Однак проєкти з перебудови міста вже знаходяться в процесі розробки. Крім того, Чернівці відкрили Центр підтримки підприємництва, який працює для місцевого бізнесу, а також для тих, хто переселився з районів бойових дій. Чотирнадцять компаній, які раніше працювали в регіонах, переїхали до Чернівців. Протягом першого місяця війни Чернівецька область стала прихистком для майже 62 000 внутрішніх переселенців, майже 20 000 з яких – діти.

Миколаїв

Миколаїв – місто з населенням 470 000 жителів є важливим портом на півдні України. Воно зазнало низки серйозних артилерійських обстрілів. Згідно зі звітом Державної служби з надзвичайних ситуацій, з початку війни миколаївські піротехніки залучались до вилучення вибухонебезпечних об’єктів 644 рази. У результаті боїв з російськими військовими на кінець березня було захоплено 371 об’єкт військового призначення. Незважаючи на це, місту вдається підтримувати комунальні служби в робочому стані. Місто частково заблоковане окупаційними військами і потребує значної підтримки для забезпечення функціонування своїх служб.

Миколаїв розташований у 65 км від узбережжя Чорного моря. Місто є логістичним хабом на півдні України, через нього, а також через Чорне море проходять три міжнародні логістичні коридори. Миколаїв співпрацює в межах проєкту «Нового шовкового шляху». Порт Миколаєва є другим в Україні за величиною та обсягами перевалки вантажів і беззаперечним лідером із перевалки рослинної олії.

На сьогодні все населення міста страждає від регулярних авіанальотів та артилерійських обстрілів. Були зруйновані адміністративна будівля, а також частина системи опалення, внаслідок чого призупинено функціонування однієї котельні і 202 будівлі наразі не отримують теплопостачання. Миколаїв щодня мужньо та стійко тримає оборону, за що наказом Президента України місту було присвоєно почесне звання «Місто-герой України».

Продовжується добровільна евакуація жителів із сіл у районі Миколаєва. 80% евакуйованих не мають куди йти.

Наразі місто потребує медикаментів та медичного обладнання, щоб допомагати пацієнтам на передгоспітальному етапі, медикаментів загального користування та дитячого харчування, а також тактичної захисної зброї й іншого обладнання для забезпечення безпеки та подальшого функціонування міста у разі ескалації бойових дій. Окрім того, ситуація залишається критичною для зоопарку загальнодержавного значення, який знаходиться в місті. Миколаївський зоопарк після численних атак на місто з боку російських загарбників має значні труднощі з постачанням їжі для тварин.

Нікополь

Нікополь є одним із найбільших міст у Дніпропетровській області з населенням понад 110 000 жителів. Це потужний промисловий і транспортний центр, що має зручне розташування на березі Каховського водосховища. Найбільшими промисловими підприємствами є колишній Нікопольський трубний завод, заснований у 1931 році, який розділений на три менші заводи (наприклад, « Сентравіс », «Інтерпайп Ніко Тьюб »), та Нікопольський завод феросплавів, який є найбільшим у Європі та другим у світі підприємством із виробництва феромарганцю та феросилікомарганцю

З початку російського вторгнення і станом на початок березня 2022 року понад 650 переселенців із зони бойових дій прибули до Нікополя, включаючи 200 дітей. З огляду на розташування міста багато переселенців зупиняються тут на короткий час, рухаючись на захід. Нікополь підтримує нормальну роботу міських комунальних служб для забезпечення безперебійного постачання води та електроенергії жителям міста.

За допомогою волонтерських організацій та представників місцевої влади Нікополь отримав міжнародну гуманітарну допомогу від Румунії та Німеччини. Наразі місто потребує, головним чином, персонального захисного обладнання для жителів, які служать у підрозділах територіальної оборони. Однак місто вітатиме будь-яку іншу гуманітарну допомогу, таку як медичні препарати або їжа, товари побутового призначення.

Полтава

Полтава – місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Полтавської області й Полтавської міської територіальної громади з населенням 279,8 тисяч осіб. Місто Полтава багате на історичні та культурні пам’ятки, є одним із важливих економічних, наукових та освітніх центрів України.

Навіть у період війни бізнес Полтави продовжує працювати та задовольняти потреби, що зростають, жителів і внутрішньо переміщених осіб. Критична інфраструктура міста повністю функціонує. Полтава має вільні виробничі приміщення та готова приймати підприємства з інших областей України на релокацію.
Полтава розташована безпосередньо поруч із найбільш гарячими точками, де ведуться військові дії: Харковом (150 км), Сумами (175 км), Дніпром (181 км), та поруч із найбільш постраждалими населеними пунктами Сумської (Тростянець, Охтирка) і Харківської областей (Ізюм, Дергачі, Лозова). Ці міста знаходяться під постійними ракетними ударами від початку війни й потребують допомоги. В Полтаві діють одинадцять центрів прийому допомоги, де формуються гуманітарні вантажі, які транспортують до вищезазначених населених пунктів.

Водночас Полтава прихистила тисячі переселенців із міст та сіл Харківської, Сумської, Київської, Дніпропетровської, Луганської і Донецької областей. На Полтавщині перебуває до 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб, із них – майже 60 тисяч проживає безпосередньо в Полтаві. У полтавських закладах освіти – школах і дитячих садочках – мешкає приблизно 6 тисяч переселенців. Офіційно зареєстровані як внутрішньо переміщені особи понад 30 тисяч переселенців з інших областей. Міська влада забезпечує їх продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, медикаментами й надає весь пакет соціальних послуг.

Міська влада наразі шукає підтримку і відкрита до співпраці з приватними компаніями або донорськими організаціями для забезпечення постійних і специфічних потреб внутрішньо переміщених осіб, які вже тривалий час проживають у громаді.

Місто потребує значної підтримки як для себе, так і для надання допомоги вищезазначеним населеним пунктам у вигляді медикаментів та медичного обладнання (зокрема, щоб допомагати пацієнтам на передгоспітальному та госпітальному етапах), медикаментів загального користування та дитячого харчування, а також тактичної захисної зброї та іншого обладнання (для безпеки та подальшого функціонування міста в разі ескалації бойових дій). Окрім того, залишається критичною ситуація щодо забезпечення харчуванням тварин, розміщених у ковалівському екопарку (знаходиться в межах громади), куди евакуйовано звірів із «Фельдман Екопарку» Харкова.

Актуальні потреби міста постійно оновлюються на офіційному сайті міської ради.

Макарів

Макарів – мирне сучасне селище неподалік Києва, центр новоутвореної громади, який об’єднав навколо себе 48 населених пунктів Київщини. Був домівкою для понад 15 тисяч українців.
Обравши одного разу курс на модернізацію та впровадження екологічних підходів, Макарів невпинно рухався вперед, аж поки з початком війни не опинився в ролі неприступної фортеці – щита для нашої української столиці.

37 днів Макарів перебував в оточенні та гідно тримав оборону. 37 днів це селище потерпало від нищівних ударів та навали російських загарбників, втрачало своїх синів та доньок. За цей час лише в самому Макарові було пошкоджено 597 та зруйновано 208 житлових будинків приватної забудови. Без домівок залишилися мешканці 30 багатоповерхівок. Повністю зруйновані новозбудоване приміщення Макарівського центру первинної медико-санітарної допомоги, заклади дошкільної освіти «Теремок» та «Барвінок», приватна клініка «Адоніс», хлібозавод.

Серйозних пошкоджень зазнали 5-поверхова будівля терапевтичного корпусу Макарівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, приміщення поліції, пожежної частини, ліцею №1, дитячої бібліотеки, будинку культури, де, крім концертного залу, розміщувалася дитяча школа мистецтв та дитячо-юнацька спортивна школа, міст через річку Здвиж. Через значні руйнування втратив свою привабливість центр селища: зруйновано торговельно-офісні приміщення, магазини, житлові будинки тощо.

Після припинення вогню та відступу ворожих військ Макарів поступово повертається до мирного життя. Розібрано завали, частково відновлено електропостачання, газопостачання та зв’язок. Невпинно працюють комунальні служби. Місцеві жителі, волонтери, бійці територіальної оборони об’єдналися в своєму прагненні «подарувати Макарову нове життя». Першочергове завдання, яке стоїть перед місцевою владою, – це відбудова об’єктів критичної інфраструктури та житлових будинків. Ми віримо, що за підтримки міжнародних партнерів нам вдасться відродити Макарів якнайшвидше.

Чернігів

Чернігів – місто з багатовіковою історією, відоме своїми пам’ятками часів Київської Русі та Чернігівського князівства. До початку війни в Чернігові проживало приблизно 300 000 жителів. Місто стрімко розвивалося, що підтверджують всеукраїнські та міжнародні рейтинги, а також високі оцінки рівня інвестиційної привабливості та кредитного рейтингу.

Місто, яке вже одного разу було знищене під час Другої світової війни, у 2022 році знову зазнало величезних економічних збитків та руйнувань унаслідок війни росії проти України. В місті зруйновано 101 багатоповерховий житловий будинок та ще 551 – пошкоджено; знищено 2 школи, 1 заклад професійно-технічної освіти та пошкоджено ще 25 шкіл, 37 дитячих садочків і 4 заклади професійно-технічної освіти; зруйновано дитячу стоматологічну поліклініку та пошкоджено 5 лікарень міста; знищено 3 насосні станції водопроводу з 5 наявних; зруйновано 2 каналізаційні насосні станції; пошкоджено водопровідні та каналізаційні мережі; знищено 50% (55 км) та знесено 90 опор контактної мережі тролейбусного сполучення міста, пошкоджено 6 тролейбусів; знищено 60 одиниць спеціалізованої техніки комунальних підприємств міста; зруйновано та пошкоджено інші об’єкти соціальної інфраструктури міста, будівлю Чернігівської міської ради; зруйновано Чернігівську ТЕЦ. Майже 200 000 мешканців міста були змушені покинути свої домівки.

Зараз Чернігів потребує фінансування та фахівців для проведення оцінки завданих збитків, а також відбудови зруйнованих об’єктів критичної інфраструктури.

Чи була корисною ця інформація?