Громадянство ЄС: отримають не всі бажаючі

Здавалося б, зовсім недавно мені доводилося коментувати питання громадянства ЄС в обмін на інвестиції. Але не минуло й року, як тема знову стала актуальною.

Тоді, на початку року, подразником виступив звіт Єврокомісії про схеми надання громадянства або виду на проживання країнами ЄС в обмін на інвестиції. Документ містив розгромну критику як Кіпру та Мальти, за практику видачі «золотих паспортів» (дісталося і Болгарії, але вона на той момент вже прийняла рішення згорнути паспортну програму для інвесторів), так і низки інших країн, які залучали іноземців видом на проживання.

На думку авторів звіту, подібна практика заохочує відмивання грошей, а також сприяє проникненню в Євросоюз кримінального елементу. Проте, свою порцію звинувачень отримала навіть Чорногорія, яка розглядалася як «потенційний член ЄС», а значить анонсована цією країною паспортна програма також була оцінена євробюрократами як небезпечна.

Тоді, в січні, мій висновок був таким: «Водночас «моральний тиск» з боку Брюсселя може змусити компетентні органи окремих держав посилити контроль за наданням пільгового статусу інвесторів. Перевірки благонадійності заявників можуть бути більш ретельними та тривалими, а відсоток відмов – збільшитися».

Що ж сталося в реальності?

Почнемо з того, що Чорногорію звіт Єврокомісії не зупинив. Країна запустила обіцяну паспортну програму. Поки що до кінця 2021 року, і з обмеженою кількістю заявників. Однак, фінансові умови інвестицій досить м’які, порівняно з Кіпром та Мальтою.

Тим часом, на самому Кіпрі все виглядає зовсім не так безхмарно. Практично відразу ж, слідом за появою звіту Єврокомісії, місцева влада посилила умови отримання громадянства за інвестиції і ввела додаткові збори з потенційних громадян. Але і це, як виявилося, були лише «квіточки».

У місцевій пресі стрімко почали з’являтися статті, що критикують паспортну програму держави та описують кілька випадків, коли «новими кіпріотами» ставали, на думку журналістів, украй підозрілі особи, починаючи з родичів камбоджійського прем’єр-міністра, і закінчуючи малайзійським фінансистом Джо Лоу, якого на батьківщині звинувачують у розкраданні сотень мільйонів доларів.

Деякі аналітики стверджують, що метою публікацій була внутрішньополітична боротьба проти чинного президента Кіпру, але вони стали чудовим подарунком для європейських критиків «золотих паспортів» загалом і Кіпру зокрема.

У підсумку, владі острівної держави довелося заявити про те, що всі заяви на отримання громадянства, подані до 2018 року, тобто до посилення правил, будуть перевірені ще раз трьома незалежними міжнародними компаніями. Також головою МВС країни був обіцяний «внутрішній аудит». А в парламент вже внесено законопроект, який передбачає публікацію імен усіх, хто отримав громадянство в обмін на інвестиції.

Практичних результатів довелося чекати недовго. Буквально кілька тижнів тому Кіпр уперше вилучив видані раніше «золоті паспорти» у 26 осіб – інвесторів і членів їхніх сімей. Стверджується, що видача цих паспортів була викликана «грубими помилками», а особи, які їх отримали, запідозрені у відмиванні грошей або зв’язках з «авторитарними урядами».

Зважаючи на досвід Болгарії, яка раніше відкликала не один паспорт у інвесторів, складається сумна картина – ніяка інвестиція не є стовідсотковою гарантією отримання (і збереження!) громадянства Євросоюзу.

До того ж Євросоюз продовжує завдавати систематичні удари по правах держав-учасників – заохочувати іноземних інвесторів паспортами та резидентністю.

Буквально кілька днів тому Соціально-економічний комітет (СЕК), який є консультативним органом Європейського союзу, опублікував спеціальну думку з цього питання. Зокрема, доповідач СЕК заявив, що правила, які склалися на сьогодні, практично перетворили статус громадянина або резидента ЄС у «товар для продажу». Знову використовуються аргументи щодо «непрозорості», «відмивання грошей», «зловживання».

Автори документа закликають до прямої заборони практики натуралізації інвесторів. Проте, на період до повної заборони планується створення спеціальної робочої групи, яка повинна працювати над єдиними жорсткими стандартами перевірки кандидатів. Також передбачається обмін інформацією всередині ЄС щодо успішних і відкинутих заявок на паспорти.

І завершальний акорд – імовірніше, Євросоюз не братиме до свого складу країни з чинними програмами «золотих паспортів».

Таким чином, тенденції залишаються незмінними. Центральні органи ЄС демонструють твердий намір позбавити країн-учасниць їхнього суверенного права надання громадянства, більш того, цілком можливо, що їм вдасться домогтися свого найближчим часом.

Отже, тим, хто все ж планував зміну громадянства або отримання виду на проживання за інвестиції в Європі, потрібно або відмовитися від цієї ідеї, або, навпаки, прискорити її реалізацію.

Поки двері не зачинилися остаточно.