Власникам іноземних компаній приготуватись

16 січня цього року Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону №1210 (далі – «Закон»), що вносить зміни до Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»). Одна зі змін, яка передбачена цим Законом, – впровадження правил контрольованих іноземних компаній (далі – «КІК»).

Правила КІК передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють компаніями в інших країнах (або фактично їх контролюють), можуть бути зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній. Відповідно до поточної редакції Закону, правила КІК набудуть чинності вже з 1 січня 2021 року.

 

КІК у світі

Правила КІК не є новинкою в світі оподаткування.

Практика, коли іноземні (зокрема офшорні) компанії використовують для накопичення капіталів та прибутків без сплати податків, не могла не турбувати розвинуті (а особливо ті, де високі ставки податків) держави. Зазвичай використання таких компаній дозволяло уникнути сплати податків у країні податкової резидентності акціонера таких компаній, оскільки прибуток залишався в іноземних низькоподаткових юрисдикціях на рахунках відповідних компаній, а не розподілявся акціонерові. В результаті, щорічно бюджети деяких держав не отримували значні суми доходів, які вони могли б одержати, якби прибутки таких іноземних компаній розподілялися.

У відповідь на таку практику і виникли правила КІК, основна ідея яких – прирівняти прибуток іноземної офшорної компанії до особистого доходу її акціонера.

Першими правила КІК запровадили США ще у 1962 році. На сьогодні їх застосовують у багатьох розвинених країнах. Щоправда, здебільшого, на відміну від України, вони передбачають податкові наслідки лише для місцевих компаній, які володіють іноземними компаніями, а не для фізичних осіб. Українські ж правила КІК схожі з тими, які почали застосовуватись у Росії з 2015 року.

Який ефект мало запровадження КІК в Росії? Відповідно до публікації Федеральної податкової служби РФ, в 2017 році було подано 10 тисяч звітів про КІК, а податок з КІК поповнив бюджет РФ приблизно на 100 млн доларів США. Водночас деякі аналітики стверджують, що нові правила призвели до зміни податкової резидентності дуже багатьох бенефіціарних власників російського бізнесу (за даними Reuters – третина російського списку Forbes змінила резидентність).

До речі, одночасно з появою правил КІК в РФ розпочалась перша хвиля амністії капіталу, тобто можливість для осіб добровільно задекларувати свої активи та отримати звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового та валютного законодавства РФ. В межах такої амністії росіяни, поміж іншого, отримали можливість ліквідувати свої іноземні компанії без сплати податків. В Україні податкова амністія також очікується, а відповідний законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді за номером №1232, – щоправда, розглянути та ухвалити такий законопроект планують не раніше весни цього року.

Крім Росії, подібні правила КІК щодо фізичних осіб діють також у Німеччині, Естонії, Австралії, Японії.

 

КІК в Україні

Фактично правилами КІК передбачено, що резиденти України (юридичні або фізичні особи) будуть зобов’язані готувати та подавати спеціальну звітність у податкові органи та сплачувати податок з прибутку своїх компаній, які зареєстровані за кордоном.

До КІК можуть належати будь-які іноземні компанії, а в деяких випадках і утворення без статусу юридичної особи (трасти, фонди, партнерства тощо). При цьому в Законі прописані особливі правила визначення того, чи має таке утворення статус КІК, а також, хто в цьому випадку буде визнаватися контролюючою особою. Це дозволяє не застосовувати правила КІК до осіб, які не мають повноважень розпоряджатися переданим майном, або вимагати нарахування та виплати доходу, наприклад до засновників та бенефіціарів безвідкличних дискреційних трастів. Задля цього у Законі було закріплено і перелік документів, надання яких дозволить звільнити особу від застосування до неї правил КІК.

Іноземна компанія вважатиметься КІК в Україні, якщо:

• частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше ніж 50% або більше ніж 10% (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою у розмірі 50% і більше); або
• податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» (детальніше про «фактичний контроль» див. нижче) над такою іноземною компанією (самостійно або разом з іншими податковими резидентами України).

Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначена в Законі. Такими обставинами є наприклад, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління іноземної компанії, можливість здійснювати або блокувати операції за банківським рахунком такої іноземної компанії та інші.

 

Які зобов’язання можуть виникнути в Україні за наявності КІК?

Розглянемо зобов’язання, що можуть виникнути на прикладі, коли вам, як фізичній особі (податковому резиденту України), належить частка у розмірі 100% у капіталі іноземної компанії.

В такому разі ви вважатиметеся контролюючою особою щодо такої компанії, а зі скоригованого прибутку КІК необхідно буде сплатити ПДФО (за ставкою 5%, 9% або 18%) та військовий збір (за ставкою 1,5%). У випадку, якщо такі доходи не розподілялись (тобто не було виплати дивідендів) на фізичну особу, вони підлягатимуть оподаткуванню ПДФО за ставкою у 5% або 18%. Ставка в розмірі 5% застосовуватиметься лише у тому випадку, коли сума прибутку КІК отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України. Ставка у розмірі 9% застосовуватиметься у разі отримання контролюючою особою прибутку від КІК на рахунок такої контролюючої особи, відкритий в українському банку.

Таким чином, вам як контролюючій особі цієї іноземної компанії необхідно буде:

1. Розрахувати суму скоригованого прибутку такої іноземної компанії відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік. Правила коригування прибутку КІК передбачають, наприклад, обмеження певних процентних витрат КІК, коригування у бік збільшення доходів такої іноземної компанії за операціями з нерезидентами, зареєстрованими в низькоподаткових юрисдикціях, якщо доходи за цими операціями є нижчими за рівень доходів, розрахованих за принципом «витягнутої руки» тощо.
2. Одночасно з поданням вашої річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік підготувати та подати до українських податкових органів звіт щодо КІК. У такому звіті зазначається загальна інформація щодо такої КІК (найменування, адреса, організаційно-правова форма тощо), інформація щодо структури володіння та операцій КІК, а також інша інформація (наприклад, кількість працівників КІК станом на кінець звітного року).
3. Сплатити в Україні податок на доходи фізичних осіб із суми скоригованого прибутку такої іноземної компанії. Так, наприклад, скоригований прибуток вашої КІК за результатами 2021 року становить 5 млн євро, а КІК не виплатила вам дивіденди, тобто фактично кошти від компанії ви не отримали. Однак у цій ситуації у вас як у податкового резидента України, виникне зобов’язання сплатити податок у розмірі 975 тисяч євро (тобто ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%).
4. Повідомляти податкові органи про зміни у володінні або фактичному контролі КІК (наприклад, заснування нової іноземної компанії, пряме або опосередковане набуття частки в іноземній компанії, початок або припинення здійснення фактичного контролю над такою іноземною юридичною особою).

Законопроект передбачає і перелік випадків, коли контролююча особа звільняється від сплати податків щодо прибутку КІК. До таких випадків, наприклад, належатимуть КІК, які є публічними компаніями, акції яких перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі, або КІК, що здійснюють благодійну діяльність.

У разі недотримання правил КІК суми штрафів для контролюючої особи будуть досить суттєвими та можуть обчислюватися мільйонами гривень. Так, наприклад, неподання звіту про КІК потягне за собою штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен такий факт (станом на 1 січня 2020 року це складатиме більше 210 тис грн). А от невідображення у звіті про КІК відомостей стосовно наявних КІК може тягнути за собою накладення штрафу вже до 1000 розмірів прожиткового мінімуму за кожен такий факт (станом на 1 січня 2020 року це вже більше 2,1 млн грн).

 

Як готуватись до правил КІК?

Правила КІК є доволі істотним нововведенням для України. Існує перелік можливих «підготовчих дій», які українським власникам іноземних компаній варто вчинити ще до набуття Законом сили. Ці підготовчі дії можуть включати таке:

1. Проаналізувати, які з іноземних компаній та утворень (трасти, партнерства тощо) можуть бути визнані вашими КІК.
2. Оцінити, якими будуть фінансові наслідки для вас у зв’язку з такими КІК (додаткові витрати на підготовку фінансової звітності таких КІК в юрисдикціях, де раніше така звітність не вимагалась, аудит, податкові наслідки тощо).
3. Проаналізувати можливість застосування звільнення від оподаткування ваших КІК (чи є серед таких КІК ті компанії, що підпадають під описані в Законі випадки звільнення).
4. Стосовно тих КІК, що не підпадають під звільнення від оподаткування в Україні, – проаналізувати, які функції такі компанії виконують і чи доцільно залишати такі компанії у вашому володінні, або є сенс подумати над змінами в структурі (включно зі змінами в юрисдикції такої КІК, її видах діяльності, структурі володіння або і зовсім ліквідувати таку КІК).

Варто зазначити, що Закон передбачає також низку перехідних положень стосовно правил КІК, наприклад, штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуватимуться за результатами 2021-2022 звітних (податкових) років.

Наразі Закон ще не було підписано та офіційно опубліковано, однак ми очікуємо, що це станеться вже на початку лютого 2020 року. Враховуючи, що часу лишається вже зовсім небагато, готуватись до правил КІК слід починати вже зараз.