Transfer pricing

Services

Діагностика контрольованих операцій та аналіз можливих методів

В рамках діагностики ми допоможемо Вам визначити та проаналізувати операції Вашого бізнесу, що підпадають під регулювання нових правил. Разом із Вами ми визначимо ключові методи, що можна застосовувати до визначених операцій з метою запобігання та зменшення можливих податкових ризиків.

Підготовка документації з трансфертного ціноутворення

Законодавство з трансфертного ціноутворення (рос. трансфертного ценообразования) зобов’язує платників податків складати та подавати за запитом податкових органів так звану «документацію із трансфертного ціноутворення». Даний документ має на меті підтвердити відповідність контрольованих операцій компанії вимогам нового законодавства.

Ми допоможемо Вам розробити необхідну документацію, що міститиме всю необхідну інформацію з точки зору українського законодавства з трансфертного ціноутворення, включаючи:

• функціональний аналіз;
• вибір методу ТЦО та обґрунтування його застосування;
• обґрунтування вибору джерел інформації;
• проведення порівняльного дослідження.

Допомога у підготовці звіту про контрольовані операції

Законодавство з трансфертного ціноутворення (рос. трансфертного ценообразования) також вимагає подання звіту, в якому будуть перелічені всі контрольовані операції, а також надані численні деталі щодо окремих постачань продукції/послуг в рамках даних операцій. Ми пропонуємо практичні рішення автоматизації або часткової автоматизації підготовки звіту про контрольовані операції.

Розробка бізнес-процесів з підготовки документації з трансфертного ціноутворення та звітів про контрольовані операції

Наявність прозорих та ефективних процесів по виконанню правил нового законодавства, включаючи відповідну систему контролів, є запорукою успішного виконання вимог нового законодавства на уникнення можливих ризиків.

Ми будемо раді допомогти Вам розробити необхідні бізнес-процеси, що включатиме формування, узгодження та контроль за підготовкою документації з трансфертного ціноутворення, в рамках яких будуть визначені наступні елементи:

• ключові учасники процесів - відповідальні особи, підрозділи компаній тощо; 
• функції всіх ключових учасників, а також розподіл відповідальності між ними;
• терміни виконання даних функцій.
  

Transfer Pricing Reformation

Оновлення 4

11 серпня 2014 року відбулась чергова зустріч Робочої Групи, на якій обговорювалися пропозиції щодо реформування законодавства в сфері трансфертного ціноутворення (трансфертного ценообразования - рос.), запропоновані експертами Світового Банку. Врахування цих пропозицій є однією із ключових умов отримання Україною наступної кредитної лінії від Світового Банку.

Ключові пропозиції Світового Банку є наступними:

1. Узгодження принципу «витягнутої руки»* з українським законодавством в сфері ТЦУ (трансфертного ценообразования - рос.), що передбачає встановлення необхідності керуватися цим принципом при аналізі контрольованих операцій;
2. Заміна критерію у 50 млн. грн. для визначення контрольованих операцій на більш обґрунтований;
   Уточнення переліку контрольованих операцій таким чином, щоб враховувалися всі операції, які впливають на оподатковуваний прибуток компаній;
3. Виключення податку на додану вартість з-під контролю в межах правил ТЦУ, окрім тих випадків, коли одна з сторін не є платником ПДВ або застосовує спеціальні режими з ПДВ;
4. Уточнення стосовно того, що обов’язок із доведення невідповідності рівню звичайних цін лежить на податкових органах лише у тому разі, коли платник податків надав документацію згідно із вимогами Кодексу (пункт 39.3.1);
   Виключення пункту 21 Перехідних положень;
5. Перегляд доцільності наведення переліку джерел інформації та відмова від встановлення пріоритетності джерел;
   Закріплення можливості застосування Рекомендацій ОЕСР для тлумачення норм ТЦУ Закону в тих випадках, коли Податковий кодекс не містить достатньо чітких положень або питання не регулюється Кодексом.

Учасники робочої групи вирішили розробити детальні кроки стосовно кожної із пропозицій, після чого оновлений перелік детальних кроків буде надіслано на погодження до Міністерства Фінансів.

*Відповідно до принципу «витягнутої руки» (cпрощене трактування), ціни в операціях між зв'язаними особами мають встановлюватися на тому ж рівні, на якому вони були б встановлені в порівнянних операціях між незв'язаними особами.

Оновлення 3

19 липня 2014 року відбулась зустріч представників Міністерства фінансів та делегації Світового Банку. Питання реформування ТЦУ було одним з ключових, що обговорювалися під час зустрічі.

На зустрічі представники Світового Банку отримали презентацію із напрацювання Робочої Групи для огляду та коментарів. У свою чергу, експерти Світового Банку висловили свої міркування стосовно низки ключових питань в сфері реформування українського законодавства з ТЦУ. Зокрема, до таких вони відносять наступні:

Доцільність застосування правил ТЦУ до податку на додану вартість;
Можливість зміни критерію у 50 млн. грн. для цілей визначення контрольованої операції – або шляхом зниження, або шляхом введення іншого критерію;
Перегляд пункту 21 Перехідних положень щодо трансфертного ціноутворення – або шляхом видалення даного пункту, або шляхом його суттєвої модифікації.
Представники Світового Банку пообіцяли найближчим часом надати більше деталей стосовно сутності запропонованих змін.

Таким чином наступним кроком на шляху реформування ТЦУ стане узгодження напрацювань Робочої Групи і пропозицій Світового Банку, а також затвердження оновленого законопроекту представниками Міністерства фінансів.

Оновлення 2

Протягом травня-липня 2014 р. було проведено серію робочих зустрічей Робочої Групи з ТЦУ. Проміжні результати були обговорені із заступником Міністра фінансів паном Фудашкіним Д.О.

За підсумками засідань було вирішено, що зміни до Податкового кодексу у питаннях трансфертного ціноутворення стосуватимуться наступних питань:

1. Визначення контрольованих операцій

Узгодження переліку операцій з резидентами і нерезидентами, які повинні підлягати контролю (п. 39.2.1). Метою є деталізація переліку спеціальних режимів оподаткування та уточнення, що застосування «небазової» ставки має вплив на визнання операції контрольованою лише у разі, коли таку ставку застосовує або безпосередньо одна із сторін по відношенню до самої операції, або коли одна зі сторін застосовує таку ставку до подальшого перепродажу предмету операції.

У разі успішного введення дана норма дозволить вирішити протиріччя, пов’язане із занадто широким тлумаченням поняття «небазова ставка» з боку податкових органів (що на практиці може призвести до необхідності вважати контрольованими все операції із пов’язаною особою-експортером).

Порядок розрахунку непрямого володіння корпоративними правами (п.14.1.159). Згідно з уточненнями, розрахунок частки непрямого володіння проводитиметься шляхом перемноження відповідних часток володіння. Наприклад, коли Компанія А володіє 60% Компанії Б, яка володіє 40% компанії В, то частка володіння Компанії А в В складе 24%.

Визнання операцій контрольованими за наявності між пов'язаними особами посередника без істотних функцій (п.39.2.1). Такенововведення має на меті запобігти уникненню контролю з боку ТЦУ шляхом «впровадження» у ланцюг поставки посередника із номінальними функціями.

Визначення операцій, які враховуються для розрахунку 50 млн. грн. з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій (п.39.2.1.2). Нова редакція зафіксує, що враховувати слід лише операції із придбання товарів, робіт та послуг (а не всі операції, про які йдеться при буквальному читанні поточної редакції Кодексу).

Визначення способу підтвердження ставки податку, яку застосовує контрагент-нерезидент (п.39.2.1.3). Згідно пропозиції, ставка оподаткування може підтверджуватись листом від контрагента чи відповідним пунктом у договорі. Проте податкові органи залишають за собою право визнати операцію контрольованою у разі, якщо доведуть недостовірність наданої в договорі (листі) інформації.

Метою такого нововведення є вирішення проблеми із неможливістю отримати «довідку, що підтверджує обрану ставку податку на прибуток» згідно п.39.2.1.3.

2. Джерела інформації

Можливість використання оцінки для разових (нетипових) операцій (п.39.3). Згідно цього уточнення ціна в операціях, що здійснюються на разовій основі, наприклад реалізація активів, за неможливості застосування звичайних методів може підтверджуватись незалежною оцінкою.

Включення поняття «зіставних юридичних осіб» (п.39.3.2.7). для цілей застосування методів рентабельності. При цьому застосування інформації щодо таких юридичних осіб можливе лише за умови відсутності інформації стосовно зіставних операцій. Таке нововведення дозволить додати більше законодавчої чіткості підходам щодо застосування другого, третього та четвертого методів, передбачених законодавством (в рамках якого зазвичай аналізується рентабельність компаній, а не окремих операцій).

Визначення пріоритетності джерел інформації (п.39.5.3). Згідно із запропонованою редакцією, пріоритет буде наступним:

• Внутрішні зіставні операції із непов’язаними особами;
• Офіційні джерела інформації за умови забезпечення належного рівня зі ставності
• Інші джерела інформації.

3. Звітність та контроль

Встановлення єдиних вимог по документації для всіх платників податків (як великих, так і інших) (п.39.4.7-39.4.8).

Визначення рівня розкриття інформації про пов'язаних осіб в документації з ТЦУ (п.39.4.8). Згідно з уточненням обов’язковою для розкриття є інформація лише щодо контрагента в контрольованій операції та безпосереднього власника корпоративних прав платника податку. Буквальне читання поточної редакції Кодексу вимагає розкриття інформації про всіх пов’язаних осіб, що часто не є доцільним та можливим.

Визначення обов'язку податкових органів проводити аналіз документації та базувати висновки перевірки з питань ТЦУ саме на документації, наданій платником податків(п.39.5.1).

Визначення розміру штрафних санкцій за невключення окремих контрольованих операції до звіту (п.120.3). Пропонується уточнити поточну редакцію Кодексу, стосовно якої можуть існувати різні думки у платників податків та податкових органів стосовно накладення штрафних санкцій за подання неповного звіту про контрольовані операції. Зокрема, пропонується встановити штраф у розмірі, а саме 1 відсотку від суми невключеної операції, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати за всі невключені операції загалом.

4. Інше

Узгодження терміну «звичайна ціна» (стаття 39). Технічне виправлення, що полягає в усуненні відмінностей між термінами «звичайна ціна», «ринкова ціна» та «звичайна (ринкова) ціна», що не завжди узгоджені у поточній редакції статті 39 Кодексу.

Порядок проведення самостійних пропорційних коригувань (п.39.5.5). Метою уточнень є надання платнику податку права провести самостійне пропорційне коригування у разі неотримання від податкових органів відповідного повідомлення про можливість проведення коригувань у визначений термін (поточна редакція дозволяє проводити коригування лише у випадку отримання повідомлення від податкових органів).

Порядок укладення односторонніх угод з податковими органами (п.39.6). Метою уточнення є надання можливості укладення односторонніх угод (а не лише двосторонніх) та більш чітке забезпечення відсутності донарахувань та штрафів з боку податкових органів у випадку дотримання умов. Також пропозиція передбачає введення плати за розгляд заяви на укладення таких угод.

Уточнення порядку застосування фінансових показників для методів рентабельності (39.3.2.5). Метою є встановити загальні правила щодо вибору показників рентабельності (в той час як поточна редакція Кодексу містить лише перелік таких показників).

Даний перелік є попереднім результатом діяльності Робочої Групи ТЦУ (трансфертного ценообразования - рос.) та імовірно зазнає коригувань під час майбутніх дискусій.

Оновлення 1

25 квітня 2014 року на засіданні під головуванням міністра фінансів Олександра Шлапака було ухвалено рішення про створення дев'яти робочих груп з розробки необхідних змін. Створені групи з адміністрування податків, податку на прибуток, прибуткового податку, ПДВ, акцизів та оподаткуванню надр. За дорученням заступника міністра фінансів Дениса Фудашкіна, в рамках групи адміністрування податків виділено підгрупу з питань трансфертного ціноутворення (надалі – «Робоча Група»), співголовою якої став Олександр Черінько, директор компанії «Делойт».

До Робочої Групи увійшли представники Великої четвірки (Deloitte, EY, PwC та KPMG), Державної фіскальної служби, Національного університету Державної Податкової Служби України, а також низка провідних організацій бізнес-спільноти, зокрема - УСПП, ЕВА, AmCham та НАБУ.

Мета групи – визначити ключові напрямки реформуванню податкового законодавства України у галузі трансфертного ціноутворення (трансфертного ценообразования - рос.) та підготувати відповідний законопроект для його подання від імені Міністерства фінансів.

News in transfer pricing

Верховна Рада внесла низку важливих змін до законодавства з трансфертного ціноутворення 13.05.2014

У вівторок, 13 травня 2014 року, Верховна Рада України прийняла законопроект № 4527 про внесення змін до ПКУ щодо трансфертного ціноутворення (далі – «Законопроект»). За це рішення проголосував 241 народний депутат. Законопроект направлений на підпис виконуючому обов'язки Президента України.

Нижче ми пропонуємо короткий огляд основних положень і змін, які вносить Законопроект. Звертаємо Вашу увагу на те, що це інформаційне повідомлення базується на опублікованій раніше редакції законопроекту. Фінальна версія ухваленого законопроекту буде оприлюднена пізніше.

Основні зміни в правилах трансфертного ціноутворення
Ретроспективне перенесення терміну подання звіту по контрольованих операціях
Термін подання звіту по контрольованих операціях за перший звітний період (1 вересня – 31 грудня 2013 року) перенесено з 1 травня 2014 року на 1 жовтня 2014 року. Таким чином ця зміна була ухвалена вже після закінчення граничного терміну подання звіту.

Суттєве зменшення штрафів за неподання звітності з трансфертного ціноутворення, а також продовження «пільгового» періоду
Розмір штрафу за неподання звіту по контрольованих операціях знижено до 100 мінімальних заробітних плат (для першого звітного періоду сума штрафу становитиме 114 700 гривень). Раніше штраф становив 5% від загальної суми контрольованої операції.

Розмір штрафу за неподання документації з трансфертного ціноутворення знижено до 10 мінімальних заробітних плат (для першого звітного періоду сума штрафу складе 11 470 гривень). Раніше розмір штрафу складав 100 мінімальних заробітних плат.

Період, упродовж якого за порушення в галузі ТЦУ будуть застосовуватися штрафні санкції у розмірі однієї гривні, продовжено до 31 грудня 2014 року (раніше цей період закінчувався 31 серпня 2014 року). Крім того, протягом періоду з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року не застосовуватимуться штрафні санкції в разі самостійного коригування податкових зобов'язань з трансфертного ціноутворення. Звертаємо Вашу увагу на те, що цей штраф не поширюється на неподання звіту або документації (про штрафи за неподання ми згадували в попередньому абзаці).

Зміна підходу при розрахунку вартісного критерію 50 млн. грн.
Внесено уточнення стосовно того, що при розрахунку вартісного критерію 50 млн. грн. необхідно враховувати тільки господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, тоді як раніше, при буквальному прочитанні, обліку підлягали всі операції. Ця зміна має усунути невизначеність і призвести до зменшення обсягу операцій при розрахунку вартісного критерію, за якого будуть враховуватися тільки операції з придбання товарів, робіт і послуг. Якщо раніше, на думку податкових органів, при розрахунку вартісного критерію 50 млн. грн. потрібно було враховувати такі операції, як, наприклад, отримання/виплата кредиту, виплата дивідендів, внесок до статутного капіталу тощо, то нова редакція повинна внести ясність і дозволити виключити такі операції з розрахунку.
Зазначені зміни набувають чинності з дня опублікування Закону. Таким чином, не можна виключити ризик того, що податкові органи наполягатимуть на застосуванні старої редакції до періоду з 1 вересня по 31 грудня 2013 року, а також, можливо, і до того періоду поточного року, що вже закінчився.

Внесені зміни є першим кроком до вдосконалення правил трансфертного ціноутворення в Україні. Є очікування, що в майбутньому будуть розроблені і внесені інші важливі зміни.

News in transfer pricing

Кабінет Міністрів України затвердив перелік країн для цілей визначення контрольованих операцій з непов’язаними нерезидентами

31 грудня 2013 р. Кабінет Міністрів України (КМУ) опублікував перелік країн, в яких корпоративний податок на прибуток на 5 і більше процентних пунктів нижчий, ніж в Україні (Розпорядження від 25 грудня 2013 р. № 1042-р).
Цей перелік розроблено для цілей застосування правил трансфертного ціноутворення в Україні. Одним з критеріїв, за яким операція може визнаватися контрольованою (за умови досягнення обсягу у 50 млн. грн. на рік та більше), є факт того, що контрагент цієї операції зареєстрований у юрисдикції з низьким рівнем оподаткування. Тому метою розробки переліку є, перш за все, формальне пояснення того, які саме юрисдикції вважатимуться такими, що характеризуються низьким рівнем оподаткування, для цілей трансфертного ціноутворення.
У Пояснювальній записці до проекту розпорядження мова йшла про те, що контрольованими повинні бути операції з державами, у яких ставка корпоративного податку на прибуток у 2013 році складала не менше 14%. Починаючи з 1 січня 2014 року контролюватися повинні операції лише з тими країнами, у яких ставка такого податку нижче 13%.
Затверджений перелік переважно включає ті юрисдикції, які Україна вважає офшорними. Крім того, до переліку також включені такі європейські країни, як Люксембург, Швейцарія, Мальта, оскільки у цих країнах діють спеціальні режими, які дозволяють отримати ефективну ставку оподаткування нижче 14%.
На нашу думку, включення таких юрисдикцій до переліку країн з низьким рівнем оподаткування є досить суперечливим. Загальна ставка податку у таких країнах перевищує 20%. І лише згідно зі спеціальними режимами оподаткування, які застосовуються у випадку виконання певних умов, ставка податку у Люксембургу та Швейцарії може бути зменшена до 5-8%. Тим не менш, такі пільгові режими не є загальнодоступними для всіх платників податків. Вони застосовуються тільки до певних видів діяльності і після отримання дозволу від податкових органів цих країн.
Подібні режими існують у більшості країн для стимулювання розвитку тієї чи іншої галузі. Так само і в класичних офшорних юрисдикціях підприємства певних галузей можуть платити корпоративний податок за ставками вище 14%. Тим не менш, до переліку потрапили лише окремі країни, які користуються найбільшою популярністю серед українських промислових та сільськогосподарських груп.
Усно податкової органи стверджують, що будуть індивідуально підходити до питання визначення юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування і у кожному окремому випадку будуть аналізувати ефективну податкову ставку контрагента у тій чи іншій юрисдикції. Скоріш за все, ця процедура буде проходити шляхом відправлення запитів до податкових органів країни контрагента. Ми погоджуємося з таким підходом, якщо відповідна процедура буде впроваджена прозоро та юридично правильно.
Стосовно Мальти хотіли б окремо зауважити, що з економічної точки зору ефективна ставка податку для компаній цієї юрисдикції складає 35%. Існуюча система відшкодування податку застосовується до акціонера компанії (компанія не отримує повернення податку на свій корпоративний рахунок). Розпоряджатися отриманими коштами акціонер може на власний розсуд: реінвестувати в мальтійську компанію або інвестувати в інший бізнес. Відповідно, компанія на Мальті не розпоряджається коштами, отриманими у результаті відшкодування податку. Тому ця пільга жодним чином не впливає на ефективну ставку оподаткування на Мальті, а спеціальний режим діє лише як інвестиційна пільга для акціонерів компаній. Відповідно, твердження про те, що ефективна ставка оподаткування на Мальті становить менше 14%, є не зовсім коректним.
Крім того, у Пояснювальній таблиці до розробленого переліку зазначено, що податок може відшкодовуватися на Мальті у повному обсязі. Це твердження дещо помилкове, оскільки максимально акціонер може отримати 6/7 сплаченого податку на Мальті.
Варто зауважити, що цей перелік складено лише для цілей визначення контрольованих операцій і він не є переліком офшорних юрисдикцій, стосовно операцій з якими існують обмеження на віднесення витрат до складу податкових для цілей податку на прибуток. 

News in transfer pricing

Президент України підписав Закон про трансфертне ціноутворення (оновлено)

Президент України Віктор Янукович підписав Закон № 408-VII про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення (проект № 2515), яким вводиться механізм податкового контролю за трансфертними цінами.

Закон можна назвати компромісом між тим варіантом, на якому наполягало Міністерство доходів і зборів, та пропозиціями з боку бізнесу, оскільки вони були враховані лише частково. Щодо низки важливих питань Міністерство зайняло принципову позицію і вони залишилися без змін.

Звертаємо увагу, що в останній момент було прийнято рішення перенести дату набрання чинності. Нові правила трансфертного ціноутворення набудуть чинності з 1 вересня 2013 (а не з 1 січня 2014, як наполягали представники бізнесу).

Events in transfer pricing

Серія круглих столів "Підготовка Документації з трансфертного ціноутворення. Основні складнощі та шляхи їх вирішення"

24, 25 та 26 червня 2014 року компанія «Делойт» провела серію круглих столів на тему "Підготовка документації з трансфертного ціноутворення. Основні складнощі та шляхи їх вирішення". Дана тема викликає незмінний інтерес з боку бізнесу – три заходи, присвячені цій темі, відвідали понад 200 представників бізнесу. Серед них - компанії аграрного, нафтогазового секторів, металургійної галузі, мобільні оператори та інші.

«Практичне застосування законодавчих вимог у сфері трансфертного ціноутворення в Україні викликає досить багато питань. Саме тому ми вважаємо дуже важливим обмін досвідом між компаніями по цій тематиці. Нам приємно, що на наших заходах ми мали можливість поділитись нашим практичним досвідом вирішення відкритих питань, а також обмінятись знаннями з компаніями-учасниками», - відзначив директор компанії «Делойт», керівник напрямку трансфертне ціноутворення Олександр Черінько.

Серед найбільш проблемних питань, що цікавили представників бізнесу в рамках заходу:

Питання стосовно дотримання вимог по наповненню документації
Складнощі при виборі методу трансфертного ціноутворення,
Труднощі ідентифікації співставних операций та компаній, що лежатимуть в основі анализу.
Визначення фінансового результату контрольованої операції.
Усвідомлюючи недосконалість нинішнього законодавства у сфері трансфертного ціноутворення, представники компанії «Делойт» ініціювали та на даний час активно працюють над його вдосконаленням. Ми продовжуватимемо практику проведення круглих столів з цієї тематики та інформування бізнесу про особливості підготовки звітності з трансфертного ціноутворення.

Back to Transfer Pricing