Як правильно оподатковувати дохід, щоб уникати подвійного оподаткування

У попередніх статтях ми розглянули загальні правила декларування та визначення податкового резидентського статусу фізичних осіб. Цього разу пропонуємо поговорити про уникнення подвійного оподаткування.

Як ми вже знаємо, податкові резиденти України оподатковують в Україні загальносвітовий дохід. Для нерезидентів оподаткуванню підлягає тільки дохід з джерелом походження з України.

При цьому слід мати на увазі, що дохід з джерелом походження з України включає в себе також дохід, виплачений іноземним роботодавцем, якщо такий дохід сплачено за здійснення трудової діяльності на території України.

За наявності діючої конвенції про уникнення подвійного оподаткування дохід нерезидента України, отриманий від іноземного роботодавця у зв’язку з роботою, що здійснюється в Україні, може бути звільнений від оподаткування в Україні – у випадку, коли передбачені конвенцією критерії виконуються. До таких критеріїв зазвичай належать строк перебування в Україні протягом року (не більше 183 днів), виплата доходу іноземним роботодавцем, а також той факт, що витрати зі сплати цього доходу не несуть постійне представництво або постійна база, які має в Україні іноземний роботодавець.

Податкові резиденти України можуть отримати в Україні податковий кредит стосовно іноземних доходів, які оподатковані за кордоном. Факт оподаткування іноземного доходу за кордоном не звільняє від необхідності декларування такого доходу в Україні. Проте сума нарахованого податкового зобов’язання може бути зменшена на суму іноземного податку, що вже була сплачена за кордоном. Ключова умова – наявність чинного договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною державою, а також документа, що підтверджує сплату податку за кордоном.

Слід зауважити, що для отримання податкового кредиту (зменшення суми українського податку на суму податків, сплачених за межами України) такий документ має відповідати вимогам Податкового кодексу України. Крім того, він повинен бути виданий (або засвідчений) податковими органами країни, де отримано іноземний дохід, містити інформацію про суму сплаченого податку, а також суму доходу, з якого цей податок був сплачений. До того ж документ повинен бути легалізований (крім країн, з якими Україна підписала міжнародні договори про правову допомогу, що скасовують необхідність легалізації). Для країн, які підписали Гаазьку конвенцію, консульську легалізацію заміняє апостилювання документів. Так само, як і резидентський сертифікат, довідку про суму податків, сплачених за кордоном, необхідно перекласти українською і засвідчити переклад нотаріально.

Зрозуміло, що для отримання документа у відповідному форматі потрібен певний час. Адже необхідно не тільки витребувати документ із податкових органів іншої країни, але й засвідчити його належним чином, що далеко не завжди можна зробити протягом чотирьох місяців, які триває кампанія декларування. Саме тому в такому випадку граничний термін подання декларації може бути подовжено до 31 грудня року, наступного за звітним.

І ось на цьому етапі платник податку може отримати не надто приємний сюрприз. По-перше, для деяких країн навіть продовжений строк подачі не є достатнім часом для видачі, а тим паче легалізації цього документа. Так, до прикладу, довідки з податкових органів Австрії, Бельгії чи Нідерландів можна очікувати до трьох років.

У таких країнах, як США чи Канада, довідки про суму сплаченого податку фізичними особами не підлягають легалізації (апостилюванню) взагалі. Це, по суті, зводить нанівець весь механізм уникнення подвійного оподаткування, передбачений конвенціями. Податок з ваших доходів сплачено за кордоном, конвенція є, вона чинна, довідку ви отримали. Але податкова цю довідку прийняти не може через те, що документ не легалізований. Тож доведеться сплатити податок в Україні ще раз – у повному обсязі.

Якщо в країні, де отримано іноземний дохід, звітний рік не збігається з календарним (як, наприклад, у Великій Британії), для відображення доходу за календарний рік вам потрібно отримати дві довідки. При цьому треба простежити, щоб дохід (і, відповідно, податок) був відображений помісячно. Малоймовірно, що отримати і легалізувати обидва документи ви встигнете до 31 грудня календарного року, наступного за звітним.

Заходи карантину, впроваджені у більшості країн світу, цю ситуацію лише погіршують, адже терміни подачі річної декларації перенесено не тільки в Україні. Тож очікуваний термін отримання необхідних документів з-за кордону автоматично збільшується. А перенесення граничного строку подачі річної декларації в Україні залишається незмінним – до 31 грудня року, наступного за звітним.

У багатьох країнах механізм зарахування податків, сплачених за кордоном, простіший. Залежно від країни ви можете вказати у декларації попередні дані, а потім «донести» офіційну довідку, надати довідку від роботодавця (отримати яку набагато простіше і швидше, ніж з податкових органів), легалізація довідки в багатьох країнах не є обов’язковою.

Україна, на жаль, не поспішає спрощувати процедуру. А дарма. Маючи можливість зарахувати свої податки, сплачені за кордоном, не витрачаючи рік (чи навіть більше) на те, щоб отримати відповідні документи, набагато більше людей декларували б свої доходи в Україні належним чином.

Сподіваємося, ситуація зміниться на краще, і в Україні процедуру також буде спрощено. А тим часом готуємо наступну статтю нашої серії. У ній розповімо про податкову знижу, завдяки якій можна повернути частину податку, утриманого з вашої заробітної плати.

Стаття написана у співавторстві з Вікторією Чорновол, партнером податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні

Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/05/19/660629/