Корпоративні інновації – це школа сучасного підприємництва

Ресурс vs продукт

Перша проблема, яку нам варто усвідомити та проаналізувати її глибинні причини – це «ресурсна економіка» України. Наш великий бізнес, за великим рахунком, ресурсо-орієнтований. Ми «аутсорсингова» країна, яка експортує тонну сталі приблизно за 500 доларів, й імпортуємо тонну BMW за 15,000 доларів. Експортуємо години наших розробників за 30 доларів, а потім імпортуємо новий iPhone з додатками, які вони розробили, за тисячу доларів.

Аналогічна ситуація скрізь: з експортом деревини та імпортом дорогих меблів, з експортом аграрної продукції та імпортом продуктів харчування. Така ресурсна економіка не може бути інноваційною. Вона на дні створення доданої вартості й завжди під тиском конкуренції на глобальних ресурсних ринках. Завжди в боргах та в хронічному дефіциті торгового балансу. Який впливає на податкове навантаження бізнесу та населення, якість сервісу державних служб, вартість капіталу, перспективу та розмір пенсій.

Одним словом, у нас довгострокові великі проблеми. І якщо ми не перетворимо економіку на інноваційну, продуктову – ту, що створює додаткову, масштабовану цінність, так і будемо постійно звинувачувати корупцію та олігархів у всіх наших проблемах. Хоча насправді все в наших руках: хочете стати мільйонерами – вирішіть проблеми мільйонів людей. Таких проблем в Україні вдосталь. 

2 глибинних «чому?» аутсорсингової проблеми України

Перша причина застарілого ресурсного мислення в бізнесі – це спадщина Радянського Союзу. Після його розпаду в активах України залишилися старі заводи та родючі землі, а на чолі цих активів стали радянські бізнесмени. Вони ніколи не мислили і не будуть мислити категоріями додаткової цінності. Адже ніколи не вели бізнес і не брали на себе ризики в умовах ринкової економіки. Такої економіки в Союзі просто не було, тому продуктове та підприємницьке мислення пострадянським бізнесменам нізвідки було взяти.

Друга і головна причина – нестача довіри, дефіцит емпатії в суспільстві. Неможливо створити класний інноваційний продукт для людей, коли думаєш, що краще за них знаєш, що їм потрібно. Коли ти їх слухаєш, але не чуєш, коли спостерігаєш за ними, але не помічаєш поведінкові тренди. Коли «бізнес-его» не дає побачити власні помилки, і забирає можливість розвиватися. Коли не знаєш глибинні потреби навіть своїх дітей – не можеш створити цінність для своїх клієнтів. І, відповідно, побудувати класний продукт і сталий бізнес у сучасному технологічному світі.

Цей дефіцит полягає, знову ж таки, в радянському минулому. «Недолюблені» діти «недолюблених» батьків – ми не вміємо відчувати та розуміти проблеми інших. Оскільки наші проблеми ніхто ніколи не намагався зрозуміти й вирішити. В наших родинах не будували емпатію до дітей, бо так не було прийнято. А діти виростають і не знають, як це робити в своєму колі спілкування. Як результат, відсутність емпатії в суспільстві стає глибинною причиною відсутності продуктового, ціннісного мислення у створенні нових бізнесів.

Зараз в українських компаніях настає переломний момент. У них уже працює достатньо молоді, фахівці нового покоління, яких емпірично не зачепило радянське минуле. Які отримали сучасні знання, по-іншому будують взаємини в своїх родинах. Вміють бачити проблеми клієнтів і працювати в команді. Володіють сучасними інструментами створення цінності (lean, design, менеджмент продуктів) і готові брати на себе ризики підприємництва.

Ці люди готові сфокусуватися на клієнтах, створювати для них круті, інноваційні продукти. І хочуть разом з продуктовою командою отримувати дивіденди від цієї цінності. Чи готовий до цього менеджмент українських компаній – питання риторичне. Поки що такі команди сприймаються як конкуренти. Хоча насправді тільки в співпраці з ними на партнерських умовах пролягає єдиний шлях до конструктивного розвитку. 

Корпоративні інновації – школа підприємництва в українському бізнесі

Інновації = креативність х підприємництво. Коли готовність співробітників ризикувати та будувати власний бізнес дорівнює нулю, добуток інновацій теж дорівнює нулю. Звісно, корпоративне підприємництво – нова поведінкова модель для бізнесу, і її треба впроваджувати поступово. Як і кожна нова звичка у людини, вона може засвоїтися лише за наявності трьох основних елементів: тригера, можливості та мотивації. Відсутність хоча б одного з них призведе до того, що нова звичка не засвоїться.

Тригер

Тригер – щось, що вас постійно підштовхує змінювати поведінкову модель. Якщо ви були студентом і тільки-но починаєте працювати, тригером стає будильник, який щоранку будить вас іти на роботу. В організації тригером для підприємництва може стати процес, який постійно підштовхує співробітників думати та діяти як підприємці. Деякі компанії для цього відкривають корпоративні інкубатори. Інші компанії вмонтовують підприємництво на рівні всієї організації – даючи співробітникам автономію в прийнятті рішень та взяття на себе ризиків.

Можливість

У випадку зі студентом і його новою роботою можливість – це навички, знання та спроможність вчасно приходити на роботу. Щоб виростити підприємців у співробітниках, треба розбудити ризик-апетит. У когось він природний, у когось його можна створити, даючи людям впевненість, що вони теж здатні бути підприємцями. Цю впевненість можуть дати необхідні знання про принципи, процес та методи ведення сучасного підприємництва.

Якщо ви хочете, щоб ваші співробітники були інноваторами та підприємцями, але не можете бути прикладом – це проблема. Вам просто не повірять, якщо ви не можете пояснити, як працює дизайн-мислення чи як будувати та експериментувати з бізнес- моделями. Як застосовувати лін-стартап фреймворк для вашої організації. Як створювати продуктивні команди та як їм ефективно працювати за допомогою лін та скрам фреймворків. Окрім самих знань, людям треба дати час на їхнє отримання та емпіричне застосування. Якщо цього часу та інвестицій у бюджеті вашої організації немає – відповідно, відсутня можливість розвитку підприємництва.

Мотивація

Останній, але надважливий елемент – мотивація, бажання людей прогресувати. Студент має бути вмотивований заробітною платою чи майбутнім досвідом, який він може отримати для того, щоб звичка ходити на роботу залишилася з ним надовго. У випадку корпоративного підприємництва людям має бути цікаво брати на себе ризики і створювати нові продукти. Зацікавити їх може дві сили. Перша – немонетарна. Жага до нових знань, цікавих проектів, свобода прийняття рішень, нові професійні горизонти та знайомства, видима цінність продукту, який ти створюєш. Друга – монетарна.

Грошова винагорода від успіху продукту, перспектива створити власний бізнес або отримати частку в наявному. Саме тому всі сучасні технологічні компанії на кшталт Amazon, Google, Facebook дають своїм співробітникам, окрім гідних зарплат, ще й акції компанії. Примножувати капітал компанії через збільшення власного доходу – суперпотужний мотиватор.  

Корпоративні інновації – тригер розвитку нового українського підприємництва

Корпоративні інновації – це насправді система та процес. Вони постійно створюють тригери, можливості та мотивацію бути інноваторами, креативними підприємцями. Якщо ви як лідер хочете перетворити власну компанію на інноваційний та довготривалий бізнес – продемонструйте на власному прикладі, як працюють інновації як новий спосіб світосприйняття. І чому це важливо для компанії. А головне, дайте співробітникам можливість міняти компанію разом з вами. Експериментуйте, не бійтеся копіювати найкращі практики технологічних компаній, адаптуйте їх до своїх реалій. Мотивуйте команди, будуйте продукти, створюйте додаткову цінність для свого бізнесу та додану вартість для економіки країни.