1С: курс корабля

Якщо ви взялись активно обговорювати заборону Telegram в Україні за наявності 1С, про таке ігнорування справжньої великої проблеми англійці зазвичай кажуть: слон у кімнаті.

Сьогодні, через понад два роки повномасштабної війни, не менше 70% українського ринку бухгалтерського програмного забезпечення займають російська 1С та десятки її клонів, наприклад польський BAS. Це створює, зокрема, і ризик витоку чутливих даних до ворога. Адже облік може багато розповісти про специфіку діяльності бізнесу, його роль для держави, динаміку розвитку чи занепаду, втрати та руйнування. Власне, це і є його завдання.

Така загроза є неприйнятною. Необхідно працювати над тим, щоб знизити частку ворожого ПЗ на ринку до нуля. Напрямок руху 1С та подібного ПЗ лаконічно описує інший вислів, український, про курс російського воєнного корабля.

Війна триває у п’яти вимірах: на суші, у повітрі, на воді та під водою. А ще – у кіберпросторі. Бухоблік у масштабах всієї економіки – це складова інформаційної та кібервійни. Яка теж має закінчитися на користь України.

Для вирішення 1С-проблеми є два сценарії: еволюційний та радикальний. Поговоримо про кожен з них.

Еволюційний сценарій відмови від 1С

Насправді еволюційний поступовий відхід уже триває. За останній рік на ринку різко зросла активність нових провайдерів та консультантів, приємно тішить кількість аналітичних і практичних матеріалів на цю тему. Проте трансформація поточними темпами все одно неприйнятно повільна, адже займе довгі роки. Тому що відмова від російського софту – це питання нацбезпеки, але воно віддане на «відкуп» бухгалтерам та менеджерам приватного сектору, які діють виключно на власний комерційний розсуд.

Бухгалтерія консервативна. Будь-які зміни для неї – складні та небажані, і це нормально, адже облік потребує сталості та прогнозованості. До того ж вагомий аргумент, що цементує небажання переходу на нове ПЗ – це вартість. Аргумент слушний, адже ринок упродовж десятиліть монополізований простим та дешевим ПЗ, а бізнесу зараз нелегко.

Проте ця аргументація спростовується іншою.

По-перше, ми маємо заплатити ціну за цифрову свободу. Обирати доводиться між гідністю та економією, а задекларовані компаніями цінності перевіряються їхніми діями. Що важливіше – принципи та репутація чи економія? Чи носять корпоративні цінності екстериторіальний характер і розповсюджуються на всю оргструктуру, включно з бухгалтерією?

По-друге, невірно сприймати ринок майбутнього через умови ринку сьогодення. Так, сьогодні на ринку є монополіст з дешевим софтом. Конкуренти, які не мали широкої клієнтської бази та можливості розвиватись, зараз очікувано дорожчі, не завжди мають аналогічний функціонал та зручність. Якщо заберемо із цієї системи зайвий елемент – монополіста, чи залишимось з усіма іншими незмінними – лише з дорогим та складним ПЗ? Певно, що ні. Невидима рука ринку приведе все до нової рівноваги. Прийдуть інші продукти, вони почнуть конкурувати за ціною та практичністю – настане новий ринок. Важливо, що він буде значною мірою «національним», де розвинуться (а може, й домінуватимуть) українські розробки. Вони вже існують та конкурують.

Багато хто з водіїв, які сьогодні пересуваються Києвом, не зрозуміють назву «Яндекс.Пробки». А раніше вона домінувала на вулицях столиці. Добре пам’ятаю обурення деяких автолюбителів, коли за часів Порошенка були запроваджені перші санкції проти російських сервісів: «Вони взагалі не думають про людей? Без Яндексу Київ буде похований у заторах!». Але Київ, як завжди, вистояв. Google Maps, Waze та інші поставили все на свої місця. Так буде і на ринку бухгалтерських рішень.

Радикальний сценарій відмови від 1С

Радикальний (або «санкційний») сценарій може привести нас до бажаного стану набагато швидше.

Трохи історії. Вперше Україна наклала санкції на підприємства групи 1С у 2017 році на 3 роки. Відповідно до вже згаданого Указу Президента України №133/2017 від 15.05.2017 року, яким вводилось у дію рішення РНБО від 28.04.2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Наразі санкції розширені та продовжені на 10 років Указом Президента від 15.04.2023 року №227/2023.

До кожної ворожої компанії застосовуються різні види санкцій. Наприклад, до ЗАТ «1С акционерное общество» застосовано 13 санкцій. Це блокування активів, повне припинення торговельних операцій, зупинення дозволів/ліцензій, заборона здійснення публічних та оборонних закупівель у компанії та її дистриб’юторів тощо.

Проте санкційний механізм нечіткий (уряд, НБУ та СБУ мають щось робити). Відсутні прямі негативні наслідки за невиконання санкційних рішень. Санкції є вибірковими: не стосуються приватних користувачів; носять суб’єктний характер, тобто направлені переважно не на продукт як загальну категорію з родовими ознаками, а на поточних правовласників, дистриб’юторів конкретного, найбільш популярного ПЗ. Це дає можливість легко обійти заборони, створивши нові компанії або змінивши «фасад» софту, та надалі продавати його всім охочим.

Саме поточний стан ринку доводить, що санкції не є дієвими.

Але недалекоглядним був той бізнес, який проігнорував це «лайтове» попередження семирічної давнини та не почав трансформацію, задовольнившись клонами 1С з номінальною євро-пропискою.

Нові та більш суворі санкції неминучі. І ми прогнозуємо новий санкційний сценарій.

Більш того – він буде тотальним. Спочатку повна заборона може бути секторальною. Наприклад, у фінансовому секторі через його регуляторів.

Так, галузеві регулятори будуть більш дієвими за цілий уряд разом із спецслужбами. Адже вони вирішують питання про доступ на ринок через ліцензійні умови, серед яких можуть бути вимоги до ПЗ. Саме в таких умовах може бути викладено найбільш повний перелік заборонених продуктів та їхніх родових ознак. А оскільки в «перегонах з клонами» Україна завжди відставатиме, підхід може бути й іншим – через дозволені/рекомендовані програми, які успішно пройдуть перевірку на відсутність зв’язків з агресором. Цей підхід реалізується на підставі поточної редакції закону про санкції.

Потім аналогічні галузеві санкції прийдуть до енергетики, промисловості, транспорту. А вже потім – до всіх.

Клони плодяться, серед іншого, в респектабельних європейських юрисдикціях. Тобто створюють аналогічні безпекові ризики для союзників. Отже, має бути покращена взаємодія з ЄС, США та іншими партнерами щодо обміну інформацією та синхронною забороною. Чинний Указ Президента покладає це завдання на МЗС. Але синхронізація має відбутися також у профільних вимірах, наприклад між НБУ та іншими центробанками.

Нова заборона 1С буде тотальною, унеможливить її подальше клонування та розширення географії. Бізнес втратить можливість і надалі марнувати час на роздуми та бездіяльність.

Водночас заборона не зможе бути миттєвою, адже створить колапс для всіх залежних компаній та унеможливить виконання ними вимог закону про бухоблік. Має бути перехідний період.

Так, ускладнень все одно не уникнути. Всі клієнти одночасно звернуться до нових провайдерів, яких, в свою чергу, не врятує навіть неминуче значне підвищення цін на їхній продукт. Їм не вистачить ресурсу для задоволення попиту, для швидкого допрацювання їхніх програм до звичного для клієнтів 1С-функціоналу. Довгі черги за софтом також вплинуть на якість імплементації, і виграють тільки ті, хто завчасно її розпочав.

Так, це ще один серйозний виклик для бізнесу. Але альтернатив санкційному сценарію особливо немає – проте можна пом’якшити його наслідки, заздалегідь стимулювавши ринок до змін.

По-перше, ми як консультанти-практики в сфері бухобліку готові допомогти найбільш перспективним провайдерам покращити свої продукти, зберігаючи при цьому власну технологічну нейтральність. .

По-друге, ми ініціювали офіційний запит до правоохоронних органів через одну з провідних бізнес-асоціацій щодо роз’яснення кіберризиків використання 1С, BAS тощо (нам також відомо про інші подібні запити до Мінцифри та НБУ, але закликів до дій забагато не буде). На момент цієї публікації наш запит у роботі, але ми обіцяємо тримати вас в курсі. Про курс російського бухгалтерського корабля.