Корупція vs Інновації

Ми спостерігаємо безпрецедентний глобальний запит на інновації, зокрема в інфраструктурі. Люди хочуть переміщуватися у просторі швидше, комфортніше та безпечніше. Новини про розвиток транспортної галузі подекуди вже не відрізнити від анонсів фантастичних фільмів. Безпілотники та дрони, вакуумний потяг та таксі, що літає, перегони електро- та водневих авто, ракети, які повертаються з космосу, підготування до колонізації Марсу. Розумні міста та інтермодальні логістичні центри, в яких програма керує трафіком, світлофорами, вантажопотоком. Тему можна розвивати ще довго. А що в Україні? Відкриваємо стрічку новин та знаходимо, наприклад, таку новину: «Київський метрополітен вирішив замінити жетони на картки». Розрив колосальний.

Зіставлення технологічності нашої інфраструктури зі світовою – тема для наших досліджень у майбутньому, проте вже зараз очевидно: говорити тут і зараз про розвиток вітчизняної інфраструктури винятково завдяки інноваційному підходу, на мою думку, малоперспективно. Коли міст розвалюється, його врятують не «потяги-тунелі» і навіть не штучний інтелект, а лише капітальний ремонт (проте навіть простий ремонт виявиться інноваційним, якщо на ньому не красти). У випадку з інфраструктурними інноваціями «руїна» має властивість нуля у множенні, де «руїна х інновації = руїна».

Повернімося на рік назад. Тоді наше дослідження у рамках проекту «Галузевий контроль» не вивело технічний стан інфраструктури до топ галузевих проблем, але назвало корупцію проблемою №1, яка заважає розвиткові транспортної індустрії. Аналізуючи галузеву корупцію цього року, я приходжу до обнадійливого висновку, що перспективи в інновацій у нашій інфраструктурі все-таки є. Вони – в боротьбі з корупцією.

Аналізуючи природу людини, вважаю, що вона іноді якимось глибинним чином схильна до корупції. Не маючи змоги змінити людину, яка приймає рішення, ми ризикуємо капітулювати перед корупцією. Наш шанс на перемогу – усунути людський чинник усюди, де це можливо у публічній сфері. Як у безпілотному транспорті, позбавити людину можливості «рулити», пересадити її на заднє сидіння та зробити спостерігачем, довірити рішення програмному коду. Ось тут без інновацій і не обійтися!

Публічні процедури та реєстри, відкриті дані та автоматизація, блокчейн і смарт-контракти мусять зробити корупцію історією. Справа за малим – необхідні інноваційні розробки та непохитна політична воля.

Технологічний фронт

Боротьбу з корупцією можна вести далі (якщо припустити, що вона вже розпочалася) традиційним способом: з допомогою закону та інструментів його впливу на корупціонера (заборони та обмеження, санкції, каральні органи, перевиховання). Однак, ми маємо сумніви, що антикорупційна перспектива лежить у площині правового примусу. Про це говорить наш спільний емпіричний досвід життя в Україні. Проте ми віримо, що перспектива в інноваціях, які зведуть до мінімуму або повністю усунуть людсько-корупційний чинник. Розглянемо більш предметно перспективні напрями: відкритість даних, блокчейн та смарт-контракти.

Більше відкритості – більше прозорості

Згідно з дослідженням Global Data Index, Україна за ступенем відкритості даних піднялася на 24-е місце, перестрибнувши одразу 30 сходинок та випередивши всіх європейських сусідів, які брали участь у дослідженні. Ми зробили значний поступ у таких компонентах рейтингу: відкритість даних держбюджету та реєстру юридичних осіб.

Серед сфер, де Україні ще необхідний прогрес – дані про якість повітря і води, національні мапи та дані про власників землі. Україна справді неймовірно змінилася у сфері відкритості даних за останні кілька років. Щоб розуміти прогрес, достатньо зайти на www.data.gov.ua, започаткований громадянською платформою Social Boost у квітні 2014 року. На час цієї публікації на порталі було близько 15,900 наборів даних, а це збільшення у понад півтора рази від початку 2017 року. Перевірте цю інформацію сьогодні та впевніться у постійному прогресі теми. Згодом Social Boost запустила інкубатор (www.1991.vc), який займається розвитком проектів на основі відкритих даних, зокрема в інфраструктурі.

Безперечно, у сфері відкритих даних загалом, і в інфраструктурі зокрема, належить зробити ще дуже багато. Уряд та інші публічні розпорядники даних не поспішають надавати суспільству та бізнесу повний доступ до інформації. Нерідко таке небажання пов’язане з наміром отримувати корупційну вигоду від непублічної інформації. Як наслідок, в Україні де-факто можливо отримати деякі дані про юридичних осіб (наприклад, фінансову звітність або статистику зовнішньоекономічної діяльності), або специфічну інформацію з транспортної галузі, які за законом не є публічними.

Однак такі справи не лише у нас. Наприклад, ви можете отримати доступ до статистичних даних українських компаній через відомі міжнародні аналітичні системи, хоча ці постачальники, ймовірно, не зможуть чітко пояснити, звідки отримали таку інформацію.

Чому відкриті дані – це важливо для боротьби з корупцією? По-перше, що вже доступне, не можна незаконно продати. По-друге, публічність сама по собі дає більше шансів розкрити або навіть запобігти корупції. Наприклад, у 2016 році Україна трохи просунулася вгору у рейтингу сприйняття корупції Transparency International. Серед суттєвих поліпшень експерти рейтингу одноголосно відзначили впровадження системи ProZorro.

На нашу думку, ключове досягнення цієї системи полягає у її відкритості. На базі даних ProZorro виникло безліч цікавих проектів, які розвивають це досягнення. Наприклад, проект «Антикорупційний монітор» аналізує всі тендери ProZorro на предмет корупційних ризиків і дає держорганам, бізнесу та суспільству змогу ідентифікувати та ставити під сумнів підозрілі тендери. Ще до ProZorro приєдналися www.declarations.com.ua та відстежують тендери, які асоціюються з чиновниками. Також варто згадати моніторинговий портал www.dozorro.org, який дозволяє впливати на прозорість держзакупівель шляхом подання скарг на конкретні тендери. Аналізуючи корупційні ризики безпосередньо в інфраструктурі та перспективи їхнього вирішення з допомогою публічності, ми ідентифікували широкий перелік наборів даних для розкриття. Це, зокрема, така інформація:

• наявність, розподіл та рух вагонів;
• орендарі держмайна у морських портах та на інших держпідприємствах галузі, орендні ставки та інші умови користування держмайном;
• пов’язані інтерактивні мапи з правовою інформацією;
• непрофільні активи держпідприємств та їхній правовий статус;
• статистика вагового контролю на автошляхах;
• договірні та технічні деталі днопоглиблювальних, дорожніх ремонтно-будівельних робіт;
• квоти на міжнародні перевезення;
• розподіл маршрутів на пасажирських перевезеннях;
• статистика з регулярних несумлінних учасників держтендерів, з держзакупівель, які не відбулися, були оскаржені чи невиконані. 

Розумні контракти

Окремо зацікавлюють технології, які дозволять відбутися відкритим даним та іншими способами вплинуть на людський чинник у прийнятті адміністративних рішень в інфраструктурі. Блокчейн (blockchain) – це технологія розподілених реєстрів. Унікальна криптографічна архітектура блокчейн-систем здатна забезпечити максимальну надійність зберігання інформації та її публічність. Документ, записаний у блокчейн, вкрай складно або майже неможливо змінити, підробити, знищити. А оскільки реєстр – розподілений, і його оригінал зберігається на численних вузлах, стає неможливо приховати записаний до реєстру документ. У цьому блокчейн – перспективний технологічний інструмент для публічної інформації. «Усе таємне стає явним».

Якщо блокчейн стане обов’язковим для погодження, публікації та зберігання бюрократичних рішень, чиновник буде ухвалювати їх, розуміючи всі юридично-технічні наслідки. Розумний контракт (smart contract) – ще одна унікальна функція блокчейну. Це не контракт у звичному розумінні, а програмний код, алгоритм, який може забезпечувати настання юридично значущих подій за виконання певних умов. Наприклад, програма отримує від автоматизованих логістичних систем інформацію про доставку вантажу, прибуття рейсу чи їхню затримку і сама здійснює оплату послуг, штрафних санкцій, створює необхідну первинну документацію тощо. Необхідна умова для роботи розумних контрактів – децентралізоване середовище, яке унеможливлює (зловмисний) вплив людини на неї. А це саме те, що ми шукаємо у боротьбі з корупцією. Розподіл вагонів, видачу всеможливих дозволів, ліцензій на перевезення, призначень на маршрути тощо може контролювати розумна система розподілених реєстрів, яка аналізує відповідність заявленим критеріям, приймає рішення публічно, автоматично та без впливу людського чинника.

Справедливо додати, що сьогодні ці інноваційні пропозиції поки виглядають, як ідеалізоване майбутнє. Проте світ стрімко просувається вперед з розробками у цьому напрямі. І тут в України є унікальний шанс (не у приклад нашій застарілій інфраструктурі) зіграти передову роль у боротьбі з корупцією і у розвитку суспільства з допомогою технологій та інновацій.

Джерело: http://cfts.org.ua/