Стаття
Банки перед викликом моменту: освоювати інновації чи йти з економічної сцени в минуле
Сергій Бондаренко, керівник з питань цифрових технологій «Делойт» в Україні, про шляхи розвитку банківської системи
30 квітня 2018 року
У нещодавньому звіті Базельського комітету з питань банківського нагляду «Про вплив фінансових технологій на банківську систему», виокремлюється 5 можливих сценаріїв розвитку індустрії:
- покращений банк – це традиційний банк з новим, призначеним для користувача інтерфейсом;
- необанк – це спроектований «з нуля» банк винятково під напрям digital;
- фрагментований банк – це ринок, в якому окремі функції банку є незалежними вузькоспеціалізованими сервіс-провайдерами;
- делегований банк – все, як і в попередньому випадку, але необхідний набір сервісів агрегує під собою єдина платформа з інтерфейсом для кінцевого споживача;
- децентралізований банк – заснований на P2P-мережах і технології блокчейн банк, в якому відсутні посередницькі структури.
Банки, будучи консервативними, стабільними та ризик-менеджмент орієнтованими організаціями, в силу свого «психологічного» профілю, ніколи не практикували нічого подібного. Нині їм терміново необхідно освоювати креативність, готовність до експериментів і вибудовувати емпатію щодо своїх клієнтів – це абсолютно нові компетенції та процеси, які раніше банкам були невідомі.
Розуміючи це, деякі банки йдуть відносно легким шляхом – здаватися інноваційним та освоювати словник інноватора, втім реальний шлях інновацій всередині банку – важкий і тернистий. Як правило, особливо спочатку, справжні пасіонарії змін виглядають немов «фріки» і «космонавти», їхню продуктивність складно виміряти, а те, чим вони займаються, багатьом здається марною тратою часу. Їхні ідеї здаються фантастичними і сміливими, але саме такі люди, ця група називається Edge, долаючи опір корпоративної імунної системи, немов нова форма життя поступово проростають своїми ідеями і баченням всередині організації. Ось тоді починаються справжні практичні зміни.
Самі інновації, а особливо їхній кінцевий ефект, найчастіше малопередбачувані та перебувають в абстрактному полі ймовірностей. Інакше ми могли б відкрити будь-який «best practice» і просто, зробивши все за інструкцією, досягти цільового результату. В інноваціях це завжди розкриття нових можливостей і реалізація нових цінностей шляхом експериментів, спроб і помилок. Тому прийняття провалу експерименту, а також ретельне вивчення супутнього негативного досвіду, є невід'ємною частиною повсякденності інноватора. Долати цей абстрактний виклик допомагає підхід Design Thinking, який ми практикуємо в Deloitte Garage.
Банкам всерйоз необхідно змінити свою бізнес-стратегію «від потреб бізнесу» на «від потреб клієнта», проте сам клієнт не завжди знає, чого хоче насправді. Як одного разу зізнався Генрі Форд: «Якби я запитав людей, що їм потрібно, вони б сказали: швидших коней!». Тому вивчаючи потреби клієнта необхідно пропонувати йому новий варіант досвіду, якого у нього раніше не було. Певною мірою розробка нових продуктів це спільна подорож банку і клієнта до того, яким повинен бути новий продукт. Вона відбувається за декілька ітерацій, щоразу поліпшуючись та наближаючись до такої версії, яку можна масштабувати.
