Tax & Legal Digest #2

Літній сезон, а також початок осені ознаменувались важливими змінами в правовому полі. Співробітники податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні (Deloitte Tax & Legal) зібрали для вас дайджест найцікавіших новин за липень-вересень 2024 року, які точно не варто лишати поза увагою.

Нижче пропонуємо стислий огляд цих новин та коментарі спеціалістів «Делойт».

«Клуб білого бізнесу»

24 липня 2024 року був підписаний так званий «Закон про Клуб білого бізнесу».

1 жовтня 2024 року набрали чинності основні положення цього закону, зокрема щодо запровадження переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та переваг у податковому адмініструванні, якими платники, включені до такого переліку, зможуть користуватися під час воєнного стану.

Закон також вніс зміни до правил ТЦУ, зокрема були запроваджені додаткові критерії для визнання операцій контрольованими. Зміни в частині ТЦУ наберуть чинності з 1 січня 2025 року, тобто стосуватимуться операцій, здійснених у 2025 році та наступних періодах.

Більш детально з основними змінами, які були запроваджені відповідним законом, ви можете ознайомитися в нашому інформаційному повідомленні, яке було опубліковано раніше.

Запуск проєкту «Земельний банк»

Фонд державного майна України успішно перетворив ДП «Фонд аграрних інвестицій» у ТОВ «Державний земельний банк», що стало першою корпоратизацією ДП у ТОВ в історії України.

Проєкт «Земельний банк» не пов’язаний із відкриттям ринку с/г земель. Роль цього проєкту – вивести з тіні саме державні с/г землі та ввести їх у комерційний обіг.

ТОВ «Державний земельний банк» функціонуватиме як державний оператор земель с/г призначення. На балансі оператора акумулюватимуть державні с/г земельні ділянки для подальшого продажу права їх оренди на конкурентних, прозорих і відкритих аукціонах.

1 жовтня 2024 року в системі «Прозорро.Продажі» вже відбулися перші 16 онлайн-аукціонів. За підсумками перших аукціонів загальна сума коштів, яку мають сплатити переможці торгів, перевищила 35 млн грн.

Реалізація проєкту забезпечить додаткові надходження до бюджету, а також стане додатковим стимулом для розвитку агробізнесу в Україні.

Нагадаємо, мораторій на купівлю-продаж с/г земель скасований із 1 липня 2021 року для фізичних осіб та з 1 січня 2024 року для юридичних осіб. Мораторій залишається чинним для іноземців.

Нова судова практика: представництва нерезидентів позбавлені можливості звертатися до суду

Саме такий висновок 25 липня 2024 року зробив Верховний Суд у справі №640/31489/21, де вказав, що таким правом наділені лише юридичні особи.

За обставинами справи представництво оскаржувало ППР, доводячи відсутність ознак постійного представництва в своїй діяльності. Верховний Суд залишив позов без розгляду, оскільки вважає, що його мала подавати материнська компанія (нерезидент).

Водночас у межах судового процесу суд встановив, що:

• у Положенні, на підставі якого діяло представництво, було вказано, що воно в усіх випадках діє від імені і за дорученням компанії-нерезидента;
• між адвокатами та компанією-нерезидентом в особі представництва був укладений договір про надання правової допомоги, яким визначено повноваження адвокатів подавати позов.

Такий висновок суду може мати значні наслідки для практики вирішення податкових спорів, зокрема вже зараз можуть бути взяті під сумнів та залишені без розгляду з тих самих підстав інші позови, що подавались від імені представництв нерезидентів.

Така позиція суду також додає технічних складнощів для нерезидентів у судових спорах, зокрема з податковою службою. Тепер, коли представництво саме по собі не може представляти інтереси нерезидента в суді, доцільно змінити тактику представництва нерезидентів у судовому процесі.

Нові строки зберігання документів за операціями з нерезидентами

З 1 липня 2024 року документи, які пов’язані з податковим контролем за операціями з нерезидентами, необхідно зберігати не менше ніж 2555 днів.

Тобто платники податків, які здійснюють виплати доходів нерезидентам, та нерезиденти, які провадять свою діяльність на території України через відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва, зобов’язані зберігати документи, термін давності яких не минув станом на 1 липня 2024 року, за новими строками протягом 7 років.

Нові строки можуть стосуватися, зокрема, таких документів:

• документи, що підтверджують операції з нерезидентами;
• фінансова документація, яка відображає податкові зобов’язання за цими операціями;
• документація, пов’язана з дотриманням вимог щодо ТЦУ.

Законодавчі зміни також стосуються строків давності для проведення податкових перевірок за операціями з нерезидентами, які, відповідно, були збільшені до 2555 днів (7 років).

Новини фінансового моніторингу

У серпні-вересні відбулася низка важливих подій у сфері фінансового моніторингу:

По-перше, 6 серпня 2024 року набрало чинності затверджене Мінфіном Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами ПФМ, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мінфін.

Це Положення поширюється, серед іншого, на бухгалтерів, а також консультантів і консалтингові компанії, що надають послуги з питань бухгалтерського обліку, оподаткування, здійснення операцій з нерухомим майном.

Воно містить деякі нововведення, як-от обов’язок для СПФМ на постійній основі формувати та вести перелік клієнтів із визначеними щодо них рівнями ризику та фактами належності до категорії РЕР. Положення також визначає строки для періодичної актуалізації даних про клієнта.

Мінфін уже наголошував, що відповідні СПФМ, на яких поширюється це Положення, повинні погодити свої внутрішні процедури з новими вимогами.

По-друге, з 1 вересня 2024 року набув чинності затверджений Мін’юстом Порядок повідомлення держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими СПФМ у результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про КБВ та/або структуру власності юридичної особи.

Тепер суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) мають визначену процедуру, за якою мають повідомляти Мін’юсту про неповноту, неточність чи помилки в інформації про КБВ або в структурі власності, що міститься в ЄДР.

Із набранням чинності зазначеного Порядку Мін’юст отримав додатковий інструмент для виявлення порушень у сфері інформації про КБВ, таких як внесення свідомо неправдивих відомостей, неподання або несвоєчасне подання відомостей про КБВ. У разі їх виявлення такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу від 17 000 до 340 000 грн.

Спрощення отримання дозвільних документів

З 18 вересня 2024 року в межах комплексної послуги е-Підприємець на порталі Дія розпочала роботу Єдина державна е-система дозвільних документів (єДозвіл).

Наразі система відкриває підприємцям доступ до однієї послуги: реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Перелік послуг планується розширювати.

Як стверджують в уряді, система аналізує подані документи на повноту інформації та приймає їх лише в разі відсутності недоліків. Таким чином, процес опрацювання заявок автоматизується, що має спростити й прискорити дозвільні процедури для бізнесу.

Послаблення валютних вимог

НБУ продовжив політику поступового послаблення валютних обмежень, додаючи нові винятки із загальної заборони на купівлю валюти для здійснення транскордонних операцій.

11 липня 2024 року НБУ, серед іншого, уможливив сплату зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (включно з оплатою послуг патентних відомств і патентних повірених).

Починаючи з 12 липня 2024 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту деяких видів аграрної продукції були збільшені з 90 до 120 днів.

10 вересня 2024 року набули чинності також зміни, які, зокрема, дозволили суб’єктам е-комерції купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для сплати ПДВ за операціями з купівлі товарів українських виробників споживачами з країн ЄС.

Більш детальний опис вересневих валютних послаблень фахівці «Делойт» робили раніше в інформаційному повідомленні від 11 вересня 2024 року.

Тимчасове незастосування штрафів за неподання Звіту про КІК

У липні набули чинності зміни до «Перехідних положень» Податкового кодексу України, які стосуються вимог щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії.

Відповідно до запроваджених змін, тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після припинення або скасування воєнного стану, до платників податків не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІК та за невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей та інформації щодо наявних КІК.

Зміни в порядку здійснення податкових перевірок з питань бюджетного відшкодування ПДВ

У липні 2024 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, які вплинули на порядок здійснення податковими органами перевірок з питань бюджетного відшкодування. Зокрема, було скорочено строки проведення перевірок щодо визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, з 1 липня 2024 року камеральні перевірки проводяться протягом 20 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації, а документальні перевірки — протягом 40 календарних днів. Раніше на камеральні перевірки виділялося до 30 днів, а на документальні – до 60 днів. Відповідні зміни дозволять прискорити процес бюджетного відшкодування ПДВ та адміністрування податку.

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices! Тут ми регулярно публікуємо авторські новини, статті, подкасти та інші матеріали. Почуйте голоси експертів.