Більше донатів на ЗСУ, нові традиції та продовження бойкоту продавців, що досі працюють у рф – дослідження «Делойт» про новорічний шопінг українців

«Тривалий час «Делойт» досліджує споживацьку поведінку під час різдвяного та новорічного шопінгу на ринку США. Результати цього дослідження демонструють актуальні світові тренди, проте лише частково можуть бути адаптовані до українських реалій, особливо зараз, коли країна охоплена війною. Саме тому з початком повномасштабного вторгнення ми започаткували локальне дослідження, аби надати українському бізнесу реалістичну картинку споживацької активності у різдвяно-новорічний період в Україні та мати змогу відстежувати її в динаміці», – зазначає Олександр Ямпольський, директор, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції «Делойт» в Україні.

Яким буде різдвяно-новорічний шопінг українців у 2023 році?

• Плани на святкові покупки. Цього року українці не зволікатимуть з підготовкою до свят. Більшість опитаних (64%) мають наміри розпочати шопінг у період з 1 до 24 грудня. Для порівняння – минулого року українці переважно відкладали покупки на другу половину грудня. Щодо бюджету, то для 56% українців він становитиме від 1000 до 5000 гривень. У 2022 році таку ж суму були готові витратити 49% респондентів.
• Відмова від старих звичок. Через перехід України на новий календар більша частина українців (майже 45%) святкуватиме Різдво 25 грудня і тільки 17% – 7 січня. Є й такі, що планують святкувати двічі – їх 32%.
• Новий рік перемагає. 49% українців витратять більше коштів на святкування Нового року, порівнюючи з Різдвом. Найбільше коштів на святкування Нового року планують витратити респонденти у східних областях України, в той час як на святкування Різдва – в західних областях.
• Фокус на найнеобхіднішому. Найпопулярнішими категоріями товарів усе ще залишаються продукти харчування, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та алкогольні напої.
  

«Цікавим та надихаючим спостереженням для нас стало те, що молоде покоління українців (18–27 років), незважаючи на війну та всю непередбачуваність, яку вона зумовлює, найбільше серед інших вікових груп готові витрачати кошти на облаштування свого побуту, купуючи меблі, посуд, декор тощо», – зазначає Олександр Ямпольський.

• Офлайн продовжує переважати. Незважаючи на війну, основним місцем для різдвяного та новорічного шопінгу залишатимуться супермаркети та великі торговельні центри. Серед онлайн-покупців 92% віддадуть перевагу смартфону для здійснення шопінгу, що значно більше, ніж рік тому (66%).
• Українці продовжують донатити й підтримувати ЗСУ. 68% респондентів (минулого року – 61%) планують спрямувати частину свого різдвяного та новорічного бюджету на благодійність. 86% із них направлять допомогу захисникам на передовій. 66% українців віддадуть перевагу продавцям, які підтримують ЗСУ та постраждалих від війни цивільних, переказуючи на допомогу частину коштів з кожної покупки.
• Бойкот продавців, які не вийшли з ринку рф, триває. 63% покупців принципово не купують товари у продавців/виробників, які не залишили ринок країни-агресорки, а ще 22% не знають, як перевірити, чи залишив продавець/виробник товару ринок рф.
• Заощадження в обмін на очікування. Цьогоріч українці готові відкласти покупку «тут і зараз» та чекати на доставку товарів за нижчою ціною з-за кордону, якщо вона буде: дешевою або безкоштовною – 37%, швидкою – 17%, якщо сайт для замовлення товару буде зручним – 12%. Рік тому вітчизняні покупці не готові були очікувати на товар з іншої країни, навіть якщо він був дешевшим на 20%.

«Дослідження цього року показало, що попри все українці стійко тримаються – продовжують здійснювати шопінг, донатити на ЗСУ, облаштовувати побут, а в їхнє життя повертається планування. Якщо минулого року ми простежували, що покупці перебувають у розгубленому стані та не можуть передбачити свій шопінг, то зараз вони вже за місяць наперед знають, що замовлять онлайн, коли розпочнуть купувати офлайн та який у них бюджет на покупки й благодійність», – підсумовує Олександр Ямпольський.

Дослідження проводилося методом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, яка відповідає соціально-демографічному портрету населення України. В опитуванні взяли участь понад 1000 респондентів з усіх регіонів України (за винятком тимчасово окупованих територій та АР Крим), а також українці, які перебувають за кордоном.